Роберт Кох

німецький мікробіолог, нобелівський лауреат (1905)

Ро́берт Кох (нім. Robert Koch; 11 грудня 1843 — 27 травня 1910) — німецький мікробіолог, один з основоположників сучасної бактеріології і епідеміології.

Роберт Кох
нім. Robert Heinrich Hermann Koch[1]
Ім'я при народженнінім. Robert Heinrich Hermann Koch[1]
Народився11 грудня 1843(1843-12-11)[2][3][…]
Клаустальd, Ганноверське королівство
Помер27 травня 1910(1910-05-27)[2][1][…] (66 років)
Баден-Баден, Велике герцогство Баденське, Німецька імперія[5]
·інфаркт міокарда
Країна Ганноверське королівство
 Німецька імперія
Національністьнімець
Діяльністьбіолог, лікар, винахідник, фотограф, викладач університету, хімік, військовий лікар
Alma materГеттінгенський університет
Галузьмікробіологія
ЗакладHU Berlin
Науковий ступіньдоктор[6]
Науковий керівникГеорг Майснерd і Рудольф Вірхов
Відомі учніЙоганес Фібіґер
Август фон Вассерман
Alexander Crever Abbottd
Джон Аддісон Фордайс
Аспіранти, докторантиЕміль Адольф фон Берінг
Фрідріх Леффлер
Кітасато Сібасабуро
Август фон Вассерман
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Прусська академія наук
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd
Російська академія наук
Французька академія наук[7]
Паризька медична академія
Національна академія наук США
Війнафранцузько-прусська війна
Відомий завдяки:виявленню збудників холери, туберкульозу, отриманню в чистій культурі збудника сибірки
БатькоHermann Kochd
МатиMathilde Henriette Kochd
Брати, сестриHugo Kochd
Helene Kochd
У шлюбі зЕммі Кохd
Гедвіга Кохd
ДітиGertrud Pfuhld
РодичіWilliam Threlfalld
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» Великий хрест ордена Червоного орла Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки Нобелівська премія з фізіології або медицини

Почесний громадянин Берлінаd

honorary citizen of Clausthal-Zellerfeldd

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (4 березня 1897)

Автограф

Відомий своєю роллю у визначенні збудників туберкульозу, холери та сибірки та проведенням експериментів для підтвердження концепції інфекційного захворювання.[8] Кох проводив на мешканцях африканських колоній експерименти з ліками, які нині вважаються недопустимими, зокрема, з препаратами миш'яку. Крім своїх інноваційних досліджень із захворювань, які включали експерименти з людьми, Кох створив і вдосконалив лабораторні технології та методи в галузі мікробіології, зробив основні відкриття в галузі громадського здоров'я.[9] Його дослідження стали основою для створення постулатів Коха — серії з чотирьох узагальнених принципів, що пов'язують певні мікроорганізми з конкретними хворобами, які сьогодні залишаються «золотим стандартом» у медичній мікробіології[9]. У 1905 році Кох отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини за свої новаторські дослідження в галузі туберкульозу.[9] Інститут Роберта Коха названо на його честь.

Біографія

ред.

1866 року закінчив Геттінгенський університет. У 18721880 роках працював санітарним лікарем у Вольштині (Польща), де організував домашню лабораторію і здійснив свої перші мікробіологічні дослідження. Там є його меморіальний музей.

У 1885—1891 роках — професор Берлінського університету і директор інституту гігієни. Директор інституту інфекційних хвороб у Берліні (1891—1904 роки), що пізніше був названий його ім'ям.

Основні праці Коха присвячені виявленню мікроорганізмів — збудників інфекційних хвороб і розробці методів боротьби з ними. З цією метою Кох здійснив експедиції до Єгипту, Індії. Вперше одержав чисту культуру раніше відкритої бактерії (тоді — бацили) сибірки, чим довів її здатність утворювати спори, і пояснив шляхи поширення цієї хвороби. У 1884 році він сформулював так звані постулати Коха — правила визначення специфічності збудників інфекційних захворювань. Відкрив та описав холерний вібріон — збудника холери.

Великого тріумфу Кох досяг 24 березня 1882, коли оголосив про те, що зумів виділити бактерію, що спричинює туберкульоз. Як у той час, так і тепер, це захворювання є однією з головних причин світової людської смертності. Кох виготовив вакцину з ослаблених бактерій туберкульозу, але попередити захворювання за допомогою цієї вакцини йому не вдалося. Антиген під назвою туберкуліну дотепер застосовують як допоміжний засіб при діагностиці туберкульозу для виявлення реакції гіперчутливості сповільненого типу на токсин туберкульозної бактерії. Вакцинація проти туберкульозу з'явилась тільки за декілька років після смерті Коха, але це ніяк не зменшує важливості відкриття і заслуг його в справі боротьби з туберкульозом. Він не тільки відкрив збудника туберкульозу — бактерії, які одержали назву «паличок Коха», але й довів, що певні види бактерій завжди спричиняють певну хворобу. Крім того, Кох розробив метод селекції окремих видів бактерій і їхньої культивації на поживних середовищах. За ці досягнення в 1905 році Нобелівський комітет удостоїв Роберта Коха Нобелівської премії з фізіології або медицини.

Роберт Кох був удостоєний багатьох нагород, в тому числі прусського ордена Пошани (1906).

Помер раптово від серцевого нападу в Баден-Бадені.

Пам'ять

ред.

На його честь назвали Берлінський інститут інфекційних хвороб. Його ім'я носять наукові премії — нім. Robert-Koch-Preis Німеччини та англ. Robert Koch Award. Його ім'я носять багато вулиць у різних містах Німеччини.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Stevenson L. G. Encyclopædia Britannica
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
  4. SNAC — 2010.
  5. Шамин А. Н. Кох Роберт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1973. — Т. 13 : Конда — Кун. — С. 295.
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #118564064 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. NNDB — 2002.
  8. «Robert Koch.» World of Microbiology and Immunology. Ed. Brenda Wilmoth Lerner and K. Lee Lerner. Detroit: Gale, 2006. Biography In Context. Web. 14 Apr. 2013.
  9. а б в Brock, Thomas. Robert Koch: A life in medicine and bacteriology. ASM Press: Washington DC, 1999. Print.

Джерела

ред.
  • Brock, Thomas. Robert Koch: A life in medicine and bacteriology. ASM Press: Washington DC, 1999. (англ.)
  • «Heinrich Hermann Robert Koch.» World of Scientific Discovery. Gale, 2006. Biography In Context. Web. 14 April 2013. (англ.)
  • Manfred Vasold: Robert Koch, der Entdecker von Krankheitserregern. Spektrum der Wissenschaften Verlagsgesellschaft, Heidelberg 2002, ISBN 3-936278-21-0 (нім.)
  • Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)

Посилання

ред.
  • Robert Koch — Biographical Nobel Prizes and Laureates [1] (англ.)