Новосілка (Заліщицька міська громада)

село в Україні, в Заліщицькому районі Тернопільської області.

Новосі́лка — село Заліщицької міської громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Хромава, на сході району. Раніше називалося Новосілка-Костюкова. До Новосілки приєднано хутір Перемитівка.

село Новосілка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада Новосілківська сільська рада
Код КОАТУУ 6122086201
Облікова картка Новосілка 
Основні дані
Засноване 1530
Населення 1 691
Територія 23.260 км²
Густота населення 72.7 осіб/км²
Поштовий індекс 48654
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°42′45″ пн. ш. 25°55′13″ сх. д. / 48.71250° пн. ш. 25.92028° сх. д. / 48.71250; 25.92028Координати: 48°42′45″ пн. ш. 25°55′13″ сх. д. / 48.71250° пн. ш. 25.92028° сх. д. / 48.71250; 25.92028
Водойми Хрумова
Відстань до
районного центру
22 км
Місцева влада
Адреса ради 48654, с. Новосілка
Карта
Новосілка. Карта розташування: Україна
Новосілка
Новосілка
Новосілка. Карта розташування: Тернопільська область
Новосілка
Новосілка

Населення — 1691 особа (2001).

ІсторіяРедагувати

Трипільське поселення етапу В – в урочищі Вепрів. Черняхівське поселення на полі Стіжки, віддаленому на чотири кілометри на схід від села, на схилі неглибокого яру. В 1931 році Т.Сулімірський виявив житло, залізну сокиру з кістяним клином, глиняне пряслице, рогове долото, кілька уламків кружальних посудин, сірої та червоної ліпної кераміки. Дві римські монети, серед яких один срібний динарій. Давньоруський могильник розміщений в урочищі “Чагор” і “Петринське”, виявлено підплитові трупопокладення. [1]

В першій половині 17-го століття воєвода Костюк на стрімкому пагорбі в лісі будує замок для захисту від турків. З трьох сторін замок омиває вода. Зараз від замку залишилися тільки руїни однієї башти і висохлі два струмки, які впадали у річку Хромову і обмивали замок. Воєвода Костюк, який переселився в замок, дав наділи землі своїм людям для будівництва осель. І перших хто поселився на території нашого села, був фірман Костюка – Рак. Він поселився в південно-західній частині села і в честь свого першого поселення вулиця носить назву Раків Кут. Люди, які поселилися вниз по річці на південь від замку, дали своїй вулиці назву Нижній Кут (тепер Нижник), тому що вона розташована внизу (найнижче) від інших вулиць села. А ті, хто поселився поблизу замку, назвали свою вулицю Підзамок. Вулиця Підлісок була найвіддаленіша від замку, під самісіньким лісом, тому й мала таку назву.

Перша писемна згадка — 1530[2].

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар» та інші, кооператива.

Пам'яткиРедагувати

  • Церква св. Михаїла (1900, кам'яна, розписав І. Ставничий)
  • Каплиця святої Магдалини (19 ст.)
  • Збереглися залишки вежі замку (17 ст.), мавзолей Шелінських (1817). Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1854), споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), насипано символічну могилу, та встановлено пам'ятний комплекс Борцям за волю України (1996).
  • Геологічні пам'ятки природи місцевого значення Карстова лійка «Мархонівка» та Карстова лійка «Язвінь».

Соціальна сфераРедагувати

Працюють ЗОШ 1-2 ступ, Будинок культури, бібліотека, ФАП, аптека, відділення зв'язку, дитячий навчальний заклад «Веселка».

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

Проживали, перебувалиРедагувати

  • поетеса К. Попович-Боярська,
  • письменник Ю. Федькович (2 рази був в гостях у однополчанина С.Нарівняка та його родичів; йому присвятив поему «Пуга» (1862 р.)[3]).

ВиноскиРедагувати

  1. admin. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (uk). Процитовано 2021-03-22. 
  2. Сіреджук П. Першовитоки. — К., 1994. — С. .
  3. Щербак Л. Федькович Юрій Адальбертович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 656. — ISBN 978-966-528-279-2.

ЛітератураРедагувати