Відкрити головне меню

Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського

Ні́жинський краєзна́вчий музе́й і́мені Іва́на Спа́ського — міський краєзнавчий музей у Ніжині на Чернігівщині, що має велике зібрання предметів, документів, фотографій тощо з історії, етнографії і культури Ніжинщини.

Ніжинський краєзнавчий музей Pictogram infobox palace.png
Ніжинський краєзнавчий музей.jpg
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Ніжин, вул. Батюка, 14
Засновано 1967 рік
Фонд понад 40 тис. одиниць
Директор Геннадій Владиславович Назаренко[1]

Зміст

Загальні даніРедагувати

Ніжинський краєзнавчий музей розташований у само́му середмісті Ніжина за адресою:

вул. Батюка, 14, м. Ніжин, Україна.

Музей розмістився у двоповерховому цегляному будинку, що належав ніжинському священикові О.М. Максимовичу (збудовано в сер. XIX ст.).

Директор закладу — Геннадій Миколайович Дудученко.

Історія закладуРедагувати

Початки музейної справи на НіжинщиніРедагувати

Музейна справа в Ніжині має більш ніж столітню історію. Так, ще 1902 і 1909 років були зроблені перші значні кроки до створення власного міського музею — на Гоголівських святах, що мають для міста особливе значення, у приміщенні Ніжинського історико-філологічного інституту було створено «Гоголівську кімнату». Однак загалові експонати з того зібрання були недоступними, та й незабаром ту кімнату було закрито.

Лише 1916 року частину колекцій з «Гоголівської кімнати» перенесли до кваритири директора інституту І.П. Козловського, де відтоді він подеколи ососбисто проводив екскурсії для студентів.

Перший ніжинський публічний музей — він називався Музей історії мистецтва та етнографії було відкрито у листопаді 1920 року за ініціативою відділу народної освіти. Головним засновником та завідувачем закладу став В.І. Лесючевський, йому ж належать значні зусилля із зібрання музейної колекції (в особистих подорожах Ніжинщиною, купівля експонатів, зокрема і в Києві, наприклад, речей і малюнків Даміана де ля Фліза). Проте через брак коштів на утримання музею його було закрито восени 1923 року, а всі (як вважається) його експонати поповнили експозицію щойно (у тому ж 1923-му) відкритого у 2 кімнатах колишньої гімназійної роздягальні Музею Ніжинського інституту народної освіти.

А вже у травні 1927 року розпочав свою роботу Ніжинський окружний музей — перший значний міський публічний музей, який до того ж висвітлював події сучасної історії й слугував засобом радянської пропаганди. Але з початком сталінських гонінь і посиленням тоталітарної системи в СРСР 1934 року цей заклад припинив своє існування.

І лише за 33 роки, вже по війні, було відкрито місцевий краєзнавчий музей.

Розвиток краєзнавчого музеюРедагувати

Ніжинський краєзнавчий музей відкрито 4 листопада 1967 року як музей на громадських засадах. У наступному, 1968-му перетворено на філіал Чернігівського історичного музею.

Спочатку музей мав 2 відділи — історичний та природничий. Експонати на початковій стадії існування музею було розміщено в 9 залах, але великий обсяг фондів (для зберігання якого не передбачено окремих приміщень) спричинили поступове зменшення кількості музейних залів, відкритих для огляду. І вже наприкінці 1980-х у музеї діяло тільки 8 залів[2], а станом на літо 2009 року таких залів було тільки 5. Втім, на кількіть залів останнім часом впливає також потреба реекспозиції й проблематика висвітлення подій національної історії, в т.ч. ХХ століття, які раніше замовчувалися або викривлялися (ті ж сталінські репресії, Голодомор в Україні 1932—1933), а також подання матеріалів з сучасного розвитку Ніжинського краю.

На правах відділу Ніжинського краєзнавчого музею функціонує Музей історії села Піски1972 року) в селі Піски Бобровицького району.

1991 року відкрився художній відділ Ніжинського краєзначого музею (окрема зала) — тут постійно експонується близько півсотні творів талановитих митців Ніжинщини (В. Доброліж, С. Шишко, П. Орел, О. Якимченко тощо); також цю залу використовують для проведення тимчасових, в т.ч. тематичних і/або художніх виставок, міських культурних заходів, роботи з талановитим підростаючим поколінням тощо.

Великим досягненням і успіхом ніжинських краєзнавців, місцевої влади і взагалі міста стало відкриття 1993 року окремого музею «Поштова станція» в одному з флігелів історичних будівель поштової станції XVIII століття, який працює на правах відділу краєзнавчого музею, і завдяки якому значно збільшились його експозиційні площі.

2004 року на честь 150-річчя від дня народження Марії Заньковецької працівники Ніжинського краєзнавчого музею ретельно дібрали і створили тематичну експозицію, в якій представлено оригінальні матеріали, особисті речі української актриси.

Працівники музею здійснюють науково-дослідну роботу, друкуються в популярних і спеціалізованих виданнях, а сам краєзнавчий музей є не лише одним із головних культурних осередків, а й значним туристичним об'єктом Ніжина.

У січні 2010 року сесія Ніжинської міської ради ухвалила надати Ніжинському краєзнавчому музею ім'я Івана Георгійовича Спаського, вченого-нумізмата, одного з організаторів Ніжинського окружного історичного музею, краєзнавця, археолога та мистецтвознавця, згодом – беззмінного хранителя фондів відділу нумізматики Державного Ермітажу у Санкт-Петербурзі[3].

З травня 2011 р. Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського є співзасновником і співвидавцем (разом із Центром пам'яткознавства НАН України і УТОПІК щоквартальної науково-популярної газети "Ніжинські старожитності".

Фонди та експозиціяРедагувати

Ніжинський краєзнавчий музей музей володіє надзвичайно багатими фондами, які надають можливість сформувати дуже цікаві експозиції, в т.ч. тимчасові тематичні.

Найцікавіші колекції з фондів музею:

  • оригінальні документи XVII — XX ст.ст.;
  • ордени та медалі, нумізматика та філателія;
  • рушники, предмети побуту і народний традиційний одяг XIX — ХХ ст.ст.;
  • ікони та книги XVIII — XIX ст.ст.;
  • холодна і вогнепальна зброя XVIII — XX ст.ст..

До складу музейної інфраструктури Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського входять: повнопрофільні експозиції історичного відділу, відділу «Природа Приостер’я», художнього відділу і відділу «Поштова станція»[4].[5]

Певну цінність становить археологічна колекція — кам'яні знаряддя праці, фрагменти ліпного керамічного посуду.

Рідкісні експонати розповідають про національно-визвольну боротьбу українського народу у XVIII — XX століттях; повно і яскраво висвітлюються події ДСВ.

У цей час (2009 рік) вмістити постійну експозицію в 4 зали просто неможливо, і тому вже в 1-й — демонструються експонати, що розповідають про величезний історичний період (фактично до сер. XIX століття), включно з давніми археологічними знахідками; окремими експонатами, що висвітлюють період Козаччини; вітриною, присвяченою життєвому подвигу мореплавця Юрія Лисянського тощо. У другій залі музею — приділено найбільшу увагу культурному підйому XIX століття, і зокрема М.В. Гоголю і Ніжинській гімназії вищих наук, а також змінам у місті та окрузі в умовах розвитку капіталізму, тут же розміщено зразки етнографічної колекції (традиційні народний одяг, побутові речі тощо). Третя і четверта зали присвячені німецько-радянській війні.

Галерея (початок серпня 2009 року)Редагувати

ВиноскиРедагувати

Джерела і посиланняРедагувати