Психопатологія повсякденного життя

Психопатологія повсякденного життя (нім. Zur Psychopathologie des Alltagslebens) — одне з основних досліджень австрійського вченого Зигмунда Фрейда, що заклала фундамент його теорії психоаналізу поряд з книгами «Тлумачення сновидінь» (1900), «Введення у психоаналіз» (1910), «Я і Воно» (1923).

«Психопатологія повсякденного життя»

Обкладинка німецького видання
Автор	Зигмунд Фрейд
Назва мовою оригіналу	нім. Zur Psychopathologie des Alltagslebens
Країна	Німеччина
Мова	німецька
Тема	психологія підсвідомого
Жанр	наукове дослідження
Видано	1901
Психопатологія повсякденного життя у Вікісховищі

Ця невелика книга стала науковою класикою ХХ століття. Вивчаючи різні відхилення від звичайної буденної поведінки, дивні дефекти і збої, а також на перший погляд випадкові помилки і обмовки, автор приходить до висновку, що вони свідчать про глибинні порушеннях психіки, про симптоми психоневрозу. Аналізуючи численні випадки таких відхилень, він приходить до висновку, що «межа між нормальним і ненормальним в нервозності міцна і що всі ми трохи знервовані… подібні симптоми можуть порушити харчування, сексуальне бажання, звичайну роботу, спілкування з людьми».

Нотатки та есе на цю тему займають I, II, III і V розділи книги. Під однією обкладинкою вони були видані у 1904 році, викликавши широкий резонанс і ставши однією з найпопулярніших у широкої публіки праць автора.

Посилання

• Sigmund Freud, Richard Wollheim, Publisher: Cambridge University Press (March 23, 1981), ISBN 978-0-521-28385-4
• Sebastiano Timpanaro, The Freudian Slip (1974)