Oleg-ust

Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії!

Найсвіжіший коментар: 16 років тому1 коментар1 особа в обговоренні

Якщо Ви початківець, то пропонуємо переглянути деякі корисні поради:

Сподіваємося, що Ви візьмете участь у подальшій роботі нашого спільного відкритого проекту не тільки як читач, але і як дописувач.

На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох знаків (~~~~), або за допомогою позначки підпису в вікні редагування.

Якщо виникли запитання про проект, пошукайте відповідь на сторінці Вікіпедія:Довідка. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, задайте запитання у Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці Вікіпедія:Інтереси учасників.

Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення! Якщо Вам необхідна допомога для перших кроків зверніться до користувачів, що є в Категорія:Користувачі,_що_допоможуть_новачкам або ж можете замістити оголошення на порталі спільноти (Кнайпа). Якщо у Вас є якісь цікаві вісті, пов'язані з Вікіпедією, Ви можете подати їх у Шаблон:Новини спільноти

P. S. Irrespective of your languages skills, you are welcomed to create your own User Page, introduce interwiki, load images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавілон or create your own.
You can ask help of Community on CommunityPortal (help): Додати нове обговорення (Add new discussion/problem) --Yakudza -พูดคุย 14:33, 6 листопада 2007 (UTC)Відповісти

Села Апостолівського району

Найсвіжіший коментар: 16 років тому2 коментарі1 особа в обговоренні

Вітаю Вас в спільноті укр-вікі! Дякую за бажання зробити українську Вікіпедію краще, але всі Ваші редагування попадають під визначення вандалізму, зі всіма відповідними наслідками. Рекомендую перед тим як почати вносити правки ознайомитися з основними правилами, зокрема з тим Чим не є Вікіпедія. Сподіваюсь на розуміння. --Darvin 19:18, 6 листопада 2007 (UTC)Відповісти

Можна поцікавитися джерелами цієї інформації? --Darvin 22:19, 6 листопада 2007 (UTC)Відповісти

Міста та села Дніпропетровщини

                                                                        Апостолівський район

________________________________________________________________________

На полях пшениця – колос золотий, Перший хліб – це перша радість наша. Знає вже старий і молодий – Буде хліб, до хліба буду й каша.

І село в нас Нива Трудова, Бо живуть тут працьовиті люди. Тож прийміть від нас цей коровай, Хай достаток в кожнім домі буде!

Марія Павленко (1939-2006)

Село Нива Трудова Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, розташоване на північ від районного центру м.Апостолове. Місцевість рівна. На захід за 0.5 км. проходить канал Дніпро-Кривий Ріг. Поряд з каналом проходить автотраса Запоріжжя-Кривий Ріг. Районний центр – м.Апостолове від населеного пункту на південь за 10 км., на північ за 35 км. розташоване місто Кривий Ріг. Населений пункт Нива Трудова виник у 1926 році, за переказами старих жителів, які поселились в ньому із самого початку. В 1910 році українці емігрували в пошуках кращого життя в Північну Америку, в Канаду, а в квітні місяці 1923 року українці за свої кошти придбали деякий сільськогосподарський інвентар і приїхали на Україну комуною. Вони поселились в Апостолівському районі, в с.Володимирівці в бувшому тоді будинку багатого економа Шефера. Українці вирішили мати свою ниву, на якій самі будуть трудитись. В 1924 році комуна „Нива Трудова” об'єдналась з другою комуною, яка теж приїхала з Америки і поселилась в селі Козацьке, Бериславського району, Херсонської області, де жив раніше князь Трубецький. Проживши два роки, ці дві комуни не поладили і вирішили розділитися. В емігрантів була техніка: автомобіль „Форд”, трактор „Кейз” та ін. Серед них була сім'я Максіменків (дочка його Івка Олена Тимофіївна, померла в 2002 році).

Весною 1926 року комуна „Нива Трудова” знову приїхала до м.Апостолове, їй надали вільний степ, був випас і комуна почала нове життя. Комунарів було всього 20 сімей, вони викопали землянки і почали жити тут, на голому степу, на пустому місці будували нове життя, нову комуну. Перші організатори комуни: Іван Сич, Кіндрат Романський, Іван Гаврилюк, Іван Стульський, Тимофій Максименко та ін.

 Працювали добросовісно, з ранку до вечора, безкоштовно, харчувалися теж безкоштовно. На території сучасного току було тоді викопано багато ямок, викопані стовбці і зроблений довгий дерев'яний стіл, за яким і поміщалися усі члени комуни за сніданком, обідом та вечерею. Ледарів в комуні не було, всі працювали добре. До комуни записували молодих до 30 років (в основному комсомольців). В роки голоду 1932-1933рр. на Україні вимерло багато люду, а в комуні зберегли людей, хоч було дуже важко. Кормили людей добре (згадують старожили): давали молоко кип'ячене з білим хлібом, каші, сухі овочі. Першими, після землянок, було збудовано: клуня (кладова) крамниця, школа (1928 р.), а потім магазин, пошта, сільська рада. Про це згадувала Івка Олена Тимофіївна.

В 1933 році радянска влада влаштувала страшний голод, але я про це писати не хочу,бо дуже сумую за СРСР.

В 1935 році комуна прийняла статут сіьськогосподарської артілі (а потім колгоспу ім.Димитрова). Першим головою колгоспу був Кривоконь Кіндрат Семенович, після нього – Дармостук Леонід Іванович (в роки війни), після війни – Дашко Павло Федорович.

В 1941 році фронт наближався до нашого села. Німці ввійшли в село 10 серпня 1941 року. До цього часу із села було вивезено машини, трактори, колгоспні корови, свині, вівці, були також вивезені запаси зерна, продуктів, корма чим прирекли селян на голод. Були евакуйовані сім'ї членів партії. Серед них була сім'я Кривоконь Марії Тимофіївни, яка була спочатку діловодом Нивотрудівської школи, а потім вчителькою початкових класів. Люди поспішали зібрати урожай, щоб він не дістався ворогам. В селі залишилися старики і діти, жінки замінили чоловіків на робочих мсцях, допомагали їм діти. Дуже важкі для села роки. Пішли на фронт 43 жителі, 27 – загинули на різних фронтах, 16 – повернулися з високими нагородами. Коли німці вступили в село, вони були розквартировані по хатах. Щороку біля мосту людей, що могли тримати лопату в руках, чекала вантажівка, яка відвозила їх на укріплення, що готувались на лінії фронту Широке – Інгулець. Боїв в селі не було, за виключенням 4-5 лютого 1944 р., коли відбувалось звільнення села. Німці встановили новий порядок в селі,роздавали дытям цукерки, а дорослим шнапс, окупанти все робили для того, щоб зламати опір населення, вели облік населення, грабували його, відбирали речі і продукти, обкладали непосильними податками, насильно заставляли працювати на загарбників, забирали молодих людей на роботи у Німеччину. Так тривало більше двох років.

Наше село Нива Трудова звільняла 5 лютого 34-а гвардійська стрілкова дивізія під керівництвом генерал-майора Власика Матвія Андрійовича. В цьому бою за наше село загинуло 5 чоловік: капітан Малов Явтух Іванович, рядові Міхальцев Марк Якович, Шевченко Яків Якович, Скубицький Петро Терентійович, Фоменко Пантелій Іванович.

      Меморіальна дошка Слави.

У 1947 ми знову трошки поголодали, але це винуваті німці, а може американці. Господарство було зруйновано війною. Не було машин, тракторів, коней, корів, овець, свиней. При відступі німці зірвали дві конюшні, клуб, магазин, жилий будинок на вісім сімей, там були їх склади. За післявоєнний період в селі Нива Трудова було збудовано: 2 свинарника, 2 чотирьохрядних корівника (на 300 голів), 1 двухрядний корівник, телятник, амбар, зерносховище, гараж для автомашин, молочний пункт, 2 кормокухні, магазин, приміщення сільськоїбібліотеки, медпункт, дитячі ясла, родильний будинок, де була завідуючою Лобуренко Софія Устимівна, будинок культури, тракторна майстерня, побудовано мостову дорогу в селі, 71 житловий будинок. Капіталовкладення по господарству в порівнянні з 1953 роком зросло в 5,5 рази. Полегшено працю тваринників. В колгоспі ім.Димитрова застосовано автоматичне доїння корів, механізовано вичистка гною, механізовано роздріблення кормів і механізоіано кормороздачу. Праця свинарок була полегшена підвісною дорогою для роздачі кормів, встановлено кормозапарник, кормозмішувач.

Колектив свиноферми радгоспу імені Голодомору 33.

В 1958 році був механізований тік колгоспу Голодомору 33 для прийому з поля зерна і його очистки. Зерно з поля приймалось на тік, а потім подавалось на очисні машини і механізовано подавалось в бункер, звідти легко навантажувалось на машини. Всю цю роботу виконував 1 кваліфікований чоловік. Відомим винахідником і раціоналізатором був колгоспник Яновський Іван Захарович. Механізатор- комбайнер Івченко Григорій Ілліч вніс рацпропозицію і застосува її в дію зернових комбайнів, переобладнавши їх. Вони тепер ще й чистили листя, обмолочували початки кукурудзи, а також винайшов і виготовив кормозмішувач для свиней.

За період славного десятиріччя (1953-1963 рр) селяням нарешті видали паспорти і ми зрозуміли, що Сталін був нехороший, значно зріс автотракторний парк колгоспу. Тоді налічувалось 19 автомобілів, 33 трактори, багато іншої с/г техніки. В селі були такі культурно – освітні заклади: - На 1 січня 1963 року в селі був клуб на 100 чоловік, сільська та шкільна бібліотека.

- Приклубні та пришкільні гуртки художньої самодіяльності, хоровий, танцювальний, драматичний, літеретурний, фізико- математичний, рукодільний гуртки, радіоаматорський, фотогурток. Вони брали участь в районному огляді художньої самодіяльності.

Фольклорний ансамбль

Учні Димитрівської восьмирічної школи.

Систематично видається багатотиражна газета  „Комсомольська правда”.

З вищою освітою в селі працювали: Голова колгоспу – 1 чоловік Агроном – 1 чоловік Учителів – 4 чоловіки В інших місцях працюють 10 чоловік. Незакінчену вищу освіту мають 6 чоловік, середню-18 чоловік, незакінчену середню-50 чоловік, середньо – спеціальну -15 чоловік.

Передовики виробництва

Здобутки зліборобів

Кращі люди, передовики села: Чирва Олена – доярка, депутат сільської ради. Грабчук Лідія – свинарка. Концевич Іван – скотар. Семениха Микола – коваль. Івченко Григорій – механізатор. Султанова Софія – колгоспниця.

Депутати місцевих рад – 8 чоловік: Жабський В.В., Майстренко І.І., Свинаренко Л.Г., Ткаченко С.І., Чирва О.К., Поліщук Ф.В., Стеценко О.І., Іванова С.Ф. Вони своєю депутатською діяльністю сприяли зростанню добробуту трудящих села. На 1 січня 1963 р. на 1000 чоловік жителів села підписали 748 екземплярів газет та журналів. Всі колгоспники відвідують кіно, клуб, читають книги з бібліотеки, відвідують техмінімуму.

Колгосп вийшов у передові, його досягнення експонуються на виставках. Очолював тоді колгосп комуніст Майстренко І.І.

В 1971 році було вирішено побудувати на землях нашого радгоспу „гігант степу”, радгосп-комбінат „Апостолівський”. Директором будівництва цієї гігантської будівлі був Синьоок Микола Олександрович.

В 1975 році запрацював „гігант степу” свиновідгодівельний комплекс, де щодня було на відгодівлі 38 тисяч голів свиней, 25 кг. м'яса щохвилини давав комплекс. Хіба це не диво? Першим директором комплексу був Нарожний Володимир Якович. Комбінат міг прогодівати велике промислове місто-міліонер. Щодня 300 свиней йшли на переробку. В господарстві відгодовувалось по 108 тисяч свиней на рік, був побудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч голів бичків. Господарство було переможцем всесоюзного змаганя. Більше 50 жителів нашого села за високі успіхи в праці нагороджені високими державними нагородами. А керуючого відділеням С.М.Коваленко в 1966 році було присвоєно званя Героя Соціалістичної Праці.

1975 рік – велика радість в селі, на місці хатинок – восьмирічної школи, з'явилась трьохповерхова красуня – середня школа, із спортивним та актовим залом, обладнаними кабінетами, бібліотекою. Зараз у  школі навчається понад 800 учнів. Випускники школи - це гордість нашого села.

В 1985 році відкрито новий будинок культури „Юність” на 400 місць. При БК працюють: танцювальний, вокальний, фольклорний ансамблі. Фольклорний ансамбль під керівництвом Деньгуб Н.М. в 2007 році підтвердив високе звання – народного колективу. В БК працює сільська бібліотека, дискотека.

Фольклорний колектив БК «Юність».

Велику увагу приділяється вихованню молодих талантів села. Для цього в будинку культури «Юність» є всі умови. Молоді таланти і дарування показують свої досягнення в мистецтві не тільки для жителів села. Неодноразово виступали на різних конкурсах та концертах Апостолівського району. Ціх зірочок мойже всі зають в Ниві Трудовій. Популярність заслужена кропотливою працею та любовью до світу прекрасного.

       Будинок культури «Юність»

 Фестиваль молодих виконавців.

В центрі села Нива Трудова відбудовано спортивний комплес, де працюють секції з важкої, легкої атлетики, футболу, волейболу, є сучасний зал тренажерів. В споривній школі підготовлено п*ять майстрів та кандидатів у майстри спорту.

  Спортивний комплекс.

А ще є музична школа, де незмінним директором Усенко О.Д.. Відкриті класи з фортепіано, баяну, акордеону, гітари, духових інструментів, хоровий та вокальні класи. Чудовими концертами радують музиканти жителів. Багато випускників навчаються в вищих закладах мистецтва.

Виставка народної творчості жителів села Нива Трудова.

А ще Нива Трудова має свою поетесу – це Марія Павленко (1939-2006).

       Перша поетична збірка Нивотрудівської  поетеси Марії Павленко – це осмислення навколишнього світу, природи рідного краю. Вийшла збірка в 2005 році завдяки меценатській допомозі Оксамитної Н.В.     
       Поетеса передає своє почуття до довкілля, односельців, рідних з глибоким розумінням, що у світі має панувати Добро, Любов, Віра. Ці переживаня і знайшли своєвідображення у віршах.

Осінній блюз

  Лист на кленові пожовк, тихо осипається,
  Сонце лагідно з небес людям усміхається,
  Небо сірим стало враз, хмари ходять грізні.
  Осінь вступила в права не рання й не пізня.
  А в повітрі листопад заводить мелодію,
  Мов  осінній зорепад на землю у воду ліг.
  Килимом ажурним тонесенько стелиться,       
  Покриває від дощів землю, й від метелиці.
  І звучить осінній блюз в вихорі природи.
  Сірі хмари залягли глибоко у воду
  І закрило ніжно став ковдрою із листя.
  Хай звучить осінній блюз над селом і містом.

Ветеранам

Багато літ як скінчилась війна, Над обелисками цвітуть каштани. Схилили сиві голови, стоять В мовчанні миті ветерани.

Не спиться. В пам*яті встають Ті дні атак і ниють рани, І кожен рік ряди стають Багато рідшими – уходять ветерани.

Та незабутній подвиг їх, Гарячий бій за кожен сажень. Одна війна була на всіх, І Перемога всім одна дісталась.

Нива Трудова – це сучасне село, село майбутнього.

Красиві алеі центру села завжди в квітах. Є в селі меморіальний комплеск пам*яті загиблим воїнам, музей бойової та трудової слави. Живі квіти на меморіальному комплексі свідчать, що про подвиг наших предків молодь пам*ятає. При будинку культури відкрито музей народой творчості жителів нашого села. Жителі села мають своє телебаченя, широку мережу інтернету.

     Святкування Дня Перемоги.

День Перемоги для жителів села Нива Трудова завжди був днем пам*яті. У святкуванні приймають участь усі трудові колективи села. Ветеран війни, ветеран праці завжди в пошані.

В 2006 році відкрита Книга Почесних громадян села Нива Трудова. Першими стали колишній директор радгоспу-комбінату Тихомиров В.В., Тітков О.О. – ветеран війни та праці, Коропенко В.Д. – колишній директор комбікормового заводу, Дашко Г.Н. – ветеран праці. На їх честь в парку Слави буде встановлено пам*ятну дошку.

До складу Нивотрудівської сільської ради входять села: Червона Зірка – 255 жителів, Солдатське – 202 чол., Садове – 6 чол..

Під редакцією Устінова О.А.

Блокування

Вас тимчасово заблоковано у зв'язку з вандалізмом для запобігання подальшим порушенням. Термін блокування — 1 день.
Коли термін блокування буде вичерпано, ми будемо раді продовженню Вашої конструктивної участі в проєкті.

Після закінчення терміну блокування зніметься автоматично.

Якщо Ви вважаєте, що є вагомі причини для розблокування, створіть нову тему унизу Вашої сторінки обговорення та додайте такий текст: {{Розблокувати|Ваша причина тут ~~~~}}.

Додати тему