Нілюфер-хатун
Нілюфер-хатун (тур. Nilüfer Hatun), також Люлюфер-хатун (тур. Lülüfer Hatun[1]) і Улюфер-хатун (тур. Ülüfer Hatun[1][2]) - дружина правителя османської держави Орхана I, мати султана Мурада I.
| Нілюфер-хатун | |
|---|---|
| Народилася |
13 століття Візантійська імперія |
| Померла |
14 століття Османська імперія |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | принцеса |
| Посада | валіде-султан |
| У шлюбі з | Орхан I |
| Діти | Мурад I |
Біографія ред.
За загальноприйнятою версією, Нілюфер була візантійською гречанкою[3], дочкою короля Ярхісара[1][4][5]. Деякі дослідники називають Нілюфер ім'ям при народженні — Холофіра (Олівера)[1]. Дата її народження невідома.
Згідно із записами XV століття, Нілюфер стала дружиною Орхана I, коли він був молодий, а його батько тільки набирав силу[6]. Нілюфер була заручена з правителем Белокоми[4]; цей союз був спрямований проти Османа I. Навесні 1299 року (за іншими даними 1300 року)[1] Османа зі своїми людьми запросили на святкування весілля в Калдирак поблизу Белокоми[1], де інші правителі планували його вбивство. Однак під час святкування Осман I захопив Белокому, і Нілюфер виявилася в числі його бранців[6]. Осман I подарував дівчину своєму сину — майбутньому бею Орхану I[2]; також, існує версія про те, що Осман I планував залишити дівчину в своєму гаремі. У разі, якщо Нілюфер була першою дружиною Орхана, вона також стала першою іноземкою в гаремі османських правителів[5].
Версія XV століття про те, як Нілюфер потрапила в гарем піддається сумнівам: так, Леслі Пірс зазначає, що історія із захопленням нареченої на весіллі в Белокомі могла бути заснована на реальних подіях, проте стосувалося вона не Нілюфер, а іншої дружини Орхана — також гречанки Аспорчі[6]; візантійські джерела також не підтверджують цієї версії[1].
Останні роки ред.
З 1331 року Нілюфер довгий час залишалася в місті Ізнік[1]. У 1359 році її син Мурад I став правителем Османського бейліку, а згодом — правителем Османської імперії. Нілюфер отримала титул, аналогічний титулу валіде-султан, який з'явився пізніше[4].
1388 року в Ізнику за наказом Мурада I в пам'ять про його матір побудовано імарет (благодійна кухня), це може свідчити про те, що Нілюфер померла не пізніше початку 1380-х років[1]. Нілюфер померла в Бурсі[4] та похована в гробниці чоловіка в цьому місті[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л Feridun Emecen (2007). Nilüfer Hatun. Islam Ansiklopedisi (PDF). Т. 33. İslâm Araştırmaları Merkezi. с. 124. Процитовано 19 жовтня 2020.(тур.)
- ↑ а б Âşık Paşâzade tarihi. İstanbul: Mostar. 2008. с. 54. ISBN 9786051010182.
{{cite book}}:|editor1-first=з пропущеним|editor1-last=(довідка)(тур.) - ↑ Alderson, Anthony Dolphin (1956). The Structure of the Ottoman Dynasty (PDF). Oxford: Clarendon Press. с. 83. Процитовано 19 жовтня 2020.(англ.)
- ↑ а б в г Süreyya Mehmed Bey (1996). Sicill-i Osmani. Т. 1. Istanbul: Tarih Vakfi Yurt Yayınlar. с. 32. Процитовано 19 жовтня 2020.
{{cite book}}:|editor1-first=з пропущеним|editor1-last=(довідка)(тур.) - ↑ а б Alderson, Anthony Dolphin (1956). The Structure of the Ottoman Dynasty (PDF). Oxford: Clarendon Press. с. 165. Процитовано 19 жовтня 2020.(англ.)
- ↑ а б в Peirce, Leslie P. (1993). The imperial harem : women and sovereignty in the Ottoman Empire. Oxford: Oxford University Press. с. 34—35. ISBN 9780195086775.(англ.)