Вулиця Івана Драча (Київ)
Ву́лиця Івана Драча — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Кудрявець. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до вулиці Володимира Винниченка.
Вулиця Івана Драча Київ | |
---|---|
Місцевість | Кудрявець |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | І. Ф. Драча |
Колишні назви | |
Львівський пров., Некрасовська (Некрасівська) | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 195 м |
Координати початку | 50°27′22.6″ пн. ш. 30°29′50.8″ сх. д. / 50.45628° пн. ш. 30.49744° сх. д. |
Координати кінця | 50°27′15.9″ пн. ш. 30°29′54.0″ сх. д. / 50.45442° пн. ш. 30.49833° сх. д. |
поштові індекси | 04053 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Золоті ворота» «Лук'янівська» «Університет» |
Тролейбуси | Тр 6, 16, 18 (вулицею Січових Стрільців) |
Маршрутні таксі | Мт 181, 439 (вулицею Січових Стрільців) |
Зупинки громадського транспорту | «Вулиця Некрасовська» (Тр 6, 16, 18; Мт 181, 439) |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальтове |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Навчальні заклади | ЗОШ № 106 |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11138 |
У проєкті OpenStreetMap | r414815 |
Мапа | |
Вулиця Івана Драча у Вікісховищі |
Історія
ред.Вулиця прокладена в 1910–1912 через приватні садиби. На прохання їх власників названа на честь російського поета Миколи Некрасова. У довідковій літературі 1912–1915 років згадується також як Львівський провулок (починався від Львівської вулиці, теперішньої вулиці Січових Стрільців). У 1930–40-х роках українською мовою одночасно вживалися назви Некрасовська[1] та Некрасівська[2][3]. Назву вулиці (Некрасівська) підтверджено 1944 року[4]. 1958 року назву вулиці (Некрасовська) було уточнено згідно з тогочасним правописом[5]. З 2015 року знову було встановлено написання назви вулиці Некрасівська[6].
-
Вулиця Івана Драча. Перед пунктом відправлення остарбайтерів до Німеччини, що на вул. Січових Стрільців, 24 (1942)
Деякий час у Києві назву Некрасовська мали вулиці Гайдамацька, Ірини Жиленко, Рея Бредбері та Трубізький провулок.
27 жовтня 2022 року вулицю було перейменовано на честь українського поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, державного і громадського діяча, борця за незалежність України у ХХ сторіччі Івана Федоровича Драча.[7]
Пам'ятки архітектури
ред.Пам'яткою історії є будинок № 3, зведений наприкінці XIX століття.
Будинок № 10/8 побудований у 1905–1909 роках за рішенням Київської міської управи архітектором Іполитом Ніколаєвим у стилі неоренесанс для міської санітарно-епідеміологічної станції. У 1975–1978 роках будівлю було реконструйовано за проектом архітекторів Вадима Гопкала та Аврори Дубінської.
Меморіальні дошки
ред.- буд. № 3 — меморіальна дошка на честь підпільного Шевченківського райкому КП(б) України м. Києва, який провадив роботу у цьому будинку в період нацистської окупації (1941–1943 роки). Відкрито в 1975 році, архітектор О. Бугаєнко (демонтовано 2016 року).
- буд. № 10/8 — меморіальна дошка на честь підпільної організації, яка діяла в цьому будинку в 1942–1943 роках, під керівництвом лікаря-епідеміолога Аркадія Йосиповича Савінова.
Установи та заклади
ред.- Середня загальноосвітня школа № 106 (буд. № 4)
Примітки
ред.- ↑ Довідник для сортування кореспонденції, адресованої до м. Києва // К. : Видання Київського відділу зв'язку, 1932. — С. 32.
- ↑ Схематичний план міста Києва. 1935 р.
- ↑ Київ. План міста. 1947 р.
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Протоколи засідань постійно діючої Ради з питань найменування і перейменування вулиць і площ м. Києва за 1958 год // Державний архів міста Києва. Ф. Р-987. Оп. 3. Спр. 9. Арк. 11.
- ↑ Некрасівська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 172.
- ↑ Рішення Київської міської ради від 27 жовтня 2022 року № 5568/5609 «Про перейменування вулиці Некрасівської в Шевченківському районі міста Києва» (дата публікації 16.11.2022) [Архівовано з першоджерела 30 листопада 2022.]
Джерела
ред.- Некрасовська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Некрасовська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 204.
- Некрасовська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 115.
- Некрасовська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 170.
- Некрасовська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 147–148. — ISBN 5-88500-070-0.
- Некрасівська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 172. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Некрасовська вулиця // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 137–138. — ISBN 978-966-8999-05-5.
- Некрасовська вулиця // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 2: М-С / редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. ; упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. НАН України. Інститут історії України; Інститут археології України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 929—932.
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |