Хорда (біологія)
Хо́рда (грец. χορδή — струна́) — несегментована скелетна вісь хордових тварин. Є важливою таксономічною ознакою. Під час ембріонального розвитку є у всіх хордових, а на все життя зберігається лише в деяких покривників (апендикулярії), головохордових (ланцетник) і риб (суцільноголові, лопатепері та хрящові ганоїди)[1][2]. У більшості дорослих покривників редукується, а в більшості дорослих хребетних замінюється хребцями.
Хорда тягнеться уздовж тіла під нервовою трубкою. У покривників вона є лише в хвості (звідки їх друга назва «хвостохордові»), у ланцетника доходить до переднього кінця тіла (звідки назва «головохордові»)[3], а в хребетних — лише до гіпофізу[1].
Ембріогенез хребетних
ред.У ембріона хребетних хорда розвивається з верха середньої частини первинної кишки (хордомезодерми) в вигляді виросту, який потім відокремлюється в поздовжній циліндричний тяж. Клітини зачатку хорди вакуолізуються. На периферії зберігається шар невакуолізованих клітин, так званий епітелій хорди, який потім бере участь в утворенні оболонки хорди. Спочатку утворюється тонка еластична оболонка, потім під нею формується волокниста оболонка, яка складається з колагенових волокон. У ній розвиваються хрящові тіла або вапнякові кільця, з яких потім утворюються хребці. Вони спочатку доповнюють хорду, а потім деякою мірою витісняють її. Залишки хорди зберігаються між тілами хребців (риби) або всередині них (земноводні), можуть повністю зникати (у птахів) або зберігатись у міжхребцевих хрящах (у ссавців). У вищих хребетних у процесі ембріогенезу хорда бере участь у формуванні нервової трубки.
Еволюція
ред.Формування хорди та передньо-задньої осі тіла в зародків хребетних управляє транскрипційний фактор Brachyury. Довгий час вважалося, що більше ні в кого, крім багатоклітинних тварин, цього гена немає. Але тепер з'ясувалося, що цей ген є у багатьох одноклітинних організмів і грибів, причому функція цього гена дуже стабільна: експериментально показано, що продукт гена Brachyury, узятий від амеби Capsaspora, здатний брати участь у розвитку жаби[4][5].
У кулінарії
ред.Сушена хорда осетрових риб (визига) використовується в кулінарії.
Примітки
ред.- ↑ а б Хорда у Великій радянській енциклопедії
- ↑ Дзержинский Ф. Я., Васильев Б. Д., Малахов В. В. Зоология позвоночных. — М. : Академия, 2013. — С. 66. — ISBN 978-5-7965-7971-4.
- ↑ Kotpal R. L. Modern Text Book of Zoology: Vertebrates. — 3 ed. — New Delhi : Rastogi Publications, 2010. — P. 54, 65. — ISBN 9788171338917.
- ↑ Ястребов, Сергей (25.10.2013). У одноклеточных организмов есть ген, способный управлять развитием хорды. Элементы.ру. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013.(рос.)
- ↑ Короткохвості миші на світанку генетики розвитку - Надія Добровольська-Завадська. Моя наука. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 5 вересня 2012. [Архівовано 2013-08-12 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Хорда [Архівовано 15 серпня 2019 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Хорда // Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — С. 692.
Це незавершена стаття із зоології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |