Вікіпедія

Нетряне містечко

стаття про нетрі світу

Нетряне містечко (англ. shanty town, «старий» і «будинок [тримати]») — територія зі скупченням будівель, відомих як халупи або бараки, як правило, виготовлених з дерева, фанери, листового металу (наприклад, бляхи), пластикових листів, або картонних коробок. Типове нетряне містечко на початку формування не має належної соціальної інфраструктури: санітарних умов, безпечного водопостачання, електрики та каналізації. Нетряні містечка можуть бути як невеликими поселеннями, так й поселеннями, де мешкає мільйони людей. Створення таких людських поселень пов'язано з міграційними процесами.

Карта найбільших нетряних містечок світу

Нетряні містечки в різних місцях світу по різному називаються: фавела в Бразилії, Вілла-Мізерія в Аргентині та геджеконду в Туреччині. Синонімом нетряного міста є сквотер-район.

Нетряні містечка в основному зустрічаються в країнах, що розвиваються.

Каньяда-Реаль біля Мадриду вважається найбільшим неформальним поселенням у Європі, а в Мумбаї, Індія нетрі Дхараві мають найбільшу чисельність населення у світі

Будівництво ред.

 
Нетряне містечко в Каїрі, Єгипет, де сміття сортується вручну. У верхній частині зображення видно житловий район.

Нетряні містечка, як правило, починаються як імпровізовані притулки на покинутій або незайнятій ділянці землі, можуть спочатку заселятися у покинуті будівлі, а потім розселятися по району. Сквотери вибирають такі райони, як залізничні перегони, заповідники або спірні будівельні проекти.[1] Люди будують халупи з будь-яких матеріалів, які легко придбати, наприклад, дерева або сміття. В містечку немає таких об'єктів, як електрика, газ, каналізація чи водопровід.

«Сквотерські поселення (на відміну від нетрів), незважаючи на їхні непривабливі будівельні матеріали, також можуть бути місцями надії, сценами контркультури з підбадьорливою потенціал для змін і сильний поштовх до зростання». Швейцарський журналіст Георг Герстер.[2]

Розвиток ред.

 
Нетряне містечко у Гонконзі

Хоча більшість нетрів починаються як стихійне будування, з часом деякі з них зазнають певного розвитку.[3] Громадські організації, які іноді працюють разом з недержавними організаціями, приватними компаніями та урядом, вирішують питання про підключення до міського водопостачання нетрів, будують дороги та школи.[3] Розвиток відбувається протягом тривалого періоду часу.З часом нетрі можуть розвинути свою інфраструктуру і навіть перетворитися на квартали середнього класу.[1][4] Наприклад, деякі бразильські фавели за останні роки покращилися на стільки, що навіть можуть привабити туристів.[5] В Індії люди, які живуть у нетрях, мають доступ до мобільних телефонів та Інтернету.[6]

У нетрях іноді є активна неформальна економіка, наприклад сортування сміття, виготовлення кераміки, текстильних та шкіряних виробів. Це дозволяє бідним отримувати дохід. В Африці багато нетряних територій починають використовувати компостні туалети[7] та сонячні батареї.[8] Також в нетряних містечках може відбуватися екологічний рух: їх мешканці переробляють відходи й через економічну ситуацію не мають автотранспорту, що впливає на екологію.

Приклади ред.

Азія ред.

 
Місто-нетрі Дхараві в Мумбаї

В Оранзі, районі в північно-західній частині міста Карачі, Пакистан, в 2011 році проживало приблизно 1,5 мільйона жителів.[9] Пілотний проект, який почав працювати з 80-х років ХХ століття, мав на меті вивести жителів нетрів із бідності. Його розпочав доктор Ахтар Хамід Хан.[10] В той час, громада самостійно проклала каналізацію по всім вулицям Орангі, що допомогло зменшити поширення хвороб.[11] За десятиліття громада створила близько двадцяти тисяч сімейних магазинів та майстерень, які були повністю інтегровані з основними ринками Карачі, отримували прибуток.[12]

В Мумбаї, Індія, на колишньому мангровому болоті, в районі нетрів Дхараві живе приблизно один мільйон людей.[9] Це одне з найбільш густонаселених місць на земній кулі.[13] Станом на листопад 2006 року на 1440 жителів Дхараві був лише один туалет.[14]

Загалом у 5000 неформальних поселеннях столиці Бангладеш Дакки проживає 3,4 мільйона людей.[15] Дакки має один з найвищих показників смертності від інфекційних хвороб, а ніж в будь-якому місті в Азії. Це нетряне містечко не має каналізацій та водопостачання.

У Таїланді налічується 5500 неформальних нетряних поселень, одним з найбільших є район Клонг Тоей у Бангкоку.[16]

Станом на 2005 рік у Пекіні було 346 нетрів, у яких проживало 1,5 мільйона людей.[17] Взагалі до літніх Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні було знесено 171 міське селище.[18]

У 2004 році в Туреччині близько шести мільйонів людей, половина населення Стамбула, проживали в районах геджеконду.[19] Урядом Туреччини вживаються заходи щодо поступового розселення нетрів.[20]

У Гонконзі місто-фортеця Коулун у 1990 році вміщало до 50 000 осіб[21]. Водою їх забезпечували 77 колодязів, а сміття часто складалося просто на дахах.[22] В серпні 1995 року на місці Коулун був створено парк «Коулун-Сенчай».

Латинська Америка ред.

 
Місто-нетрі уздовж каналу Мартіна Пена в Пуерто-Рико (1970-ті).

Після Великої депресії з'явилось багато нетрів, халуп на сміттєзвалищах біля каналу Мартін Пена в Пуерто-Рико. У 2010 році їх ще можна зустріти там.

Найбільше в світі нетряне місто — Сьюдад-Несауалькойотль, що поруч із Мехіко в 70-роки минулого століття збільшилось на 131%. [23] Навколо Мехіко на початку 200 років існувало до 500 поселень, які мали велику кількість прибулих селян та антисанітарні умови життя. [24]

У Бразилії багато нетряних містечок розташовано навколо та в Ріо-де-Жанейро. У 2000 році понад 20% його жителів жили в більш ніж 600 фавелах. Найбільший район нетрів міста - Росінья у 2017 році мав каналізацію, електрику, автобусні маршрути, кабельне телебачення, включно з місцевим каналом, школи, місцеві газети.[25]

Некомерційна організація TECHO оцінила понад 1000 неформальних поселень у Буенос-Айрес в Аргентині в 2015 році. Вона заявила, що лише 10% поселень мали доступ до проточної води та 5% до каналізаційної інфраструктури. [26]

Розвинуті країни ред.

 
Збідніла американська сім'я, яка жила в нетрях під час Великої депресії. Зроблено Доротеєю Ланге в 1936 році

Під час Великої депресії 1930-х років у Сполучених Штатах виникли нетряні містечка під назвою Гувервіллі.[27] З часом вони зникли. Зовсім недавно такі міста, як Ньюарк і Окленд, стали свідками створення наметових містечок. Умоджа-Віллідж— «Село єдності» було створено в 2006 році в Маямі, штат Флорида.[28] На вільній ділянці з'явилося житло для малозабезпечених людей, спочатку було побудовано кілька наметів, а потім — хижини з дерев'яних каркасів. Влада не змогла виселити мешканців Умоджа-Віллідж.[29]

Біля кордону з Мексикою також є нетряні поселення.[30]

Хоча нетрі зараз, як правило, менш поширені в розвинених країнах Європи, вони все ще існують. Зростаючий приплив мігрантів підживлює нетрі в містах, які зазвичай використовуються як пункт в'їзду в Європейський Союз, наприклад, Афіни і Патри в Греції.[31] До моменту виселення в жовтні 2016 року у пункті «Джунглі» в Кале у Франції мешкали понад 8000 осіб[32] Бідонвілі існують на периферії деяких французьких міст. У 2012 році державна влада зафіксувала 16 399 осіб, які проживали в 391 нетрі по всій країні. З них 41 % проживали на околицях Парижа.[33]

У Мадриді, Іспанія, нетряне містечко під назвою Каньяда Реал вважається найбільшим неформальним поселенням у Європі. За оцінками, у ньому проживає 8628 жителів, які в основному є іспанцями, ромами та північноафриканцями, але лише одна мобільна медична установа.[34][35]

У деяких випадках нетряні містечка можуть зберігатися в облаштованих районах, які місцеві органи влади ще не перебудували, або в регіонах політичних суперечок. Важливим історичним прикладом було місто, обнесене стінами Коулун в Гонконзі.[36]

У масовій культурі ред.

 
Місто-нетрі в Манілі, Філіппіни.

Багато фільмів знято о нетрях. У центрі фільму «Мільйонер із нетрів» персонажі, які проводять більшу частину свого життя в індійських нетрях.[37]

Бразильський фільм « Місто Бога» розгортався і знімався в фавелі.[38] «Білий слон», аргентинський фільм 2012 року, відбувається на віллі Мізерія в Буенос-Айресі.[39]

Китайський серіал «Житло» 2016 року розповідає про розчищення нетрів у Бейляні, Внутрішня Монголія.[40]

Відеоігри, такі як Max Payne 3, мають рівні, розташовані у вигаданих нетрях.[41]

Співак реггі Десмонд Деккер заспівав пісню під назвою " 007 (Shanty Town) ".

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Caves, Roger W., ред. (1 березня 2004). Encyclopedia of the City. Routledge. ISBN 978-1-134-52847-9.
  2. ↑ Georg Gerster, Flights of Discovery: The Earth from Above, 1978, London: Paddington, p. 116.
  3. ↑ а б Some "Young Towns" in Lima Not So Young Anymore. COHA Staff. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 23 липня 2015.
  4. ↑ Informality: Re-Viewing Latin American Cities. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
  5. ↑ Clarke, Felicity (16 травня 2011). Favela Tourism Provides Entrepreneurial Opportunities in Rio. Forbes. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
  6. ↑ IT for schools, Schools, Education, Technology, UK news, Online learning e-learning (Education). The Guardian. London. 8 травня 2001. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 13 грудня 2016.
  7. ↑ Thomson Reuters Foundation. Thomson Reuters Foundation. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 23 липня 2015.
  8. ↑ Youth Bring Low-Cost Solar Panels to Kenyan Slum. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
  9. ↑ а б Philippines Quarterly Update, December 2011. World Bank. 2011-12.
  10. ↑ Pakistan mourns murdered aid worker. BBC News. 14 березня 2013. Процитовано 30 травня 2020.
  11. ↑ These are the world's five biggest slums. World Economic Forum (англ.). Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  12. ↑ Perween., Rahman, (2004). Katchi abadis of Karachi : a survey of 334 Katchi abadis : existing situation, problems and solutions related to sewage disposal, water supply, health and education. Orangi Pilot Project, Research and Training Institute. ISBN 978-969-8784-09-6. OCLC 63535022.
  13. ↑ 10 famous slums in the world and the challenges they face. The Straits Times (англ.). 24 липня 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 30 травня 2020.
  14. ↑ Lewis, Clara (6 липня 2011). Dharavi in Mumbai is no longer Asia's largest slum. The Times of India (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 30 травня 2020.
  15. ↑ ISUH home (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2013. Процитовано 23 липня 2015.
  16. ↑ Bangkok's Klong Toey Slum. Borgen Magazine. 28 квітня 2014. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 30 травня 2020.
  17. ↑ People's Daily Online -- "Slums" sting Chinese cities, hamper building of harmonious society. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 23 липня 2015.
  18. ↑ Ma, Josephine (22 липня 2008). Demolitions limit slum villages to city Outskirts. South China Morning Post (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2009. Процитовано 30 травня 2020.
  19. ↑ Neuwirth, Robert (2004). Shadow cities : a billion squatters, a new urban world. Routledge. с. 8. ISBN 0-415-93319-6.
  20. ↑ COSKUN, Yener; YALCINER, Kursat (1 червня 2014). İpotekli Konut Finansmanı Sisteminde Gelir/Servet Kısıtı ve Sonuçları: Yoksulluk, Gecekondu Olgusu ve TOKİ İçin Bazı Öneriler. Sosyoekonomi. Т. 21, № 21. doi:10.17233/se.58559. ISSN 1305-5577. Процитовано 26 грудня 2021.
  21. ↑ Life Inside The Most Densely Populated Place On Earth [Infographic]. Popular Science (амер.). 18 березня 2019. Процитовано 24 травня 2021.
  22. ↑ Routley, Nick (8 вересня 2017). This Fascinating City Within Hong Kong Was Lawless For Decades. Visual Capitalist (амер.). Процитовано 6 грудня 2021.
  23. ↑ Totaro, Paola (17 жовтня 2016). Slumscapes: How the world's five biggest slums are shaping their futures. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 30 травня 2020.
  24. ↑ Г. де Блій, Пітер Муллер, Олег Шаблій (2004). Географія. Світи, реґіони, концепти; [пер. з англ.: Д. Олесневич та ін.] Київ: Либідь. с. 326. ISBN 966-06-0335-5. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  25. ↑ HopOnMyJourney (5 квітня 2022). Brazil - The Rocinha Favela in Rio de Janeiro. Hop On My Journey (en-GB) . Процитовано 12 серпня 2023.
  26. ↑ Fighting for Basic Services, and News, in the Slums. Bloomberg.com (англ.). 16 січня 2015. Процитовано 12 серпня 2023.
  27. ↑ Gregory, James (2009). Hoovervilles and Homelessness. Civil Rights and Labor History Consortium. University of Washington. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  28. ↑ Samuels, Robert (24 жовтня 2007). Housing Activists Try Squatter Strategy. Miami Herald. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 30 травня 2020.
  29. ↑ Settlement Agreement. osaka.law.miami.edu. Процитовано 6 грудня 2021.
  30. ↑ Colonias FAQ's (Frequently Asked Questions). Texas Secretary of State. Federal Reserve Bank of Dallas Office of Community Affairs. Архів оригіналу за 9 жовтня 2008. Процитовано 30 травня 2020.
  31. ↑ Squires, Nick; Anast, Paul (7 вересня 2009). Greek immigration crisis spawns shanty towns and squats. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  32. ↑ Calais 'Jungle' cleared of migrants, French prefect says. BBC News. 26 жовтня 2016. Архів оригіналу за 27 червня 2019.
  33. ↑ Aguilera, Thomas (2017). Everyday resistances in French slums. У Chattopadhay, Sutapa; Mudu, Pierpaolo (ред.). Migration, squatting and radical autonomy. Routledge. с. 132. ISBN 9781138942127.
  34. ↑ García Gallo, Bruno (12 березня 2012). Cañada Real, censo definitivo: 8.628 personas. El País. Madrid. Процитовано 10 січня 2021.
  35. ↑ Fotheringham, Alasdair (27 листопада 2011). In Spain's heart, a slum to shame Europe. The Independent. London. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
  36. ↑ Kowloon Walled City Park (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2010. Процитовано 30 травня 2020.
  37. ↑ Roston, Tom (11 квітня 2008). 'Slumdog Millionaire' shoot was rags to riches. The Hollywood Reporter (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 30 травня 2020.
  38. ↑ Vieira, Karina; Watts, Jonathan; Kaiser, Anna (9 червня 2014). How we made City of God. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 30 травня 2020.
  39. ↑ Robey, Tim (25 квітня 2013). White Elephant, review. Daily Telegraph. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 30 травня 2020.
  40. ↑ Wei, Lu (17 жовтня 2016). Housing tells story of shantytown clearence [sic][1]. China Daily. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  41. ↑ Parker, Laura (17 жовтня 2012). Max Payne 3 hostage negotiation DLC landing October 30. GameSpot. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 30 травня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нетряне_містечко&oldid=41777285