Нібилескея жилкувата

Нібилескея жилкувата (Pseudoleskeella nervosa) — вид мохів порядку гіпнобрієвих (Hypnales).

Нібилескея жилкувата
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Мохи (Bryophyta)
Клас:	Листостеблові (Bryopsida)
Підклас:	Брієві (Bryidae)
Порядок:	Гіпнобрієві (Hypnales)
Родина:	Pseudoleskeellaceae
Рід:	Нібилескея (Pseudoleskeella)
Вид:	P. nervosa
Біноміальна назва
Pseudoleskeella nervosa (Brid. ex Schrad.) Kindb.

Поширення

Ареал охоплює такі частини світу: Європа, Північна Африка, Північна Америка, Азія.

Лужнолюбивий вид росте в основному в гірських лісах на корі листяної деревини в нижній і середній частині стовбура, рідше на вапнякових породах. Перевагу віддає узліссям або розчищеним ділянкам у лісах. Він дуже чутливий до забруднювачів повітря.

Характеристика

Утворює помірно щільні, темно-зелені, переплетені, тьмяні угруповання. Повзучі стебла, які прилягають до субстрату ризоїдами, мають довжину до 8 сантиметрів і мають неправильні або перисті гілки. На вертикальних гілках часто є пучки гніздових гілок і бруньок, і тоді мох схожий на Platygyrium repens. Листки мають широку основу, яка раптово поступово звужується, до 15 міліметрів завдовжки; краї цілі; ребро міцне і тягнеться до кінчика листка. Вони розташовані досить щільно один до одного, вільно лежать у вологому і сухому стані, але кінчики листя стирчать і загнуті. Коробочкові ніжки ≈ 1 см. Спорова коробочка циліндрична, злегка вигнута і вертикальна, не звужена нижче гирла. Дрібнобугоркові спори мають розмір від 12 до 16 мікрометрів. Вид плодоносить дуже рідко.

Джерела

• Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
• Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 2: Spezieller Teil, (Bryophytina II, Schistostegales bis Hypnobryales). Ulmer, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3530-2.