Ожина борозниста

вид рослин

Ожина борозниста[1], ожина борозенчаста[2] (Rubus sulcatus) — вид квіткових рослин із родини трояндових (Rosaceae).

Ожина борозниста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Підродина: Rosoideae
Триба: Rubeae
Рід: Ожина (Rubus)
Вид:
R. sulcatus
Біноміальна назва
Rubus sulcatus
Vest ex Tratt., 1823

Біоморфологічна характеристика

ред.

Це сильний листопадний кущ до 3 метрів заввишки, що утворює щороку скупчення вигнутих до дугоподібних, колючих дворічних борознисто-кутастих стебел від дерев'янистого кореневища. Стебла дають листки лише в перший рік, дають квіткові гілки на другий рік, а потім відмирають після плодоношення. Колючки розсіяні, загнуті. Листки зелені, зверху розсіяно-волосисті, знизу досить густо запушені, краї правильно зубчасті. Суцвіття 6–12-квіткові. Пелюстки білі або злегка рожеві, великі. Плоди злегка червонувато чорні. 2n = 28. Період цвітіння: червень і липень[2][3][4][5].

Ареал

ред.

Зростає у західній частині Європи (Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Англія, Уельс, Данія, Італія, Литва, Люксембург, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, зх. Україна, Угорщина, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція)[6].

Населяє світлі ліси, поляни й узлісся, рови, чагарники, живоплоти тощо[4][5].

В Україні вид зростає в лісах і чагарниках — на Закарпатті, зрідка[2].

Використання

ред.

Плоди вживаються сирими чи приготованими. Медичні застосування невідомі. Має хорошу цінність проти ерозії. Утворюючи великі й майже непрохідні зарості, може забезпечити чудове прикриття для дикої природи, а також місця гніздування дрібних птахів. З плодів отримують барвник від пурпурного до тьмяно-синього[5].

Примітки

ред.
  1. Rubus sulcatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 161, 162. (рос.)(укр.)
  3. Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 251. (англ.)
  4. а б Rubus sulcatus. Tela Botanica. Процитовано 27.11.2021. (фр.)
  5. а б в Rubus sulcatus. Useful Temperate Plants. Процитовано 27.11.2021. (англ.)
  6. Rubus sulcatus. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27.11.2021. (англ.)