Новогригорівка (Кропивницький район)

село в Кіровоградській області, Україна

Новогриго́рівка — село в Україні, у Первозванівській сільській громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 42 осіб.

село Новогригорівка
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Кропивницький район
Тер. громада Первозванівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA35040270130097300
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1910-ті роки
Населення 42
Поштовий індекс 27604
Телефонний код +380 522
Географічні дані
Географічні координати 48°29′35″ пн. ш. 32°25′25″ сх. д. / 48.49306° пн. ш. 32.42361° сх. д. / 48.49306; 32.42361
Середня висота
над рівнем моря
156 м
Водойми Суха балка
Місцева влада
Карта
Новогригорівка. Карта розташування: Україна
Новогригорівка
Новогригорівка
Новогригорівка. Карта розташування: Кіровоградська область
Новогригорівка
Новогригорівка
Мапа
Мапа

Історія

ред.

Новогригóрівка (інші назви — Сухá Балка, Сухі Хутори) — село у середній течії Сухої балки, утворене громадами Новогеоргіївки та Новопокровського у 1920-х роках. Народна назва села «Суха Балка» виводиться від балки, де розміщене село, і є найуживанішою.

3 лютого 1920 року під час Зимового походу Південна (Запорізька) група Армії УНР зробила «великий привал» у Новогригорівці (Сухих Хуторах). Таким чином, у селі побували видатні військові та громадські діячі, серед яких командарм Омелянович-Павленко, Юрій Горліс-Горський (відомий письменник-мемуарист, автор документального роману «Холодний Яр»).

У 1920-х роках у Новогригорівці діяли дві 4-класні школи, де 4 навчителі навчали 113 учнів. За переписом 1926 року у Новогригорівці мешкали 560 мешканців, була 101 садиба (за іншими даними — 120 садиб).

Після початку комуністичної окупації кількість мешканців Новогригорівки почала зменшуватися. 1929 року утворене товариство спільного обробітку землі «Воля». Пізніше ТСОЗ перейменовано у колгосп «8 Березня». Внаслідок того, що у 1932-му комуністична влада забрала всі харчі у новогригорівчан, у 1933-му з голоду загинули десятки людей. Особливо сильно голод лютував у північному кутку Новогригорівки — Старій Буланівці. Внаслідок вимирання новогригорівчан не було кому обробляти колгоспну землю. Щоб якось поновити кількість населення у селі, у 1933—1934 роках до Новогригорівки прислали 30 сімей білорусів. Більшість білорусів, настрашені розповідями про голодомор, повернули до себе на Батьківщину.

Під час німецької окупації до Новогригорівки повернулася частина розкуркулених; збільшилося населення, побудовано до десятка нових хатин. Після II світової війни (1950 року) новогригорівський колгосп «8 Березня» приєднали до Гаївського колгоспу імені Жданова. З 1951 року до Новогригорівки переселяли українців із Західної України.

До 1970-х років закрили останню з двох школу, де одна вчителька навчала 20 учнів. До середини 1990-х закрили єдиний корпус Новогригорівської МТФерми.

Незважаючи на підселення людей, внаслідок розкуркулення, колективізації, голодоморів та інших комуністичних репресій кількість мешканців Новогригорівки зменшилася — до 32 осіб у 1995 році . У 2001 році 42 особи (95%-українці) мешкали у 20 хатах Новогригорівки; 13 хат пустували.

З 1990-х років дві вулиці села називаються «Садова» та «Колгоспна».

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 43 особи, з яких 14 чоловіків та 29 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 42 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

ред.