Відкрити головне меню

Кирильчик Павло Васильович (біл. Павел Васілевіч Кірыльчык, рос. Павел Васильевич Кирильчик; 4 січня 1981, Мінськ, БРСР, СРСР) — білоруський футболіст, захисник «Граніта».

Ф
Павло Кирильчик
Кирильчик.jpg
Особові дані
Повне ім'я Павло Васильович
Кирильчик
Народження 4 січня 1981(1981-01-04) (38 років)
  BSSR Мінськ, БРСР
Зріст 187 см
Вага 82 кг
Громадянство Flag of Belarus.svg Білорусь
Позиція Захисник, Півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Білорусь «Граніт»
Номер 6
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1999—2002 Білорусь «Торпедо-МАЗ» 38 (2)
2003 Росія «Нєфтєхімік» 31 (1)
2003—2005 Україна «Кривбас» 42 (0)
2006—2007 Україна «Чорноморець» О 19 (1)
2007—2008 Україна «Карпати» Л 23 (2)
2008—2010 Україна «Іллічівець» 41 (1)
2010 Білорусь «Мінськ» 13 (1)
2011 Казахстан «Кайрат» 27 (0)
2012—2014 Білорусь «Гомель» 76 (2)
2015— Білорусь «Граніт» 11 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2002—2004 Білорусь Білорусь (U-21) 12 (1)
2005—2006 Білорусь Білорусь 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 27 червня 2015.

Зміст

Кар'єраРедагувати

З другого класу Павло почав грати у мінській СДЮСШОР № 5. Закінчив дев'ять класів всього з однією четвіркою, а потім поступив у технікум. Пізніше потрапив у свою першу професійну команду  — мінське «Торпедо-МАЗ». Там отримав першу зарплату, 50 доларів.

Павло Кирильчик під час виступів за «Гомель». 2 серпня 2012 року

У 2003 році грав за російський «Нафтохімік» (Нижньокамськ). У тому ж році перейшов до криворізького «Кривбасу», відіграв за команду два сезони. На початку листопада 2005 року розірвав договір з обопільної згоди з клубом[1], який мав закінчитися 31 грудня 2005 року.

Наступного року перейшов до одеського «Чорноморця», в сезоні 2005—2006 років став бронзовим призером чемпіонату України.

У липні 2007 року перейшов до львівських «Карпат», де провів один сезон.

Влітку 2008 року перебрався до складу новачка Прем'єр-ліги — маріупольського «Іллічівця».

У січні 2011 року підписав контракт з казахстанським «Кайратом». У 2011 році увійшов до рейтингу найдорожчих футболістів казахстанської Прем'єр-Ліги (400 000 євро). У Казахстані провів один сезон, після чого наприкінці січня 2012 року підписав угоду з «Гомелем»[2]. У сезоні 2012 року з'являвся на поле нерегулярно, але став єдиним гравцем основного складу, який залишився в клубі на наступний сезон. Сезон 2013 року починав як центральний захисник, але потім став використовуватися як опорний півзахисник. У липні 2013 року, після відходу з «Гомеля» Сергія Кінцевого, став капітаном команди.

На початку сезону 2014 року був позбавлений капітанства, а в кінці квітня 2014 головний тренер Олексій Меркулов перевів Кирильчика в дублюючий склад. Після призначення в травні 2014 року головним тренером Володимира Гольмак повернувся в основу і закріпився на позиції опорного півзахисника. В грудні 2014 року залишив гомельський клуб по закінченні контракту[3].

В лютому 2015 року підписав контракт з микашевичским «Гранітом», який за підсумками сезону 2014 повернувся у Вищу лігу[4].

ЗбірнаРедагувати

У 2004 році брав участь у чемпіонаті Європи (U-21), у складі рідної збірної. Тоді білоруси змогли обіграти Італію (1:2), зіграти внічию з Хорватією — Павло зрівняв рахунок, а в останньому матчі програли Сербії (1:2). Білорусь зайняла 3 місце і не змогла вийти з групи.

У 2005 році дебютував у складі національної збірної Білорусі, всього провів 4 матчі за команду.

ДосягненняРедагувати

Особисте життяРедагувати

Має дружину — Вікторію, разом виховують дочку — Уляну.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати