Нікітенко Сергій Вікторович

Сергій Вікторович Нікітенко (біл. Сяргей Віктаровіч Нікіценка; нар. 19 серпня 1978) — білоруський футболіст, півзахисник.

Ф
Сергій Нікітенко
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Вікторович Нікітенко
Народження 19 серпня 1978(1978-08-19) (45 років)
  Гомель, Білоруська РСР, СРСР
Зріст 183 см
Вага 75 кг
Громадянство Білорусь Білорусь
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995—1996 Білорусь/Білорусь «Ведрич» (Р) 38 (0)
1997—2003 Білорусь «Гомель» 162 (23)
2000  Білорусь «Гомель-2» 3 (1)
2004—2005 Україна «Кривбас» 40 (2)
2006 Білорусь «Даріда» 7 (0)
2006 Білорусь «Локомотив» (В) 11 (0)
2007 Білорусь «Савіт» 13 (3)
2007 Білорусь «Гомель» 3 (0)
2008 Білорусь «Хімік» (Св) 24 (0)
2009—2011 Білорусь ДБК-Гомель 83 (3)
2012 Білорусь «Вітебськ» 19 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця ред.

Футбольну кар'єру розпочав у 1995 році у «Ведричі» з Річиці[1], кольори якого захищав до 1996 року.

У 1997 році перейшов до ФК «Гомель». У 2002 році разом з «Гомелем» виграв кубок Білорусі. У 1/2 фіналу «городяни» перемогли мінське «Динамо», а в фіналі — борисовський БАТЕ. У 2003 році разом з «Гомелем» виграв чемпіонат Білорусі, забезпечивши чемпіонство в передостанньому турі[1].

У 2004 році, маючи чинний з «Гомелем» контракт[1], відправився на перегляд до криворізького «Кривбасу»[2][3]. На той час гомельці саме виступали на Кубку Співдружності[4], на який Сергій не поїхав через отриману травму[3]. За результатами перегляду підписав контракт з криворізьким клубом, але при цьому термін дії угоди з «Гомелем» ще не завершився. Виявилося, що до того ж Сергій не повідомив про перехід білоруський клуб. Внаслідок цього отримав 6-місячну дискваліфікацію від БФФ, згодом її скоротили до 4-ох місяців[1]. Дискваліфікація набирала чинності з 15 квітня 2004 року, при цьому протягом цієї дискваліфікації футболіст мав право виступати в складі ФК «Гомеля»[5]. Клуб з «Гомеля» вимагав від криворожан відступних, зрештою сторони домовилися: «Кривбас» погодився перерахував клубу відступні, а «Гомель» направив лист до БФФ, в якому зазначив, що не має претензій до футболіста Сергія Нікітенка. В результаті гравець та «Кривбас» були оштрафовані[1]. У середині липня 2004 року гомельський клуб офіційно оголосив про перехід Нікітенка до криворізького «Кривбасу»[6]. Сергій швидко адаптувався в новій команді, оскільки в той час у футболці криворожан виступали білоруси Андрій Морозов, Павло Кирильчик, Микола Кашевський, Роман Трепачкін та Артур Матвейчик[1]. Дебютував у складі криворізького клубу 14 березня 2004 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 16-го туру Вищої ліги проти бориспільського «Борисфену». Сергій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 5-й хвилині отримав жовту картку[7]. Дебютним голом у футболці «Кривбасу» відзначився 18 вересня 2004 року на 66-й хвилині переможного (2:0) виїзного поєдинку 7-го туру Вищу лігу проти київського «Арсеналу». Нікітенко вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[8]. У грудні 2004 року потрапив до списку з 10-ти найкращих спортсменів Кривого Рогу[9]. У «Кривбасі» того періоду часто змінювався склад, тому досить швидко Сергій Нікітенко став «старожилом» команди[1]. У вересні 2005 року підписав новий 1-річний контракт з криворізьким клубом[10]. У складі «Кривбасу» в чемпіонаті України зіграв 40 матчів та відзначився 2-ма голами, ще 8 поєдинків відграв у кубку України.

У 2006 році залишив Кривий Ріг. Спочатку відправився на перегляд до одного з клубів Першого дивізізіону чемпіонату Росії[11], але до підписання контракту справа так і не дійшла. Після цього повернувся до Білорусі, де став гравцем «Даріди» (Ждановичі)[12]. Перше коло чемпіонату команда завершила на першому місці. Під час перерви в чемпіонаті керівництво клубу зі Ждановичів вирішило підсилити команду, запросивши до складу Сергія Нікітенка та Андрій Морозова. Проте обоє заграти в «Даріді» не зуміли[1]. У жовтні 2006 року керівництво ждановичівського клубу виставило Сергія на трансфер[13]. Після цього перейшов у вітебський «Локомотив».

У 2007 році за тиждень до початку чемпіонату Сергій повертається до «Гомеля»[1][14], де виступав під керівництвом Анатолія Юревича. Проте через пропущену передсезонну підготовку закріпитися в оновному складі не вийшло й зігравши 3 матчі в білоруському чемпіонаті залишив розташування клубу. По ходу сезону перейшов у могильовський «Савіт»[1][15], але й там надовго не затримався (вже незабаром клуб припинив своє існування).

У 2008 році перейшов до свєтлогорського «Хіміка» з Першої ліги Білорусі, кольори якого захищав протягом сезону. На початку лютого 2009 року в зв'язку з заборгованістю по виплаті заробітної плати та невизначеності щодо подальшої долі свєтлогорського клубу більшість гравців залишило розташування клубу, серед них був і Сергій Нікітенко[16].

У 2009 році приєднався до ДБК-Гомель, який на той час виступав у першій лізі. При цьому вважався працівником Домобудівельного комбіната в Гомелі, посада — «стажер-інструктор»[1], кольори гомельського клубу захищав до 2011 року.

2012 року повернувся до «Вітебська»[17], в складі якого й завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренера ред.

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 2013 році погодився на пропозицію Олексія Меркулова приєднатися до тренерського штабу ФК «Гомель»[1]. 20 квітня 2015 року Сергій Нікітенко та ще 21 білоруський фахівець отримали тренерські дипломи УЄФА категорії «А»[18]. З січня 2016 по березень 2017 року працював дитячим тренером у центрі розвитку молодіжного футболу ФК «Гомель». З березня 2017 року знову працював у тренерському штабі городян[19]

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л м н Сергій Нікітенко: «Баранов живе тихо, майже затворником. Людина заслужила свій спокій» (рос.)
  2. НОВИНИ. Маковських розлучили [Архівовано 2018-03-29 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б Черговий білорус цього разу в "Кривбасі" (рос.)
  4. МІЖСЕЗОННЯ. Калачов приїхав до Донецька [Архівовано 2018-03-30 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. МІЖСЕЗОННЯ. Нікітенко дискваліфікований [Архівовано 2018-01-31 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. НОВИНИ. Омельянчук розстався з київським "Асеналом" [Архівовано 2018-04-01 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. «Борисфен» (Бориспіль) - «Кривбас» (Кривий Ріг) (рос.)
  8. «Арсенал» (Київ) - «Кривбас» (Кривий Ріг) (рос.)
  9. Білоруський футболіст — один з найкращих спортсменів Кривого Рогу (рос.)
  10. НОВИНИ. Сотий гол Володимира Маковського [Архівовано 2018-04-01 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. МІЖСЕЗОННЯ. Лухвич вирішив повернутися [Архівовано 2018-04-01 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Переходи. Літо-2006: хто - куди (рос.)
  13. Провідні футболісти "Даріди" Мурадян, Коваленок, Денисевич і Кабельскій виставлені на трансфер [Архівовано 2018-04-01 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. Новини. Кріушенко переніс інфаркт [Архівовано 2018-04-01 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. Євген Лошанков перейшов у "Даріду" [Архівовано 2018-04-01 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. Светлогорский "Хімік" відчуває серйозні фінансові проблеми [Архівовано 2018-04-01 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. Трансфери. 1-а ліга чемпіонату Білорусі (оновлено 28.03.2012) (рос.)
  18. Андрій Лаврик і ще 21 білоруський фахівець отримали тренерську ліцензію категорії "A" УЄФА [Архівовано 2018-04-01 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. Новини. З першим трінідадцем. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2018.

Посилання ред.