Обговорення:Бєлгородська область

Ця стаття є частиною Проєкту:Слобідська Україна (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Слобідську Україну. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Слобідська Україна.
	Чим допомогти: Потрібна ваша допомога: Необхідні статті • Необхідні зображення

Бє

Перепрошую, а чому (тобто — де саме можна почитати про керівні засади) Бєлгород? Хіба ми не кажемо «Кишинів», «Париж», «Токіо» — ми ж не намагаємося відтворити тамтешню вимову — чому ж кажемо «Бєлгород», а не «Білгород» (ѣ ми завжди вимовляли як «і»). Чому кажемо «Хайнувка», коли у неї є історична українська назва «Гайнівка», чому «Сянок» (іноді «Сянік», але це теж неправильно), а не «Сяник»? Якщо у 1714 році на титульній сторінці книжки Іоана Максимовича було написано «всея Сибѣри... Чернѣгов...» — чому ж ми не кажемо «СібЄрі», «ЧернЄгов», але кажемо «БЄлгород», коли він так само писався «Бѣлгород»?! (dor (обговорення) 17:32, 26 травня 2012 (UTC))

Черниговъ

Слово Бєлгород подано як приклад в українському правописі: §109, п.1 в). Якби його у прикладах не було, тоді можна було би ще сперечатися. У Сибіру російською пишеться и (Сибирь), а не е, тож це правило туди не застосовується (має ѣ відповідати е). А Чернігів писався як Черниговъ.--Анатолій (обг.) 18:52, 26 травня 2012 (UTC)

1) Бєлгород завжди буде Бєлгород, у всіх «наших» правописах, якщо ми самі цього не змінимо. 2) Ким і коли Чернігів писався як Чєрнігов? 3) А яка різниця, які у Росії правила (не раніші XVIII ст)? Отже) Здавна (справді здавна) писалося Чернѣгов, Сибѣр, Почаѣв, Бѣлгород, і в нас є свої (давніші за російські на 800 років) правила вимови цих літер. І якщо сучасними «лівописами» ці правила заперечено — треба ті «лівописи» міняти. І ми доти вимовлятимемо назви наших міст на чужий штиб, доки не це усвідомимо. І у лівописах доти буде «Бєлгород», доки ми самі будемо безграмотними. ps. «Чернигов», «Сибирь» тощо — це підтвердження того, що ѣ у нас завжди (після XIV — без винятку) вимовляли як «і». (dor (обговорення) 09:37, 27 травня 2012 (UTC))

1) Вікіпедія користується чинним правописом. Чинний наразі — правопис 2007 року. З цим звертайтеся до Інстутуту мовознавства. 2) Про Черниговъ я навів зображення з книги XIX століття. Узагалі літера ять псиалася тільки в певних коренях. 3) У правописі чітко регламентвоана передача російських географічних назв: якщо сучасне е відповідає колишньому ять, то пишеться є. У слові Сибирь взагалі нема літери е, тож це правило сюди застосувати не можна.--Анатолій (обг.) 16:07, 28 травня 2012 (UTC)

1) Обов’язково звернуся! Але під лежачий камінь (*нас*, що не хочемо нічого міняти) і вода не потече. 2) А я вам — про 1714 рік. 3) Я ж вам сказав, як писав «Чернѣгов» Іоан Максимович у 1714 році. На титульній сторінці книги «Іліотропіон». Там само він написав і «всея Сибѣри». Тож я не розумію, про яке ви правило. Є певні правила транслітерації церковнослов’янських текстів (у кожного народу свої), чому ж ви за використання чужих правил? Ми «цілком слушно» читаємо «Почаѣв» як «Почаїв»; так само треба користуватися нашими традиціями транслітерації (і вимови!) і щодо всіх інших назв. А щодо суто українського міста Білгород і поготів. (dor (обговорення) 19:30, 28 травня 2012 (UTC))

Я про це правило з правопису:

1. Е. Російська літера е передається через е: Бездна, Верхоянськ, Воронеж, Зеленодольськ, Новочеркаськ, Туапсе; Ветлуга, Лена, Нева, Онега, Пінега, Пенза, Терек, Шексна. Але інколи е передається через є: а) На початку слова: Євпаторія, Єйськ, Єлець, Єнісей, Єреван; так само після голосного й при роздільній вимові після приголосного: Єгор'євськ, Колгуєв, Посьєт. б) Після приголосних (крім шиплячих, р і ц) у суфіксах -ев, -єєв російських назв, похідних переважно від прізвищ: море Лаптєвих, Лежнєво, але: Плещеєво, Ржев, мис Рум'янцева. в) Коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і (тобто на місці колишнього ѣ): Бєжецьк, Бєлгород, Бєлово, Бєлорєцьк, Благовєщенськ, Желєзноводськ, Орєхово-Зуєво.

У пункті в) якраз ідеться про Бєлгород. При цьому яті має відповідати сучасне російське е. У ваших прикладах із Сибіром і Черніговом там сучасне и.--Анатолій (обг.) 19:40, 28 травня 2012 (UTC)

Ну от са́ме це правило й треба міняти. Ми кажемо «Відень» незалежно від того, як цю назву вимовляють всі інші народи. Так само треба «Колгуїв», «Білоріцьк», «Білгород», «Желізноводськ» тощо. І якщо ми киватимемо на правопис, писаний для нівелювання наших мовних особливостей, то цього ніколи не станеться. «Все залежить від нас», не варто аж так залежати від правопису. «Словника гортай, та свій розум май» (dor (обговорення) 12:46, 29 травня 2012 (UTC))

Ну от коли поміняють, то і приходьте.--Анатолій (обг.) 12:50, 29 травня 2012 (UTC)

Це неправильно. І трохи цинічно. (dor (обговорення) 17:04, 29 травня 2012 (UTC))

Правильний Правопис

Форма "Білгород" зустічається навіть у акедемічних структурах i у наукових нарисах: Білгородська область (Літ.: Антімонов Н. А., Природа Білгородської області, Білгород, 1959). Правопис "Бєлгорода", як Білгорода використовується і в сучасних ЗМІ: Приміське залізничне сполучення між Харківською і Білгородською областями може бути збережено. УНІАН. 11 липня 2012; ВІЗИТ ГУБЕРНАТОРА БІЛГОРОДСЬКОЇ ОБЛАСТІ. planetafm.net. 23 липня 2012; За чотири роки середній розмір хабара в Росії виріс в 33 рази ICTV. 22 Серпня 2012; a ось і ще приклад.; i й ще; веб-сторінка від МТС.

Інакше дивує чому саме "Бєлгород", а не "Бєлґород" вже якщо і додержуватися російської вимови?

Може варто переглянути наступні: Псел, Білгородська єпархія Української православної церкви — Київського патріархату. Aleksandr Grigoryev (обговорення) 00:41, 4 вересня 2012 (UTC)

Прошу звернути увагу на використання літери "ъ" у словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, на правописі якого базується ця стаття. Інші дивні викрутаси словника, що були помічені в інтернеті, прошу переглянути форум LiveJournal (Збираю помилки електронної бази «Словники України»). Aleksandr Grigoryev (обговорення) 01:09, 4 вересня 2012 (UTC)

Наголос

Як слобожанин, здивований, що хтось поставив у прикметнику "бєлгородський" наголос на О. У нас тут завжди Є наголошували. --Юе-Артеміш (обговорення) 13:31, 19 березня 2024 (UTC)

Юе-Артеміш а наголошений і доводилося чути? маю на увазі Білгород. --Vujko Mytró (обговорення) 13:34, 19 березня 2024 (UTC)

Бі́лгородський? Ну, так. Я вже глянув ULIF. Наголос на ять нормативний. То в російських словниках чомусь на О.--Юе-Артеміш (обговорення) 13:37, 19 березня 2024 (UTC)

@SergeyiKo: На наголос є АД.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:56, 8 квітня 2024 (UTC)