Третій стан
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2015) |
Третій стан (фр. tiers etat) — у феодальній Франції, наприкінці епохи абсолютизму — непривілейована частина суспільства, до якої входили вільне непокріпачене селянство, міські буржуа, ремісники, купецтво. Покріпачене селянство до «третього стану» не входило, бо не сплачувало державних податків короні і залишалось власністю сюзеренів (феодалів). Кріпосне право було формально анульоване у Франції в 1779 році через «Domaine royal» і остаточно скасоване в 1789–1790 роках під час Великої французької революції.
До привілейованої частини суспільства належали два «перші стани»: клір та дворянство (аристократія).
У революційній Франції «третій стан» становив основну масу найактивніших революціонерів — санкюлотів.
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
https://fr.m.wikipedia.org/wiki/États_généraux_de_1789 [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]