Новогригорівка (Межівський район)

Новогриго́рівка — село в Україні, у Межівському районі Дніпропетровської області. Населення становить 405 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новогригорівська сільська рада.

село Новогригорівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Межівський район
Рада Новогригорівська сільська рада
Код КОАТУУ 1222685201
Облікова картка Новогригорівка 
Основні дані
Засноване 1921
Населення 405
Територія 21.586 км²
Густота населення 18.76 осіб/км²
Поштовий індекс 52912
Телефонний код +380 5630
Географічні дані
Географічні координати 48°25′59″ пн. ш. 36°37′47″ сх. д. / 48.43306° пн. ш. 36.62972° сх. д. / 48.43306; 36.62972Координати: 48°25′59″ пн. ш. 36°37′47″ сх. д. / 48.43306° пн. ш. 36.62972° сх. д. / 48.43306; 36.62972
Середня висота
над рівнем моря
92 м
Водойми річка Бик
Місцева влада
Адреса ради 52912, Дніпропетровська обл., Межівський р-н, с.Новогригорівка, вул.Центральна,34
Сільський голова Мартиненко Віктор Вячеславович
Карта
Новогригорівка. Карта розташування: Україна
Новогригорівка
Новогригорівка
Новогригорівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Новогригорівка
Новогригорівка

ГеографіяРедагувати

Село Новогригорівка знаходиться на правому березі річки Бик, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Юр'ївка, на протилежному березі — село Водолазьке.

ІсторіяРедагувати

Східна частина села означена на мапах 19 сторіччя назвою Петрівка. За даними 1859 року Петрівка була панським селом. 21 подвірь, 99 мешканців[1]

Село Новогригорівка було засновано в 1920 році. Його поселенцями були жителі з села Петропавлівка. Ініціатором і керівником поселенців був Ковтун С. С. Скликали сходку і вирішили назвати село Новогригорівкою. Перший тракторист Йосип Яковлєв проїхав вулицями села на тракторі «Фордзон».

В 1929 році ТЗОЗи «Спільна праця», «Хлібороб», імені Шевченка об'єдналися в одне колективне господарство. Новогригорівці назвали свій колгосп імені Леніна. Він налічував п'ять бригад. В 1931 році була збудована нова школа. Уже перед війною колгосп мав 8 тракторів, 6 молотарок інші сільськогосподарські машини, водокачку, млин, вантажних автомашин, велике поголів'я коней, волів. Своїми рисаками колгосп славився на всю Дніпропетровщину.

Віроломний напад нацистських окупантів перервав працю трудівників села. Чоловіки пішли на фронт, жінки, дівчата, навіть підлітки працювали на оборонних роботах — рили протитанкові окопи, машини, коней віддали фронту. Не скорилося моє село чужинцям. Воно боролося, било ворога на смерть. Про тісні зв'язки місцевого населення з народними месниками стало відомо нацистам. Вони вирішили розправитись з нескореними жителями села. У ніч на 23 лютого 1943 року о другій годині ночі нацисти вдерлися у Новогригорівку. Почалася розправа. Палають хати, тужний плач розлігся над колишньою Новогригорівкою. 77 новогригорівців загинули тієї кривавої ночі від рук нацистів. Нацисти заподіяли селу величезні збитки. З 200 подвір'їв у селі Новогригорівка нацисти спалили 197, у хуторі Водолазькому з 96 — 79 і в хуторі Світловка відповідно 32 — 30.

Після визволення село оживало. Відновила роботу сільська Рада, було обрано правління колгоспу. Треба було дбати про врожай наступного року. Держава подала їм велику допомогу посівним зерном. Впрягли колгоспники в сівалки уцілілих корівчин і засіяли озимий клин… Славною була і повоєнна історія Новогригорівки. Колгосп Леніна завжди мав високі виробничі показники. Зерно, молоко, м'ясо — ось фундамент на який спирався добробут наших односельців. Самопожертва і самовіддана праця зробили село мальовничим острівцем в Україні. Але на жаль за розквітом прийшов занепад. Недолугі реформи, відсутність ефективних господарів, занепад сільського господарства розвалили могутнє господарство. На його землях десятки дрібних землевласників намагаються бути ефективними господарями.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 397 осіб, з яких 173 чоловіки та 224 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 404 особи.[3]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 98,02 %
російська 1,98 %

УродженціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 

ПосиланняРедагувати