Обговорення:Вагонка

Об'єднання з Шалівка

Переношу сюди свій коментар з Вікіпедія:Кнайпа_(мовна_консультація)#Шалівка і вагонка:

Я не впевнений, що Шалівка і Вагонка то одне й те ж (не кажучи вже про те, що вагонка пластикова буває). У статті Вагонка у преамбулі сказано «Товщина, як правило, не перевищує 22 мм». Так, може перевищувати, але переважно менше. Тоді як шалівка типово «тонкі дошки (завтовшки 1 дюйм) (цалівка вона) «… Обшивка з таких дощок». Шалівка — проста обрізна дошка. Вагонка вирізана в чверть чи в паз для того, щоб робити щільну стінку (вагона) без щілин, при цьому залишаючи рівну поверхню (пізніше, частково з декоративною метою, з'явилися фаски, які тепер є і на пластиковій вагонці). Обшивка вагонкою (пласка) виглядає зовсім не так, як обшивка шалівкою, де результат протилежний — накладка однієї дошки на іншу створює фактуру. Статтю Шалівка слід розвивати у напрямку СУМ-11 («обшивка з таких дощок») саме у тому напрямку, який вже вказано у статті (Розташовуючи шалівки різною товщини під різними кутами, створюють примхливі візерунки). --ReAl, в.о. 13:57, 8 серпня 2017 (UTC)

Щодо вагонки, то, з діапазоном від таки вагонів до балконів, з урахуванням пластикової, різних форм і технік, вистачить на самостійну велику статтю із Шалівка у Див. також. «Вагонка — те ж саме що і давно відома Шалівка» я взагалі оце вперше у цій преамбулі побачив. --ReAl, в.о. 14:02, 8 серпня 2017 (UTC)

Якщо шалівка — проста обрізна дошка, а вагонка — фрезована, можна залишити окремі статті. --В.Галушко (обговорення) 19:43, 10 серпня 2017 (UTC)

Ну для мене це настільки різні поняття… Ніколи не переплутувалися і не були ні повними синонімами, ні навіть одне підмножиною іншого не було. Тільки на Полтавщині від часів Котляревського і досі кажуть шальовка). --ReAl, в.о. 20:15, 10 серпня 2017 (UTC)

Ось файл зі статті про шалівку Файл:Bodruzal 2011 Cerkva sv Mikulasa.jpg — там рейками закрито щілини між шалівками, бо пазів/шипів нема. Заразом і декоративний ефект, але без цього просто не можна. Або горизонтально косо з напуском. --ReAl, в.о. 20:23, 10 серпня 2017 (UTC)

Поява пазів та синтетичність то сучасна інновація. Росіянам відома була і дерев'яна вагонка 19-20 ст. Звідки ж назва - старі вагони зроблені з дощечок без жодних пазів [1]. Наполягяю на тотожності понять. Вагонка просто варваризм. В мові джерелі вжиток назви поширюється і на нашу шалівку.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:00, 11 серпня 2017 (UTC)

@UeArtemis: (трохи не до того було) Чому Ви вважаєте, що «вагонка» є варваризмом до «шалівка», а не до якогось «дошка обшивна така-то»? Два слова подібної конструкції і довжини, жодне з них не лайка і не щось осудливе — який сенс видумувати замінники? Мені, наприклад, шалівка — це продукт пилорами, обрізна дошка певної товщини і не нормованої ширини (залежить від колоди); ще коли навіть нестругана, все одно шалівка. Вагонка — то вже продукт переробки шалівки, інший виріб (у самій статті — «виробляється з обрізної дошки струганням однієї або двох сторін і вибірки з бічних поверхонь», а шальовка — різновид обрізної дошки, то це вже не одне й те ж).
Оце повисить зараз у Вікіпедії «вагонка — те ж саме, що шалівка» геть без джерел, потрапить з Вікіпедії у якийсь «народний інтернет-словник», потім сюди додасться посилання на «джерело» і сперечатися взагалі неможливо буде.
А те, що «в мові-джерелі» воно поширилося і на шалёвка, так то проблеми «мови-джерела». Вони і пол. armata наводили як доказ полонізації української мови, бо в них, бачте «пушка», а у свої старі словники вони не зазирають. Потім заткнулися, як їхня «Армата» з'явилася. Зустрічав років десять тому носіїв «мови-джерела» середнього шкільного віку, які знають «калашнік», «калаш», але ні словосполучення «автомат Калашнікова», ні навіть слова «автомат» не знають. Чи варто за ними наздоганяти «людоєдку Еллочку»? --ReAl, в.о. 00:06, 14 серпня 2017 (UTC)