Обюельвен
| Обюельвен | |
|---|---|
 | |
| 65°03′27″ пн. ш. 21°16′38″ сх. д. / 65.057578° пн. ш. 21.277258888889° сх. д. | |
| Витік | озеро Евре-Кіккеяуре (швед. Övre Kikkejaure), комуна Арвідсьяур |
| • висота, м | 346 м над рівнем моря[1] |
| Гирло | Ботнічна затока Балтійського моря |
| • координати | 55°51′29.2″ пн. ш. 14°14′16.1″ сх. д. / 55.858111° пн. ш. 14.237806° сх. д. |
| Басейн | Q124568249? |
| Країни: |  Швеція |
| Прирічкові країни: | Швеція |
| Регіон | Шеллефтео[2] |
| Довжина | 150 км,[3] за іншими даними — 175 км,[4] 156 км[5] |
| Площа басейну: | 1343,9 км²,[6][4] за іншими даними — 1300 км²[5] |
| Середньорічний стік | 15,2 м³/с[4] |
| Притоки: | Klubbälvend, Q10706812? і Q2780556? |
| Водойми в руслі | Auktsjaursjönd, Q18136806?, Q18136133?, Q18136858?, Q18136488? і Bastuseletd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Обюельвен (швед. Åbyälven) — лісова річка на півночі Швеції, у східній Лапландії, протікає через лени Норрботтен і Вестерботтен. Довжина річки становить 150 км[3][5] (175 км[4]), площа басейну — 1343,9 км²[6][4] (1300 км²[5]). Середня річна витрата води — 15,2 м³/с, мінімальна витрата води на день — 1,1 м³/с.[4] На річці побудовано 1 мала ГЕС з встановленою потужністю 2,15 МВт й з середнім річним виробництвом 9 млн кВт·год.[7]
До 1968 року річкою здійснювався сплав лісу.[4]
Географія
ред.Річка Обюельвен бере початок від озера Евре-Кіккеяуре (швед. Övre Kikkejaure),[4] розташованого в комуні Арвідсьяур лену Норрботтен на висоті 346 м над рівнем моря.[1] Річка тече у напрямку з північного заходу на південний схід. Впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря.
Річка утворює кілька водоспадів і порогів, особливо багато — у нижній частині течії.[4]
Більшу частину басейну річки — 75,9 % — займають ліси. Болота й озера займають відповідно 17,3 % та 5,2 % площі басейну.[4]
У річку на всю її довжину на нерест заходять лосось і пструг. До 1996 року риба не могла заходити далі ГЕС. 1996 року на ГЕС було споруджено рибопропускні споруди.[4] Будівництво нових ГЕС на річці заборонено відповідно до Шведського природоохоронного кодексу.[4]
Див. також
ред.Література
ред.- Åby älv. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 32. 1955. — S. 368. (швед.)
Посилання
ред.
- ↑ а б Övre Kikkejaure. // Sjöareal och sjöhöjd. — SMHI. — 25 november 2009. (швед.) — на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- ↑ Swedish National Water Information Database
- ↑ а б Åbyälven на сайті Nationalencyklopedin шведської «Національної енциклопедії». (швед.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н The River Åbyälven. // Erik Degerman, Mikael Andersson, Håkan Häggström and Jens Persson. HELCOM, 2011 Salmon and Sea Trout Populations and Rivers in Sweden — HELCOM assessment of salmon (Salmo salar) and sea trout (Salmo trutta) populations and habitats in rivers flowing to the Baltic Sea. Balt. Sea Environ. Proc. No. 126B. — Helsinki: HELCOM — Baltic Marine Environment Protection Commission — Helsinki Commission. — 2011. P. 93 — 95. ISSN 0357-2994 (англ.)
- ↑ а б в г Åby älv. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 32. 1955. — S. 368. (швед.)
- ↑ а б Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [Архівовано 2013-11-09 у Wayback Machine.]. — Faktablad nummer 10. — Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. — November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- ↑ Åbyälven [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] на сайті vattenkraft.info — Info om Svensk vattenkraft [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. (швед.)
