Відкрити головне меню

Ніщеменко Корній Семенович

Корній Семенович Ніщеменко
Народився 26 вересня 1893(1893-09-26)
Побережка, Київська губернія
Помер 25 червня 1966(1966-06-25) (72 роки)
Детройт, Мічиган
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Національність українець
Діяльність політик
Відомий завдяки Член Центральної Ради УНР
Alma mater Київський університет

Корній Семенович Ніщеменко (26 вересня 1893 — 25 червня 1966) — український політик, член Української Центральної Ради[1].

ЖиттєписРедагувати

Народився 26 вересня 1893 року в селі Побережка на Київщині, у сім'ї священника. Вступив до Київської духовної семінарії. Згодом прослухав курс у Варшавському університеті. По поверненню до Києва вступив на Історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира.

У 1916 році був мобілізований до Одеської школи прапорщиків, начальником якої був полковник Михайло Омелянович-Павленко. У 1917 році як делегат від школи він був направлений на II Всеукраїнський військовий з'їзд, а згодом брав участь в роботі III Всеукраїнського військового з'їзду, але вже як делегат від Румунського фронту. У 1917 році бере участь в роботі Української Центральної Ради, фракція соціал-демократів. Згодом переходить на службу в Міністерство закордонних справ УНР на посаду директора канцелярії.

У 1920 році працював у Відділі транспортування та забезпечення компанії «Лойд» у Варшаві.

У 1924 році переїздить до Чехословаччини де вступає на економічно-кооперативний факультет Академії в Подебрадах, який закінчує у 1929 році за фахом інженер-економіст. Після закінчення академії залишається працювати в якості асистента при кафедрі економічної географії. Згодом вчителював в школі в селі Березово біля Хуста на Закарпатті.

Після окупації Закарпаття угорцями у 1939 році виїхав до Німеччини, де працює в українських установах. Він викладав в українській торгівельній школі у Кракові, та одночасно працював секретарем Господарського відділу Українського центрального комітету в Кракові, а згодом у Львові.

З наближенням фронту покидає західну Україну та переїздить до Чехії, де знову вчителює, як лектор УТГІ в Подєбрадах, і в складі персоналу цієї школи евакуюється до Регенсбурга, де Інститут відновив свою діяльність. Тут він отримав підвищення до доцента і займав посаду Продекана Економічного факультету Українського технічно-господарського інституту.

Після переїзду до США, оселився в Детройті, де брав участь в українській громадській діяльності. Після виходу на пенсії викладав історію та географію, був заступником директора курсів в Школі Українознавства (1961—1966).

Помер від запалення легенів 25 червня 1966 року і похований на кладовищі «Мавнт Оливет» в Детройті, штат Мічиган[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Бюлетень товариства абсольвентів УГА-УТГІ, Нью-Йорк, 1966
  2. Корнель Ніщеменко // Свобода. 1966. 10 серпня. Ч. 146; Зозуля Я. Пам'яті Корнія Семеновича Ніщеменка // УТГІ. Наукові записки. Ч. ІХ (ХІІ). 1966. С. 211—214

ПосиланняРедагувати