Облога Озерища (1564)
Облога фортеці Озерище (Єзерище) — епізод Лівонської війни, в ході якого московське військо з другої спроби взяло стратегічно важливу прикордонну литовську фортецю Озерище.
Облога Озерища | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Литовсько-московська війна (1561-1570) (частина Лівонської війни) | |||||||
облога Озерища. Мініатюра з Лицевого літописного зводу | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Велике князівство Литовське | Московське царство | ||||||
Командувачі | |||||||
Станіслав Пац | Юрій Токмаков Василь Срібний-Оболенський | ||||||
Військові сили | |||||||
12 тисяч | 13 тисяч |
Події напередодні облоги
ред.Після того, як Московське царство розгромило Лівонію, її магістр Готтгард Кеттлер згідно з Віленською унією визнав себе васалом короля Сигізмунда II Августа й уклав з ним військово-політичний союз. Між Великим князівством Литовсько-Руським і Московією в 1563 році почалися військові дії, незабаром війська Івана Грозного, які виступили з Великих Лук, взяли Полоцьк. В «тилу», на схід від Полоцька залишалася прикордонна фортеця Озерище, в якій знаходився великий литовський гарнізон.
Взяття фортеці Озерище
ред.Фортеця була на березі однойменного озера, за 56 верст на північ від Вітебська. 22 липня до Озерища на човнах по річці підійшло 13-тисячне московське військо на чолі з невельськими воєводами Юрієм Токмаковим і Федором Чеглоковим. За даними літопису, військо складалося з кінноти та піхоти, однак мало лише легке обмундирування. Під час перших днів облоги зруйнувати стіни польовими гарматами не вдалося. Очікуючи підходу литовського війська з Вітебська, воєвода Токмаков наказав робити на дорогах засіки, однак вони не змогли перешкодити швидкій появі 12-тисячного литовського війська на чолі зі Станіславом Пацем.
Токмаков вирішив зняти облогу та відправити наряд по річці в Невель, кінноту ж і стрільців направив атакувати литовців. Московитам вдалося розбити передовий литовський загін і захопити в полон 50 ворожих воїнів. З основними силами Паца вони, однак, не вступили в бій і пішли, убивши полонених. Головна мета походу, якою було взяття стратегічно важливої фортеці, залишалася нездійсненою.
Литовський загін попрямував під Полоцьк, де приєднався до безрезультатної облоги міста на чолі з Григорієм Ходкевичем. А після його відходу до Озерища підійшов інший загін військ Московського царства, який очолював Василь Срібний-Оболенський, Симеон Касаєвич та Іван Пронський. Під час штурму був захоплений ротмістр Мартин Островецький, його полонив боярин Карп Жеребятичев. Загинуло багато шляхтичів і ратних людей, в тому числі ротмістри Держинський і Прогалинський. Повідомляється, що посад і фортеця Озерища вигоріли вщент, а з тих, хто в них замикався, ніхто не врятувався.
Наслідки
ред.Воєводою в Озерище був призначений Токмаков, а старостами до нього були надіслані Чеглоков і Карамишев. Вони негайно розпочали відновлення стратегічної фортеці. У подальші роки для закріплення завоювань в Литві за указом Івана Грозного було зведено цілий ряд нових фортець. Однак, в 1579 році Озерище і навколишні землі були знову завойовані польсько-литовськими військами на чолі зі Стефаном Баторієм.
Література
ред.- Волков, В. А. Ратные подвиги Древней Руси. Изд-во «Эксмо». М., 2010 ISBN 978-5-699-48722-6