ЖуравельРедагувати

Добридень! Ви впевнені, що застаріла назва бусюль стосується саме журавля? Дуже співзвучно до «бусел», що є синонімом до лелеки білого. До лелеки інколи помилково застосовують назву «журавель», тож може бути помилкою.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 18:19, 8 березня 2018 (UTC)

ПатрулюванняРедагувати

Вітаю, Rutheni. Останній ваш внесок є конструктивним і загалом відповідає основним вимогам до статей Вікіпедії. Чи не бажаєте ви приєднатися до системи патрулювання, подавши заявку на права патрульного? Для цього необхідно ознайомитися із правилами патрулювання, бажано привести у відповідність до вимог останні ваші статті, шаблони й категорії; дати лад завантаженим файлам. Зверніть також, будь ласка, увагу на те, що патрулювання не є обов'язком, а лише правом і допомогою іншим патрульним, які не будуть змушені перевіряти ваші редагування. --yakudza 17:40, 6 квітня 2018 (UTC)

Вітаю, Yakudza. Дякую за пропозицію. --Rutheni (обговорення) 17:55, 6 квітня 2018 (UTC)

Терпило Пилип ІвановичРедагувати

Вітаю, побачив, що файл зі словником на коммонз залишили. Але щоб не пропав матеріал, може на основі Користувач:Rutheni/Чернетка написати статтю? Джерел мінімального стабу достатньо.--yakudza 09:53, 14 травня 2018 (UTC)

  • Вітаю, yakudza. Нарешті написав цю статтю: Терпило Пилип Іванович але досвіду написання статей у мене майже немає.. :) --Rutheni (обговорення) 17:21, 6 січня 2019 (UTC)
    Дякую, я думаю, що треба розкрити деякі цитати перенісши інформацію у вигляді опису. Потроху спробую вам допомогти. --yakudza 00:27, 7 січня 2019 (UTC)

Про статус селища міського типуРедагувати

Доброго вечора. Звертаю вашу увагу, що населені пункти України мають офіційний статус місто, селище міського типу, село або селище. Статус «містечко» в Україні не передбачений, тому заміна на нього не є виправдана. Вікіпедія показує дійсність, а не бажане, тож якщо ви хочете, щоб в Україні замість смт були містечка, будь ласка, звертайтеся з відповідною ініціативою до Верховної Ради України, а не замінюйте у Вікіпедії. Дякую — NickK (обг.) 22:42, 25 листопада 2018 (UTC)

Миколо,коли навернешся (якщо навернешся:) до Вкраїни, свисни мя' - відвезу до Делятина, ось тамка спробуєш їм сказати, що вони живуть в селищі міського типу .... гарантую, безкоштовную велірну операцію (під першим слупом:)- Circoncision...--КогутякЗенко1488 (обговорення) 22:41, 6 січня 2019 (UTC) - відтак, поверни якісні уточнення цього дописувача... особливо в статтяхдо Історичних Містечок!!!
  • Авжеж... Здоровеньки були. Щодо "селища" та "містечка", ок, зрозуміло... А от щодо "звертайтеся до Верховної Ради"... то з чого це Ви вирішили, що я потребую Ваших т.зв. "порад"? Дякую )) — Rutheni (обговорення) 11:18, 26 листопада 2018 (UTC)
Вікі-побратиме,незважай, у нас, тутечки, єкілька вікі-буквоїдів,які намагаються прив'язати укр-вікі до спрощеного мовного канцеляризму та консервування совкової-зКацапівки....осьтакі тут формальзони:):).. Але для їх упокоєннянеобхідно кілька джерел (фактів) та кількох вікі-побратимів.,інакше - цей вроджений маскальщиною - формалізм/плебейство за совковими нормами - не викорінити.--КогутякЗенко1488 (обговорення) 22:41, 6 січня 2019 (UTC)
Вітаю, @Когутяк Зенко:! Та тут мабуть не тільки "вікі-буквоїди", є ще такі. Якесь це "дивне" місце, ця вікі... --Rutheni (обговорення) 15:16, 25 січня 2019 (UTC)
Взяв на замітку цю ситуацію і поспілкувався з вікі-старожилами, щоб приглянули за цею ситуацією.--Користувач:Когутяк Зенко (обговорення) 17:01, 25 січня 2019 (UTC)
Овва! - Красно дякую! --Rutheni (обговорення) 17:15, 25 січня 2019 (UTC)
Вітаю, @Когутяк Зенко:! Тут дійсно якесь "дивне" місце: is.gd/iYICwx --Rutheni (обговорення) 17:17, 8 лютого 2019 (UTC)

Посилання на Українську малу енциклопедіюРедагувати

Вітаю!
Посилання на Українську малу енциклопедію відповідає виданню, яке я встиг скопіювати: Євген Онацький. Українська мала енциклопедія у 8т. (16 книг), «Дзвін» 1957—1967

Українська мала енциклопедія: У 8 т. Т. 1. Кн. 1: А-Б / Укл. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1957. С. 1-119 http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf

Українська мала енциклопедія: У 8 т. Т. 1. Кн. 2: В-Ґ / Укл. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1958. С. 123-298 http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf

Українська мала енциклопедія: У 8 т. Т. 2. Кн. 3: Д-Є / Укл. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1958. С. 303-430 http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part3.pdf

Українська мала енциклопедія: У 8 т. Т. 2. Кн. 4: Ж-Й / Укл. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1959. С. 432-564 http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part4.pdf

Українська мала енциклопедія: У 8 т. Т. 3. Кн. 5: К-Ком / Укл. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1959. С. 567-692 http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf

Українська мала енциклопедія: У 8 т. Т. 3. Кн. 6: Ком-Л / Укл. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1960. С. 695-820 http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf

Українська мала енциклопедія: У 8 т. Т. 4. Кн. 7: Ле-Ме / Укл. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1950. С. 823-948 http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part2.pdf

Українська мала енциклопедія: У 8 т. Т. 4. Кн. 8: Ме-На / Укл. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1961. С. 951-1076 http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part3.pdf

Українська мала енциклопедія: У 8 т. Т. 5. Кн. 9: На-Ол / Укл. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1962. С. 1077-1204 http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part4.pdf

Не плутайте книги (їх 16) з томами (їх 8)
Shynkar (обговорення) 12:33, 26 червня 2019 (UTC)

  • Шаблони для посилань на Українську малу енциклопедію ( {{УМЕ1}} — {{УМЕ7}} ) відредаговано таким чином, що посилання на відповідний pdf-файл додається шаблоном автоматично. Треба лише задати параметр «частина» та вказати там назву статті. Наприклад: якщо посилання написати так:
{{УМЕ7|частина=Мани|сторінки=910-911}} 

то у статті воно виглядатиме так:

Мани // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 910-911. — 1000 екз.

Посилання на pdf файл формується автоматично, вручну його писати не треба. --Lanamytalk 00:52, 18 липня 2019 (UTC)

Кошеня для вас!Редагувати

Дякуємо Вам за підтримку, та ту працю, яку ви зробили до моєї першої статті. З повагою Вікторія!

Тетяна Петракова (обговорення) 10:45, 29 липня 2019 (UTC)

Порушення правила швидкого відкотуРедагувати

Вітаю. Ось це редагування ред.№ 26215740 порушує використання швидкого відкоту. --Submajstro (обговорення) 19:24, 2 жовтня 2019 (UTC)

@Submajstro:, згоден, вибачте, мусив багато перевіряти, ще й працюю з 3 статтями, тому мабуть глянув побіжно. --Lanamy (обговорення) 20:22, 2 жовтня 2019 (UTC)

Новий спосіб допомагати новачкамРедагувати

 
Вигляд увімкненої домашньої сторінки новачка

Привіт! Ви належите до найактивніших патрульних останнього часу; оскільки ви проводите чимало часу у Вікіпедії, то я подумала, що вам може бути цікаво.
Планується (я писала про це у Кнайпі (пропозиції)) увімкнути в уквікі нову функцію під назвою «Домашня сторінка новачка»: свіжозареєстрований користувач матиме власну «домашню», де будуть підказки про те, що можна зробити, і, що головне — згадуватиметься персональний наставник. Таким чином, новачок могтиме звернутися із запитанням не в знеособлену кнайпу (про яку ще якось треба дізнатися), а до конкретної людини, яка зголосилася допомагати.
Система випадково присвоюватиме новачкам когось зі списку тих, хто додав своє ім'я на цій сторінці: Вікіпедія:Кнайпа (допомога)/Наставники.
Якщо вам цікаво допомагати новачкам, будь ласка, додайте своє ім'я користувача на цій сторінці.
Дякую! -- Ата (обг.) 18:59, 11 жовтня 2019 (UTC)

Запрошую до патрулювання статей ВікімарафонуРедагувати

Доброго дня! Зараз в українській Вікіпедії триває Вікімарафон. Протягом наступних кількох днів до Вікіпедії прийде більше нових користувачів і буде створено більше нових статей, ніж зазвичай. Новачкам часто потрібна допомога у допрацюванні статей і поясненні правил Вікіпедії.

Ви є активним патрульним, тож чи не було б вам цікаво долучитися до проекту патрулювання статей Вікімарафону? Сторінка проекту — Вікіпедія:Вікімарафон 2020/Патрулювання (запишіться там, якщо долучитесь до проекту); список статей для патрулювання тут (буде оновлюватися кожного дня; відмічайте там перевірені статті). Окрім подяки від усіх редакторів і читачів Вікіпедії, учасники проекту отримають набір сувенірів від ГО «Вікімедіа Україна»  

І, звісно ж, запрошую вас приєднуватися до самого Вікімарафону до 1 лютого онлайн або на вікізустрічах. --Acedtalk 19:38, 27 січня 2020 (UTC)

БібліяРедагувати

Ви прибрали правки про плани читання біблії. Як ви вважаєте, чи доречно в статті про біблію вказати, що існують плани як її читати? Як прочитати біблію за рік? А ще існують біблійні інститути, теологічні семінарії, є ще наука бібліологія, есхатологія, христологія та ін. Є ще серіал біблія 2013 року. Як думаєте ця інформація заслуговує того, щоб бути на вікіпедії?--dobrode_valera 20:23, 26 березня 2020 (UTC)

1. Привід для видалення було вказано - "сумнівне джерело (ВП:АД)". 2. Як додавати підпис наприкінці репліки див. тут: ВП:ПІДПИС --Lanamy (обговорення) 08:50, 27 березня 2020 (UTC)

Росіяни - НазваРедагувати

Добрий день. Вами були скасовані зроблені мною правки в статті Росіяни, розділі Назва. Хотілося б знати на якій підставі ви скасували мої правки. Це вже друге вилучення правок саме з цього розділу (перші були під дуже сумнівним приводом учасником на ім'я yakudza). Хотів би почути ваші аргументи, для виправлення і якнайшвидшого відновлення правок з урахуванням вашої думки.Qabr (обговорення)

Вітаю. Привід для скасування було вказано ред.№ 27700325 - ВП:НД. --Lanamy (обговорення) 00:58, 16 квітня 2020 (UTC)
Якщо мова про надійності джерел, то дивно чути подібну претензію при наявності в статті посилань на книгу з одізной назвою "Украдене имя: чому русини стали українцями" має розділи "Кацапи" і "Москаль", які виступають таким джерелом для екзоетнонімов "Кацап "," Москаль "і т.д. При цьому прямі посилання на оригінальні видання західних мандрівників і дипломатів, особисто бували в ВКМ і являющвшіхся свідками реального вживання етнонімів власне російським народом відкидається. Вам здається сумнівною авторитетність Герберштейна? Але він особисто в своїй праці обумовлював. що заносив туди тільки ту інформацію, яку отримував з різних вуст або чому особисто був свідком, щоб не множити міфи про Росію, так як він на початку ж праці говорив, про неповноту попередніх праць про ВКМ.Qabr (обговорення)

Вилучення доказів того, що Віталій Макарович Русанівський був комуністом і прихильником русифікаціїРедагувати

Чому ви знищили мою правку з прямими доказами про погляди Віта́лія Мака́ровича Русані́вського щодо комуністичної долі України? А саме це:

У своїх працях активно відстоював концепцію братніх народів та природність російсько-української двомовності:

Союз Радянських Соціалістичних Республік — перша в світі багатонаціональна держава трудящих, створена волею рівноправних вільних народів. У Радянському Союзі вперше в історії людства досягнуто повної економічної, політичної й ідеологічної єдності людей різних національностей: у спільній боротьбі всіх націй і народностей нашої країни за перемогу й утвердження комуністичних ідеалів утворилася нова історична спільність людей — радянський народ.

[...] при різноманітності національних форм «дедалі помітнішими стають спільні, інтернаціоналістські риси».

[...] Кожен народ любить і цінує свою мову, кожна мова в Радянському Союзі вільно розвивається і збагачується. Разом з тим усі радянські люди, незалежно від національної приналежності, з любов'ю і повагою ставляться до російської мови — мови дружби, співробітництва, духовного й культурного єднання всіх соціалістичних націй спільної Радянської Батьківщини. Говорячи про роль російської мови в житті радянських людей, В.В. Щербицький підкреслив: «Свідомо і добровільно обрана всіма народами Радянського Союзу як засіб міжнаціонального спілкування і співробітництва, вона відіграє величезну об'єднавчу роль, служить справі інтернаціонального згуртування трудящих, обміну матеріальними і духовними цінностями, взаємозбагаченню національних культур».

[...] Розширення суспільних функцій мови, всебічний розвиток її стилів, збагачення лексичного фонду і шліфування граматики були б неможливі без постійного контактування мов. Розвиток людської думки не має національних, расових, континентальних і т. ін. кордонів. Єдиним кордоном був, а в капіталістичному світі ще й тепер лишається кордон соціальний, [...]. Але досягають цього тільки ті мови, які, перебуваючи у постійному контакті з іншими мовами світу, переймають і втілюють у словах та формах усе нове, що виробив людський геній. До них належать усі мови сучасних розвинутих націй, що піднеслися до рівня поліфункціональних літературних мов. У багатонаціональній Країні Рад — першій соціалістичній державі світу — такими є всі мови соціалістичних націй і насамперед російська мова, мова міжнаціонального спілкування народів СРСР, одна із світових мов.

Запозичуючи з інших мов нові значення, кожна розвинена літературна мова знаходить для них свої, специфічні засоби формального вираження. Разом з новими значеннями дуже часто запозичуються з інших мов і їхні носії — корені іншомовних слів. І це цілком природно.

[...] У соціалістичній сім'ї народів створено умови для безперешкодного розвитку всіх національних мов: розширюються їхні суспільні функції, всі мови перебувають у тісному контакті, у постійній взаємодії, яка сприяє удосконаленню їх внутрішньої структури, [...].

Піввікова історія розвитку рівноправних соціалістичних націй в єдиній союзній Радянській державі, зокрема становлення й розквіту багатонаціональної радянської соціалістичної культури, переконливо доводять правильність марксистсько-ленінського положення про те, що шлях до єдиної культури комуністичного суспільства, до всебічного зближення націй проходить через повний розквіт національної культури кожного народу, визволеного від національного гноблення. [...] Рідна мова для кожного народу є могутнім і незамінним засобом розвитку його матеріальних і духовних сил, знаряддям виховання трудящих у дусі комуністичної ідеології, пролетарського, соціалістичного інтернаціоналізму.

За роки будівництва соціалізму і комунізму в СРСР виникла нова історична спільність людей — радянський народ. Ця перша в світі спільність — прообраз майбутньої комуністичної сім'ї народів світу, в якій інтернаціональна єдність переконань і дій ідуть пліч-о-пліч з розквітом і взаємозбагаченням національних мов і культур. Чим тіснішою стає братня згуртованість соціалістичних націй і народностей нашої країни, тим повніше розквітає культура й мова кожної з них.

[...] Широкий розвиток двомовності, як і справжній розквіт національних мов, передбачає забезпечення відповідних соціальних умов: вибір мови, що виконує функції засобу міжнаціонального спілкування, має бути добровільний; мова міжнаціонального спілкування повинна вільно співробітничати з національними мовами, всебічно збагачуючи їх, але не переймаючи на себе їхніх функцій; загальний рівень освіти має забезпечувати досконале вивчення як рідної мови, так і мови міжнаціонального спілкування в усьому їх стильовому багатстві.

Такі умови, як доводить всесвітня історія, забезпечує тільки соціалізм. В.І. Ленін ще до революції передбачав, що настане час, коли всі народи колишньої царської Росії, визволившись від соціального й національного гніту, потягнуться до російської мови як засобу прилучення до світової цивілізації. Він послідовно обстоював необхідність створення таких умов, за яких би «кожний житель Росії мав можливість навчитися великої російської мови» (Повн. зібр. творів, т. 24, стор. 280).

[...] Завдяки російській мові «найцінніші художні твори, що вийшли в союзних республіках, стають надбанням культурного життя всіх народів СРСР» (Н. Подгорный. 50-летие Союза ССР — единого многонационального государства. «Коммунист», 1972, №8, стор. 17). Російська мова, будучи мовою російської нації, стала разом з тим засобом співробітництва і єднання всіх націй і народностей СРСР, які добровільно обрали її як мову міжнаціонального спілкування. Вона стала могутнім знаряддям взаємозв'язку і згуртування радянських народів, засобом прилучення до найкращих досягнень вітчизняної і світової культури.

Російська мова як засіб міжнаціонального спілкування сприяє всебічному розквітові національних мов, збагаченню культур усіх народів СРСР. У цьому корінна, принципова відмінність між мовою міжнаціонального спілкування як засобом єднання соціалістичних націй і мовою панівної нації в капіталістичному світі. Двомовність, яка розвивається при паралельному вивченні рідної національної і російської мов, цілком протилежна тому видові двомовності, при якому одна з мов виконує функції офіційно-державні, культурні, а друга існує тільки в сфері побуту (див. И.К. Белодед. Ленинская теория национально-языкового строительства в социалистическом обществе. М., 1972, стор. 172). [...]

Віталій Русанівський – Розквіт і взаємозбагачення мов соціалістичних націй („Комуніст України”. – 1973, № 3. – С.53 – 63)

Synyća Vusata (обговорення) 16:43, 30 листопада 2020 (UTC)

:: Вітаю. Нащо тепер мені ця "купа цитат" радянсько-московитської пропаганди? :) Та хіба ж "знищив"? А Ви подивіться уважніше, - що саме я зробив: вилучив величезну купу цитат, зробив уточнення щодо "братніх народів" (бо в статті йдеться не про "братні народи" (т.зв. "Триєдиний російський народ"), а йдеться про "концепцію радянського народу, природність російсько-української двомовності, та зросійщення української мови". Ще наприкінці - залишив посилання на текст статті. Що тепер зробили Ви: повернули всі цитати, знову цей т.зв. "братній" народ (замість "радянського") та на статтю посилання вже немає. Стаття має не дуже гарний вид. Вам подобається такий вигляд статті? А читачам сподобається? --Lanamy (обговорення) 18:11, 30 листопада 2020 (UTC)