Відкрити головне меню

Квідінґ Нільс Герман (швед. Nils Herman Quiding; 30 серпня 1808 року — 26 грудня 1886 року) — шведський соціаліст-утопіст. В 1838—1842 роках — редактор ліберальної газети «Malmö Tidning», в 1862—1863 роках — представник третього стану м. Мальме в риксдагу, член міського суду.

Нільс Герман Квідінг
Nils Herman Quiding.jpg
Народився 30 серпня 1808(1808-08-30)[1]
Помер 26 грудня 1886(1886-12-26)[1] (78 років)
Громадянство
(підданство)
Flag of Sweden.svg Швеція
Діяльність юрист, журналіст, письменник
Діти Annie Åkerhielm[d] і Q28650149?

Утопічний соціалізмРедагувати

У творі «Остаточний розрахунок закону шведської держави»[2], опублікованого під псевдонімом Нільс Нільсон, робочий хлопець (швед. Nils Nilsson Arbetskarl), Квідінг викривав класові протиріччя в капіталістичному суспільстві і зазначав, що приватна власність і привласнення продуктів праці «верхнім класом» є причиною бідності «нижнього класу», а також воєн, злочинності і поневолення жінки. Теорія держави Квідінга виходила з того, що груба сила створила закон, а закон зміцнив становище панівного класу. Піддавши критиці сучасний йому політичний лад, Квідінг висунув утопічний проект майбутнього комуністичного суспільства, багато рис котрого запозичені ним у Фур'є. Називаючи міста паразитичними наростами на тілі суспільства, він пропонував систему децентралізації: в кожній комуні має жити не більше 5000 чоловік.

Ідеї Квідінга здійснили певний вплив на шведського письменника Стріндберга, шведських соціал-демократів Карла Брантінга та Акселя Даніельссона[sv]. Терміни Квідінга (швед. «underklass» och «överklass») у Швеції отримали поширення саме завдяки книзі Квідінга.

Твори Нільса КвідінгаРедагувати

  1. Slutliqvid med Sveriges lag, i fyra böcker uppgjord av Nils Nilsson, arbetskarl. 1860—1876. 1886. Faksimilupplaga 1978.
  2. Svenskt allmänt författningsregister för tiden från år 1522 till och med år 1862. 1865.

ПриміткиРедагувати

  1. а б N Herman Quiding — 1917.
  2. швед. «Slutliqvid med Sveriges rikes lag», del 1, 1865 [2 uppl. 1873], del 2-4, 1871-76. У 1886 році було надруковано друге видання даної праці у кількості 100 примірників, з яких врятувати вдалося лише 8. Кілька примірників досі зберігається у Міській бібліотеці Мальме[sv]

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати