Психологічний опір
явище, при якому пацієнт прямо чи опосередковано противиться зміні своєї поведінки або відмовляється обговорювати, згадувати, або думати
Психологі́чний о́пір — явище яке досить часто зустрічається в психологічній клінічній практиці, при якому пацієнт прямо чи опосередковано противиться зміні своєї поведінки або відмовляється обговорювати, згадувати, або думати про очевидно клінічно значущі переживання.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Beutler, L. E., Moleiro, C. M., & Talebi, H. (2002a). Resistance in psychotherapy: What conclusions are supported by research? Journal of Clinical Psychology, 58(2), 207-217.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Психологічний опір – механізми та методи боротьби
- Особливості роботи психолога із механізмами психологічного захисту клієнтів
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |