Обговорення:Слово о полку Ігоревім

Ця стаття є частиною Проєкту:Українська література (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Українською літературою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Українська література.
	Чим допомогти: Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Українська література» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних із українською літературою.

Кольори поеми "Слово о полку Ігоревім"

У поемі переважають кольори золотий і синій (дані з книги, виданої в Києві 1973 року). Кольори золотий (або жовтий) і синій - це українські кольори.
Примітки.
1. Мова поеми ближча до української, ніж до російської.
2. Поему було створено до монгольської навали. Це означає, що тоді в Русі (Україні) жили передусім предки українців (не росіян). --Микола Івкі (обговорення) 14:30, 12 листопада 2014 (UTC)

Не все так просто. Слід пам'ятати, що назви кольорів, хоча і мають праіндоєвропейське походження, остаточно закріпили свої значення порівняно недавно. Так, «синій» пов'язаний з «сяяти», «сія́ти» і первісно означав «блискучий» (пор. синє море), а «жовтий» з того ж праіндоєвропейського кореня, що й «зелений». --В.Галушко (обговорення) 12:30, 10 липня 2017 (UTC)

Сумнівно, вельми сумнівно. Слова «червоний» і «зелений» вживаються частіше. Але якщо йдеться про колір згадуваних предметів (води і золота), мабуть, все так. --В.Галушко (обговорення) 22:34, 16 вересня 2019 (UTC)

Повторюю: у поемі переважають кольори золотий і синій (давно-давно перевірив особисто). --Микола Івкі (обговорення) 09:51, 17 вересня 2019 (UTC)

У часи Русі значення кольорів були подібні до сучасних. --Микола Івкі (обговорення) 11:37, 18 вересня 2019 (UTC)

Оригінальне дослідження

Вилучено маргінальну теорію: Одне слово, фахівець військової справи. Автором «Слова» без сумніву можна вважати Ольстина Олексича, який у 1177 році був наказним (січовим) гетьманом у Великого Київського князя Святослава, а у 1185-87 роках воєводою князя Ярослава Чернігівського. Це про автора «Слова» говорено у вислові «Рек Боян і ходина Святослава, пестворця старого часу Ярослава». Старожитнє «боян» — наказний гетьман (казанець), «ходина» — посол (дипломат), «пестворця» (латина «pes» — ходя, шлях) — драгоман (воєвода).

В оригіналі не «пестворця», а «пѣстворца», тобто «творця пісень». До лат. pes стосунку не має. До таких дурниць не треба спричинятися. --В.Галушко (обговорення) 20:40, 9 липня 2017 (UTC)

Про мову поеми

@Микола Івкі: давньорус. свѣдомыи, згідно з ЕСУМ, означає «відомий». Сучасне «свідомий» — пізніший полонізм. Отже, правильно «відомі кмети». Закінчення -и у множини іменників ніякого стосунку до теперішньої графічної системи не мають (и позначає середній звук між давніми /і/ та /ы/). Це давнє загальнослов'янське закінчення називного відмінка множини. Якщо дивитися текст неупереджено, можна знайти і «москальські» закінчення -ы. Кличний відмінок тоді вживався у всіх слов'янських мовах, що робить згадка про нього у доказах української мови твору? Невже автор думав так: «ні, москалі не могли це написати, бо в російській мові нема кличного відмінка». А як бути з такими москалізмами, як лебедѣй (лебедів), храброму (хороброму), солнце (сонце), земля руская (вкраїна), желѣзными (залізними), жемчюжну (перлову), акы (як), облакы (хмари), быстрой Каялы (швидкої Каяли), гремлеши (грюкаєш), копіємъ (списом), синіи млънии (сині блискавки), начашя (розпочали), у Курьска на переди (біля Курська попереду), конець копія въскръмлени (кінець списа вигодовані), ты сія плъкы ущекоталъ (ти ції полки улоскотав), стараго времени (старого часу), себѣ славы искати (собі слави шукати). Текст поеми має мішаний характер: поєднання як церковнослов'янської (храбрии, въспѣша, злато, сребреней, животъ), так і київської лексики (бологомъ, кличетъ, зоветъ та ін.). Загалом, весь розділ треба писати наново, посилання на всяких фриків від науки з їхніми «дослідженнями» вилучити. --В.Галушко (обговорення) 22:14, 16 вересня 2019 (UTC)

В.Галушко. Давно-давно поему досліджував (і окремі явища, і всю поему). Через це знаю, що мова поеми помітно ближча до сучасної української, ніж до сучасної рос.. Кличний відмінок у давніх рос. творах був, але він був чужий для предків росіян — і зник. --Микола Івкі (обговорення) 10:02, 17 вересня 2019 (UTC)

В.Галушко. Перечитав Ваш коментарій і навіть вилучив частку інформації з джерелом, в якому був відсутній автор, але потім відшукав автора і рецензентів цього джерела, тому повернув. Я також перевірив усіх авторів і рецензентів джерел у розділі "Мова і поетика", це: Німчук В.; Півторак Г. П.; Ющук І. П.; Кубійович В. М.; Боряк Г. В.; Кульчицький С. В.; Мицик Ю. А.; Реєнт О. П.; Щербак В. О.; Олжас Сулейменов. Тож кого саме Ви називаєте словом "фрик", можливо - Олжаса Сулейменова? До Вас є ще таке питання. Джерела "аналізу" слів, який Ви тут виклали і тексту цього "аналізу" знайти в мережі не вдалося. Надайте, будь ласка, посилання на це джерело і назву цього джерела, з якого Ви цей "аналіз" скопіювали. Інакше цей "аналіз" дуже схожий на ВП:ОД. --Lanamy (обговорення) 13:25, 17 вересня 2019 (UTC)

Микола Івкі. Стаття має задосить АД про цю пам’ятку української мови. --Lanamy (обговорення) 13:25, 17 вересня 2019 (UTC)

Скальдическая поэзия

Поэтический язык поэмы - язык скальдов. Техническая реализация - язык русичей (русинов, руснаков и т.п.),именуемый сейчас "украинским". Для "русских" шовинистов признание этого факта невыносимо! В статье поэзия не ночевала! Реальные исторические события, открытые современными исследователями (Молдавии и Украины, в т.ч.) авторам статьи неизвестны. Впервые поэтический анализ Слова сделан Олжасом Сулейменовым. Прекрасно воспел замалчиваемые события Слова Александр Городницкий - "Кончаковна". А.Пономарев 91.192.22.102 10:35, 6 листопада 2020 (UTC)

Дивно! Дал в москальском варианте ссылку на источник - "Скальдическая поэзия и Слово" Н.Ю. Бубнов. Слово о полку Игореве и поэзия скальдов. С-Петербург, 2006, 410 с. Цензор удалил в тот же день! Фабрика нацистских троллей хорошо платит своим наймитам! А.Пономарев 91.192.22.102 06:30, 8 грудня 2020 (UTC)

Україномовні переклади Слова о полку Ігоревім

У розділі про українські переклади у поточній версії говориться: «Українські віршовані і прозові переклади «Слова» дали: [...] Б. Дідицький (язичіем, 1849)». Відколи це язичіє - українська мова? Це те саме що казать суржик - українська мова (бо язичіє і є стародавнім суржиком кінця 1800- початку 1900-их років - це суржик з церковонослов'янської, російської, української та ще купи мов). Вважаю що згадку про «Б. Дідицький (язичіем, 1849)» слід вилучити.--piznajko 22:10, 22 листопада 2020 (UTC)