Ново-Село (алб. Novoseja) — село на північному сході Албанії.

Село
Ново-Село
алб. Shishtaveci;
серб. Шиштевац / Šištevac

Координати 41°58′58″ пн. ш. 20°35′15″ сх. д.H G O

Країна Албанія Албанія
Область Кукес
Округ Кукес
Громада Шіштевац
Висота центру 1 324[1]  м
Національний склад албанці
Конфесійний склад мусульмани
Часовий пояс CET і CEST
Телефонний код +355 24
Автомобільний код KU
GeoNames 782166
Ново-Село. Карта розташування: Албанія
Ново-Село
Ново-Село
Ново-Село (Албанія)
Мапа

Географія ред.

Входить до складу громади Шіштевац округу Кукес на південних схилах гори Коритник. Розташоване в албанській частині історичної області Гора.

Ново Село знаходиться менш ніж в півтора кілометрах на захід від горанского села Шіштевац.

Історія ред.

Після Другої Балканської війни 1913 року частина території Гори, на якій розташоване село Ново-Село, була передана Албанії. У 1916 році під час експедиції в Македонію і Поморав'є село відвідав болгарський мовознавець Стефан Младенов. Згідно з його дослідженням раніше жителями Ново-Село були горанці — ісламізована етнічна група слов'янського походження, які до початку XX століття були повністю албанізовані.[2]

Згідно з рапортом головного інспектора-організатора болгарських церковних шкіл в Албанії Сребрена Поппетрова, складеним в 1930 році, у селі Ново-Село налічувалося близько 170 будинків.[3]

Економіка ред.

Основу економіки села складає рослинництво та тваринництво. Основною сільськогосподарською культурою є картопля. В останні роки помітна тенденція до збільшення поголів'я худоби (корів та овець). Є перспектива для розвитку гірського зеленого туризму.

Примітки ред.

  1. Novosele, Albania Page (англ.). Falling Rain Genomics. 1996—2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)(Перевірено 31 березня 2014)
  2. Младенов С. Пътешествие из Македония и Поморавия // Научна експедиция в Македония и Поморавието 1916. — София : Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 1993. — С. 184.
  3. Поппетров С. Поверителен рапорт №54. — Тирана, 1930.