Обухово (смт)
Обу́хово (рос. Обухово) — селище міського типу у складі Богородського міського округу Московської області, Росія.
| селище міського типу Обухово | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Обухово | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Міський округ | Богородський міський округ | ||||
| Код ЗКАТУ: | 46239558000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 46639158051 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1573 | ||||
| Населення | 9630 осіб (2010[1]) | ||||
| Поштовий індекс | 142440 | ||||
| Телефонний код | +7 49651 | ||||
| Географічні координати: | 55°49′42″ пн. ш. 38°17′07″ сх. д. / 55.82833333336077430° пн. ш. 38.285277777805774235° сх. д.Координати: 55°49′42″ пн. ш. 38°17′07″ сх. д. / 55.82833333336077430° пн. ш. 38.285277777805774235° сх. д. | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | obuhovo-mo.ru | ||||
| Міський голова | Сущенко Микола | ||||
| Мапа | |||||
  Обухово  Обухово | |||||
|
| |||||
|
| |||||
.svg)
Географія ред.
Селище розділяється на дві частини автотрасою Москва — Нижній Новгород.
В Обухові протікають дві річки — Клязьма і її притока — Шаловка.
Історія ред.
Перша достовірна згадка про Обухово на Клязьмі, зустрічається в писцевій книзі 1573-1574 років по Московському повіту.
В 17-м столітті земляне угіддя на території нинішнього Обухове належали князям М. Плещеєву й Ф. Баратинському.
В 1708 році англійський комерсант Андрій Стельс будує в Обухове пороховий завод, який пізніше одержує монопольне право на виробництво пороху. У першій половині 19-го віку завод збанкрутував і був проданий на торгах.
В 1775 році в районі заводу утворена Обуховська слобода.
В 1852 і 1857 році Онисим Тюляєв і Михайло Брунов будують сукняну й килимову фабрики відповідно. Після революції обидві фабрики переходять під контроль робітників, а 1958 року поєднуються в Обуховський килимово-сукняний комбінат імені В. І. Леніна.
21 травня 1928 року — Обуховська слобода перетворена в селище міського типу Обухово.
У 1938 році указом ВЦВК Обухово перетворене в робітниче селище (смт).
У 2002 році перетворений у ВАТ «Килими Обухова» комбінат збанкрутував, а в 2006 році був закритий.
Населення ред.
Господарство ред.
Культура, утвір і спорт ред.
- Будинок культури (відремонтований в 2006 році)
- 2 бібліотеки (дитяча й доросла)
- 22 формування на базі Будинки культури
- 2 середні школи — № 23 і 24
- 3 дитячі садки
- Дитяча музична школа
- Стадіон зі штучним газоном (або штучним льодом узимку) і трибунами на 2000 місць (реконструйований в 2008 році)
- Спортивний комплекс із залом на 400 місць (побудований в 2008 році)
Жилий сектор і торгівля ред.
Жилий масив різноманітний — від звичайних сільських будиночків до 3-, 4-, 5- і десятиповерхових будинків.
- 139 багатоквартирних будинків
- 957 приватних будинків
- 18 магазинів (з них 15 продуктові, у тому числі «Дикси», «Росфуд»)
- селищний ринок
- кафе й бари
- 3 перукарень
- ремонтні майстерні різного профілю
ЗМІ й зв'язок ред.
- Селищна АТС
- Поштове відділення 142440
- Телебачення (зона охвату Останкінської телебашти) і радіо
- Інтернет-провайдери: «Флекс», «АртЭКС», «Домолинк», «Корбина-Телеком»
- Селищна газета «Обухівський вісник» (до 1992 року — «Обухівський шерстяник»; з 2006 року — прикладення до районної газети «Волхонка»)
Джерела ред.
- Аркуш карти N-37-5 Ногинск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1985 р. (рос.)
Примітки ред.
- ↑ Численность сельского населения и его размещение на территории Московской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Дані перепису населення Росії 2002 року. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
Посилання ред.
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- Офіційний сайт селища [Архівовано 18 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Історичні довідки про селище [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про Московську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |