Обговорення:9 квітня

з рос. вікі (вікіфікувати, доповнити)

Події

• 1609 — З Іспанії вигнані моріські]] — маври, що прийняли християнство.
• 1667 — В Парижі пройшла перша в світі публічна виставка мистецтв.
• 1682 — Робер Де Ла Саль спорудив хрест і проголосив дельту річки Міссісіпі володінням короля Франції Людовика XIV. На честь короля територія була названа Луїзіаною.
• 1699 — Указ Петра I «Про спостереження чистоти в Москві і про покарання за викидання сміттю і всякого помету на вулиці і провулки».
• 1747 — В Лондоні по звинуваченню в державній зраді страчений Саймон Фрейзер, 11-й лорд Ловат (англ. Simon Fraser, 11th Baron Lovat). Він став останньою людиною в Англії, засудженою до обезголовлювання. Цей вид страти вважався гідним тільки високопоставлених персон, але в подальші роки вони позбулися цього привілею.
• 1799 — Англійський хімік Хемфрі Девівиявив анестезуючі властивості звеселяючого газу.
• 1866 — Закон про цивільні права надав всім жителям США, окрім індійців, рівні права.
• 1870 — Фрідріх Вільгельм Ніцше призначений на посаду ординарного професора в Базельськом університеті.
• 1914 — американо-мексиканський інцидент в Тампіко.
• 1928 — В Туреччині іслам проголошений офіційною релігією.
• 1930 — В Нью-Йорку вперше продемонстрований публіці відеотелефон (відеофон). Зв'язок, встановлений між компаніями Bell Laboratories і At&t, дозволив співбесідникам не тільки чути, але і бачити один одного.
• 1935 — Підписання радянський-німецької торговий-кредитної угоди.
• 1940 — Вторгнення фашистської Німеччини до Норвегії і Данії. Початок Норвезької операції під час другої світової війни.
• 1945 — Остаточне узяття радянськими військами міста-фортеці Кенігсберга. Комендант Отто Ляш (німий. Otto von Lasch) підписав акт про капітуляцію міста.
• 1954 — Організована науково-дослідна станція «Північний полюс-3» під керівництвом А. Ф. Трешникова.
• 1963 — Уїнстон Черчилль (англ. Winston Churchill) став першим іноземцем, якому Конгрес США привласнив звання почесного громадянина США.
• 1966 — Ватикан відмінив Індекс заборонених книг, що проіснував більше чотирьох століть. Перший офіційний Індекс виишел в Римі в 1559 році під безпосереднім керівництвом Тата Римського Павла IV, який до свого обрання був верховним інквізитором. Всього вийшли 32 видання списку заборонених книг, з них 12]] — в XX столітті. У останньому виданні (1948) було вказано близько 4000 творів. Повністю були заборонені твори таких авторів, як Бальзак (фр. Honorй de Balzac), Джордано Бруно (італ. Giordano Bruno), Вольтер (фр. Francois-mari Arouet de Voltaire), Гоббс (англ. Thomas Hobbes), Гольбах (фр. Paul-henri Thiry (Baron) d’holbach), Д’аламбер (фр. Jean Le Rond d’alembert), Декарт (фр. Rene Descartes), Дідро (фр. Denis Diderot), Золя (фр. Йmile Zola), Лафонтен (фр. Jean de La Fontaine), Льоренте (фр. Llorente), Мелье (фр. Jean Meslier), Мореллі (італ. Morelli), Ренан (фр. Ernest Renan), Руссо (фр. Jean-jacques Rousseau), Жорж Санд (фр. George Sand), Спіноза (фр. Baruch de Spinoza), Юм (англ. David Hume).
• 1968 — В Чехословакії опублікований програмний документ «Чехословацький шлях до соціалізму», що пропонував проведення економічних реформ і демократизацію суспільного і політичного життя. «Празька весна» продовжилася недовго, і в серпні в країну були введені війська країн Варшавського договору.
• 1969 — Дебютний концерт «King Crimson» в лондонському клубі «Спікизі».
• 1970 — Пол Маккартні (англ. Sir James Paul Mccartney) заявив, що більше не співробітничатиме з Джоном Ленноном (англ. John Lennon), поклавши край існуванню «Бітлз» як групи.
• 1972 — Підписання радянський-іракського Договору про дружбу і співпрацю.
• 1974 — В Керчі спусщен на воду перший радянський супертанкер «Крим».
• 1989 - Американець Дуглас Енгелбарт удостоєний почесного призу Массачусетського технологічного інституту (500 000 доларів) за винахід комп'ютерної миші (1968).
• 1991 — Ухвалення Верховною Радою Грузії Акту про відновлення державної незалежності.

Народилися

• 1802 — Еліас Ленрот (фінськ. Elias Lцnnrot), фінський фольклорист, національний карело-фінський епос «Кальовала», що записав і опублікував (†1884).
• 1806 — Ісамбард Кингдом Брюнель (англ. Isambard Kingdom Brunel) (†1859), англійський інженер, творець першого трансатлантичного пасажирського корабля.
• 1821 — Шарль-пьер Бодлер (фр. Charles-pierre Baudelaire), французький поет (†1867).
• 1846 — Франческо Паоло Тості (італ. Francesco Paolo Tosti), італійський композитор, придворний музикант англійських королів (†1916).
• 1851 — Тор Неве Ланге (датськ. Thor Nжve Lange), данський поет і есеїст, з 1875 року що жив в Росії. Спочатку викладав тут класичні мови старовини, потім з 1887 по 1906 р. працював данським консулом в Москві. Після подій революції 1905 р. поселився з дружиною в її маєтку в Україні. У 1899 р. Ланге був нагороджений орденом Владимира і зведений в звання російського дворянина, але до самої своїй смерті в 1915 р. залишався данським підданим (†1915).
• 1865 — Чарлз Протеус Штейнмец (англ. Charles Proteus Steinmetz) (†1923), американський електротехнік.
• 1865 — Еріх Людендорф (німий. Erich Ludendorff), німецький військовий і політичний діяч, один з організаторів Мюнхенського і Капповського путчів (†1937).
• 1872 — Леон Блюм (фр. Lйon Blum), французький політичний і державний діяч, лідер Французької соціалістичної партії (СФІО) (†1950).
• 1882 — Віктор Олександрович Веснін, архітектор, перший президент Академії архітектури СРСР (Днепрогес, Театр-студія кіноактора в Москві) (†1950).
• 1883 — Іван Олександрович Ільїн, релігійний філософ, правознавець, публіцист (†1954).
• 1888 — Сол Верткий (справжнє ім'я Соломон Ізраїльовіч Гурков) (англ. Sol Hurok) (†1974), американський імпресаріо.
• 1889 — Єфрем Цимбаліст (†1985), російський-американський скрипаль.
• 1898 — Поль Робсон (англ. Paul Robeson) (†1976), американський негритянський співак-бас, актор, громадський діяч.
• 1903 — Грегорі Гудвін Пінкус (англ. Gregory Goodwin Pincus), американський ендокринолог, чиї роботи, по дослідженню протизаплідних властивостей стероїдов привели до появи ефективних оральних контрацептивів (†1967).
• 1904 — Андрій Борисович Чернишев, хімік-технолог (†1953).
• 1905 — Вільям Фулбрайт (англ. William Fulbright), американський політичний і державний діяч (†1995).
• 1906 — Антал Дораті (англ. Antal Dorati), американський диригент (†1988).
• 1912 — Лев Зіновьевіч Копельов, критик і літературознавець (†1997).
• 1913 — Олександр Якович Яшин (справжнє прізвище Попов), письменник, поет (†1968).
• 1919 — Джон Преспер Екерт (англ. John Presper Eckert), американський винахідник електронного комп'ютера (†1995).
• 1925 — Ернст Йосипович Невідомий, скульптор, графік.
• 1926 — Всеволод Дмитрович Сафонов, кіноактор («Білоруський вокзал», «Дежа вю») (†1992).
• 1926 — Г'ю Гефнер (англ. Hugh Hefner), засновник журналу «Playboy».
• 1927 — Тетяна Іванівна Заславська, академік-економіст.
• 1933 — Жан-Поль Бельмондо (фр. Jean-paul Belmondo), французький актор.
• 1933 — Жан Марія Волонте (італ. Jean Maria Volonte), італійський актор (†1994).
• 1936 — Ернст Романів, актор («Державний кордон», «Червоні дипкур'єри», «Блакитний карбункул»).
• 1946 — Ліс Грій (англ. Les Gray), вокаліст британської групи Mud (†2004).
• 1958 — Олена Кондулайнен, російська актриса.
• 1965 — Поліна Порізкова, американська фотомодель і актриса (родом з Чехословакії).
• 1966 — Синтія Ніксон (англ. Cynthia Nixon), американська актриса.

Померли

• Рабле
• 1483 — Едуард IV (Edward IV), король Англії (1461—1470 і 1471—1483 рр.) (*1442).
• 1492 — Медичі Лоренцо Прекрасний (Lorenzo de’medici), Флорентійський правитель, правив з 1469 року (*1449).
• 1553 — Франсуа Рабле (Franзois Rabelais), французький письменник (*близько 1494).
• 1626 — Френсис Бекон (Francis Bacon), англійський філософ, історик, політичний діяч (*1561).
• 1754 — Християн фон Вольф (Christian Freiherr von Wolff), німецький учений-енциклопедист (*1679).
• 1871 — Микола Іванович Кріль, російський поет, прозаїк, драматург і публіцист (*1823).
• 1882 — Данте Габрієл Россетті (Dante Gabriel Rossetti), англійський художник і поет (*1828).
• 1930 — Іван Сергійович Рукавішников, російський письменник (*1877).
• 1945 — Вільгельм Франц Канаріс (Wilhelm Franz Canaris), німецький адмірал, керівник абверу (1935—1944 рр.; страчений за участь в антигітлерівській змові (*1887).
• 1948 — Вбивство в Боготі лідера Ліберальної партії Колумбії Хорхе Гайтана.
• 1959 — Райт Франк Ллойд (Franc Lloyd Wright), американський архітектор (*1869).
• 1962 — Леонід Соловьев, письменник, автор романів про Ходжу Насреддіне (*1906).
• 1967 — Николь Берже (Nicole Berger), французька актриса (*1935).
• 1978 — Майкл Вілсон (Michael Wilson), американський сценарист (*1914).
• 1990 — Маргарита Іванівна Рудоміно, бібліотекознавець, засновник і перший керівник Бібліотеки іноземної літератури, що нині носить її ім'я (*1900).