Обговорення:Перша світова війна

Активні обговорення
Círculos Concéntricos.svg
Стаття «Перша світова війна» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей.
Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проекту.
Рік 2010 2011 2012
Переглядів 109250 133403 149983

РізнеРедагувати

Коннічі Ва, Alex-сан. Щоб не поводитись, як кодомо - я не буду робити відкат Ваших змін, а спочатку спробую переконати Вас, що вони не зовсім доречні.

Хаджімемашо, ось мої аргументи на користь моєї версії:

  1. Четверний(!) Союз - тобто сама назва говорить за себе, щоб добавити Україну(Скоропадського) треба когось вилучити - пропоную Болгарію  .
  2. Україна не приймала участі у жодних воєнних діях під час Першої світовой війни(надалі ПСВ), так вона була союзником маріонеткою Рейху і поставляла йому провізію, але наші солдати не воювали, так як після підписання Брест-Литовського договору війна на східному фронті завершилась.
    Але на території України проходили бойові дії.--Ahonc?!/©~№? 11:51, 9 червня 2007 (UTC)
    Бойові дії також велись на території Папуа-Нової Гвінеї  і що з того? Так війна велась на території України, але це не означає, що Україна(якої тоді, як держави ще існувало) була учасником війни. --SteveGOLD 12:10, 9 червня 2007 (UTC)
  3. Якщо вважати, що "союзницькі" угоди між Німеччиною та Україною, приводом для включення України до списку учасників ПСВ, то потрібно також додати сюди Литву, Польщу та Азербайджан.
  4. Україна у цей час воювала з більшовиками, а не з країнами Антанти.

Сподіваюсь що наведені мною аргументи, Ви, приймете до уваги і переконаєтесь у тому, що немає причини включати Україну у число учасників ПСВ. Арігато гозаймасу, Сіцурей сімас. --SteveGOLD 11:48, 9 червня 2007 (UTC)

На рахунок постання, як на мене, тут краще використати винекнення чи утворення. --SteveGOLD 14:37, 9 червня 2007 (UTC)

SteveGOLD-сан. Дякую за прийняту пропозицію.

  1. Україна не входить до Четверного союзу (ЧС). Абсолютно згоден.
  2. Не згоден. Подивіться список країн, членів Антанти і ви побачите. що будучи членами цього союзу багато з них не брали безпосередньої участі у ПВС, але зараховуються до воюючих сторін. Україна не брала участі у ПВС, але "Українська Держава" брала. На боці Райху. Хоча не і рамках ЧС. Війна на "сході", завершилась, але на "заході" тривала. Український хліб і багнети гвардії Скоропадського допомагали у тому, щоб вона тривала до переможного кінця. Те що ПВС закінчилась не так, як планували Державці - інша річ. Формально "Українська Держава" була учасником конфлікту (не Україна і не УНР...)
    Подивіться список країн, членів Антанти і ви побачите. що будучи членами цього союзу багато з них не брали безпосередньої участі у ПВС(взагалі-то хотілося б звернення на - ТИ) - правильно, але кожна з них ОГОЛОСИЛА війну певному члену ЧС, Україна ж нікому з країн Антанти війни неоголошувала, тобто вона не перебувала у стані війни з жодним з союзників(поправте мене якщо не правий) - і участі у ПСВ не брала. На рахунок підтримки, шведи помали фінам під час Зимової війни, але вони - не воювали з СРСР.
  3. Підтримую.
  4. А ви забули пізніші висадки французів у Одесі? Українська держава була на боці країн ЧС (але не у його рамках) і це визнано офіціними документами. Так само як Маньчжоуго зараховують до країн-учасниць ДСВ, так є усі підстави зараховувати Українську Державу (не Україну) до учасників ПСВ.--  Alex K 09:27, 10 червня 2007 (UTC)
    Ну перший грецько-французький десант в Одесі мав місце 18 грудня, Скоропадського на той час уже не було при владі, а ПСВ закінчилась. Ну а війська Маньчжуго бради безпосередню участь у ДСВ.

Щодо "постання". Це прийнятний термі у історіографії. Можна написати "Поява". Втім, це не суттєве.--  Alex K 09:27, 10 червня 2007 (UTC)

Я не професійний історик, тому якщо так принято - нехай буде. Просто вперше почув таке слово, і як на мене, поява чи утворення більш влучніше у цьому контексті.
Для роздумів... У Франції ПСВ оспівана я ВВВ у бувшому Союзі. Французи відомі своїм русофільством і, мяко кажучи, несприйняттям українців. Однією з причин такого несприйняття є як раз участь Української держави на боці Німеччини у ПВС.--  Alex K 09:38, 10 червня 2007 (UTC)
Я також не сприймаю французів, одна з найтупіших націй, окрім, Наполеона, немає і чим похвалитися. На рахунок французького русофільства, тут немає питань - якби не дві російські армії у Східній Прусії, то німецькі чоботи крокували Парижем швидше, а ніж 14 червня 1940 року. --SteveGOLD 03:54, 12 червня 2007 (UTC)

Добре. Ви (Ти) мене переконали (переконав). Українську державу знімаю. Вона справді не оголошувала війни. (Це як з США у Другій світовій - негласна підтримка союзників і китайців до 1941 року...) Але обов'язково треба зазначити про підтримку Німеччини політиками Укр Держави і симпатії УНР до Антанти. А також відношення Центральних сил і антантівців до "української державності".--  Alex K 05:21, 12 червня 2007 (UTC)

Буде спеціальний пункт про Україну - там і напишу вищесказане Тобою(Вами) --SteveGOLD 07:54, 12 червня 2007 (UTC)

Додаток до старої дискусіїРедагувати

До питання участі України у 1 світовій:

Нещодавно був у військовому музеї при Святилищі Ясукуні в Токіо. Це один з найбільших військових музеїв Японії. У виставочному залі, що був присвячений 1 світовій війні, Україна була представлена на картах як держава союзник Четвертного союзу, що боролися проти антантівців, зокрема Російської імперії. Можливо це фактологічна помилка, але вона цікав з точки зору усвідомлення східними істориками розстановки сил в Европі на початку 20 століття. --Alex K 10:06, 5 листопада 2007 (UTC)


Україна в роки першої світової війниРедагувати

Я трохи не зрозумів, як можна було обійти Берестейський мир? --А1 12:32, 2 червня 2009 (UTC)

Україна в роки першої світової війниРедагувати

Потрібно, щоб було "Україна в роки Першої світової війни".212.2.129.253 13:38, 6 липня 2009 (UTC)

Виправив — NickK 13:44, 6 липня 2009 (UTC)

Траншейна війнаРедагувати

Там є бльок

« Жодна зі сторін не була спроможна завдати вирішального удару протягом наступних двох років, однак довготривала німецька атака у Вердені протягом 1916 року і провал військ Антанти на Соммі влітку 1916 року привели виснажену французьку армію на межу краху. Беззмістовні спроби лобового наступу стали маневром за високу ціну і для британської, і для французької піхоти, що призводило до широко розповсюджених повстань, особливо під час Наступу Нівеля навесні 1917 року.

1 серпня 1914 року розпочалася перша світова війна. Україна не залишалась осторонь цієї трагедії. Значна територія й опинилася в прифронтовій смузі, а в Галичині, Буковині, Прикарпатті розгорнулися бойові дії. Тим більше, що Україна стала центром територіальних зазіхань з боку протиборчих сторін; Російської імперії та Австро-Угорської, далекосяжні плани щодо України мала кайзерівська Німеччина.

Неоднозначно зустріла звістку про війну громадськість цих регіонів: одна частина українства підтримала Росію, інша — Австро-Угорщину. В серпні 1914 року у Львові було утворено міжпартійний блок — Головну Українську Раду, яка виступила ініціатором формування українських військових частин на боці Австрії. З українців Галичини було сформовано легіон Українських січових стрільців, який взяв участь у військових діях в районі Стрия, на Тужоцькому перевалі в Карпатах, пізніше він воював у Поділлі.

Одночасно група емігрантів із Східної України (Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський) створили у Відні «Союз визволення України», який поставив за мету боротьбу за створення самостійної України і вважав доцільним для досягнення цієї мети співробітництво з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

В Наддніпрянській Україні члени Товариства українських поступовців виступили з закликом виступити на захист Росії. З цією метою був створений Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст, в складі якого працювали відомі діячі українського руху А. Ніковський, Д. Дорошенко, А. Вязлов. У 1916 р. С. Петлюру було призначено помічником уповноваженого Союзу земств на Західному фронті.

По-різному поставились до війни політичні партії: місцеві організації загальноросійських партій підтримали війну (крім більшовиків). Таку ж позицію зайняли українські політичні партії — ТУП, «Спілка». Українська соціал-демократична партія з питань війни не змогла виробити єдину тактику: група членів на чолі з С. Петлюрою виступили на підтримку царського уряду у війні; деякі інші на чолі з В. Винниченком засудили війну; ще одна частина на чолі з В. Дорошенком підтримала австро-угорсько-німецький союз. Позиція політичних партій в Австро-Угорщині була однозначною: вони активно підтримували австрійський уряд у війні з Росією.

В 1914 р. воєнні дії проходили на території Галичини. Там розгорнувся наступ російської армії, яка зайняла Львів, Чернівці, Перемишль та інші міста. В 1915 р. розпочався контрнаступ німецьких та австро-угорських військ, російські війська змушені були відступити. Однак в березні 1916 року командуючим Південно-Західним фронтом було призначено генерала Брусилова, який знову розпочав успішний наступ російських військ у Карпатах, відомий як «брусиловський прорив», в результаті якого царська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк.

На окупованих територіях Західної України було створено генерал-губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським, який повів політику репресій та переслідувань проти українства: закривались українські видання, переслідувались греко-католики, заарештували і вислали до Суздаля митрополита А. Шептицького. Навіть консерватор П. Мілюков змушений був визнати політику царського уряду в Західній Україні як «європейський скандал». Але і австро-угорська адміністрація зі вступом на ці території вдавалася до нових репресій проти тих, хто, на її погляд, симпатизував Росії: десятки тисяч українців опинились в концентраційних таборах — Телергоф, Терезієштадт, Гмюнді.

Війна негативно вплинула на господарство України; скоротилось промислове виробництво, особливо в харчовій та легкій галузях, значна частина території постраждала від ведення бойових дій, скоротились посівні площі, падав життєвий рівень населення, зростала кількість людських втрат. Результатом цього було наростання економічної кризи та соціального невдоволення.

Війна ще більше загострила існуючі протиріччя в російському суспільстві і підштовхнула суспільство до нової революції.

»


Видається, його треба озаглавити Україна в роки першої світової війни , або й перенести у відп. статтю--Albedo (обговорення) 18:01, 29 січня 2014 (UTC)

Тематичний Тиждень присвячений століттю закінчення Першої світової війниРедагувати

Доброго. Пропоную підтримати проведення Тематичного тиждня присвяченого століттю закінчення Першої світової війни. --Lukian (обговорення) 19:13, 27 жовтня 2018 (UTC)

Повернутися до сторінки «Перша світова війна»