Обмовка за Фрейдом — обмовка, здійснена внаслідок втручання несвідомого приглушеного бажання. Явище було описано Зигмундом Фрейдом в дослідженні «Психопатологія повсякденного життя» (1901).[1] Разом з незначними несвідомими одруками й машинальними діями охоплюється терміном парапраксис.[2][3]

Фрейд припускав, що на вигляд незначні і безглузді помилкові дії насправді є наслідками реалізації несвідомих бажань.

Фрейд розділяв помилкові дії на чотири групи:

  • обмовки, одруки, мондеґріни;
  • забування (забування імен, чужих слів, своїх намірів, вражень);
  • «затирання» і «заховування» речей;
  • «помилкові» дії.[1]

Незважаючи на зовнішню безглуздість і невинність, Фрейд заперечував тривіальність таких дій, розглядаючи їх як значиме в психологічному плані явище — зовнішній прояв недозволених підсвідомих конфліктів і витіснених бажань. Як і в сновидіннях, Фрейд бачив в парапраксисах потенційну «дорогу» до таємниць несвідомого.[1]

Не всі помилкові дії легко зрозуміти, проте в ході аналітичної роботи з пацієнтом іноді вдається зробити припущення про те, який насправді зміст його, навіть найзаплутаніших, помилкових дій. А помилкові дії пацієнта (наприклад, забування часу сеансу або оплати лікування) дозволяють аналітику і пацієнту отримати важливі відомості про опір і трансфе́р.[1]

Примітки ред.

  1. а б в г Зигмунд Фрейд. Психопатологія повсякденного життя = нім. Zur Psychopathologie des Alltagslebens. — 2009. — 256 с. — (Психологія) — ISBN 978-5-17-059766-6.(нім.)
  2. Великий тлумачний словник: парапраксис [Архівовано 27 травня 2019 у Wayback Machine.] slovopedia.org.ua (укр.)
  3. Обмовка "за Фройдом" – приховане бажання чи просто помилка? [Архівовано 27 травня 2019 у Wayback Machine.] bbc.com (укр.)

Див. також ред.