Одо Фелікс Казімєж Буйвід (пол. Odo Feliks Kazimierz Bujwid; 30 листопада 1857, Вільно, Російська імперія — 25 грудня 1942, Краків, Польща) — польський вчений-медик. Відомий як піонер польської бактеріології та один із перших дослідників вакцин в Польщі. Есперантист.

Одо Буйвід
OdonBujwid.jpg
Народився 30 листопада 1857(1857-11-30)[1]
Вільнюс, Російська імперія[1]
Помер 26 грудня 1942(1942-12-26)[1][2] (85 років)
Краків, Німеччина[3]
Поховання
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Діяльність есперантист, біолог, мікробіолог
Alma mater медицинський факультет Варшавського університетуd (14 січня 1886)
Галузь бактеріологія
Заклад Ягеллонський університет
Членство International Scientific Esperanto Associationd
Батько Feliks Bujwidd
У шлюбі з Kazimiera Bujwidowad[1]
Діти Zofia Mostowskad і Helena Jurgielewiczd
Нагороди

CMNS: Одо Буйвід у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Одо Буйвід народився 30 листопада 1857 року у Вільно в сім'ї службовця. Там він провів дитинство. Згодом разом із сім'єю переїхав до Варшави. У віці 15 років залишився сиротою з двома молодшими сестрами. Щоб прогодувати сестер й заробити на прожиття, Буйвід давав приватні уроки. Відвідував 3-тю Варшавську гімназію, але не закінчив її. Склавши іспит на атестат зрілості, в 1879 році він вступив на медичний факультет Варшавського університету.

Наукова діяльністьРедагувати

Під час навчання виявляв інтерес до гістології, тому й почав займатися дослідженням мокротиння людини. У 1885 році поїхав до Берліна, де навчався у Роберта Коха, котрий трьома роками раніше відкрив збудників туберкульозу. Через рік повернувся до Варшави і заснував першу в Польщі бактеріологічну лабораторію. 14 січня 1886 року Ото Буйвід закінчив медичний факультет і отримав диплом.

У 1886 році поїхав до Парижа, де вивчав методи створення вакцини проти сказу в Луї Пастера. Повернувшись на Батьківщину, Одо Буйвід відкрив перший польський центр вакцинації з використанням методу Пастера. Читав курси з бактеріології серед лікарів. У 1887 році опублікував свої лекції в книзі, яка стала першим польським підручником з бактеріології. Працював також в бактеріологічних лабораторіях Санкт-Петербурга та Одеси.

У 1893 році переїхав до Кракова, де очолив кафедру гігієни в Ягеллонському університеті. Незабаром там же організував діяльність другої польської пастерівської станції, де продовжив дослідження туберкульозу. Він першим в Польщі отримав протидифтерійну сироватку, налагодив її виробництво у Варшаві та Кракові. Пізніше почав виробляти й інші сироватки. Викладав в університеті курси гігієни та бактеріології.

У 1896 році Одо Буйвід був обраний членом ради Кракова, сприяв створенню систем водопостачання і каналізації в місті. У 1897—1907 роках він був директором Інституту харчових досліджень в Кракові. У 1899 році він став професором гігієни і бактеріології. У 1904—1905 навчальному році став деканом медичного факультету Ягеллонського університету. У 1920 році завершив роботу в Ягеллонському університеті і вийшов на пенсію. Незважаючи на це, продовжував брати участь в наукових конференціях.

Буйвід опублікував близько 400 наукових праць, з них близько 200 — з бактеріології.

У 1932 році померла його дружина, після чого він почав писати мемуари. Після початку Другої світової війни його сім'я зазнала репресій, а самого Буйвіда періодично допитували. Він помер 25 грудня 1942 року в Кракові.

Есперанто-діяльністьРедагувати

Одо Буйвід підтримував дружні відносини з творцем есперанто Людвіком Заменгофом. На 8-му Всесвітньому конгресі есперантистів у Кракові в 1912 році він О.Буйвід обраний головою оргкомітету. У 1922 році на 1-му з'їзді польських есперантистів його було обрано президентом Національної федерації есперанто. У 1924 році О. Буйвід об'єднав представників різних есперантистських рухів Польщі. Він також був редактором польського періодичного друкованого видання <i>Pola Esperantisto</i>. Був обраний почесним членом Всесвітньої асоціації лікарів-есперантистів.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати