Начар'ян Ганна Яківна

українська художниця кераміки і педагог

Ганна Яківна Начар'ян (4 березня 1923, Гагра — 7 березня 1994, Київ) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1950-х років.

Начар'ян Ганна Яківна
Народження4 березня 1923(1923-03-04)
Ґаґра, Соціалістична Радянська Республіка Абхазія, Соціалістична Радянська Республіка Грузія[d], Закавказька РФСР, СРСР
Смерть7 березня 1994(1994-03-07) (71 рік)
 Київ, Україна
Країна СРСР
 Україна
НавчанняТбіліська академія мистецтв (1951)
Діяльністьхудожниця, вчителька
ВчительСерго Кобуладзеd і Шота Мікатадзе
ЧленСпілка радянських художників України

Біографія

ред.

Народилася 4 березня 1923 року в місті Гаграх (нині Абхазія, Грузія). 1951 року закінчила Тбіліську академію мистецтв, де навчалася у Давида Ціцішвілі, Серго Кобуладзе, Шоти Мікатадзе.

У 1950—1960-х роках викладала у Київському училищі прикладного мистецтва. Мешкала у Києві в будинку на вулиці Великій Житомирській, № 14, квартира № 21. Померла у Києві 7 березня 1994 року.

Творчість

ред.

Працювала в галузі декоративного мистецтва (художня кераміка). Створювала керамічні декоративні тарелі, вази, паркові вази, фонтани, чайні сервізи, скульптурні групи, фризи, мозаїчні панно, торшери, бра, свічники, подарункові вироби, зокрема:

  • вази «Ваза для квітів», «Ваза» (оби­дві — 1960), «Ваза декоративна» (1967), «Стара Риґа», «Журавлі», «Мальва», «Сим­фонія» (усі — 1980-ті);
  • серії «Дерева», «Мій сад» (обидві — 1960-ті);
  • настінні пласти «Берізка», «Гуцулка», «Настінний танок», «Українка з глечиками», «Хатка», «Тривожна молодість» (усі — 1967);
  • блюда «Декоративне» (1967), «Колискова», «Двоє біля домашнього вогнища» (обидва — 1970-ті);
  • керамічний водограй «Корал» у місті Ґаґрах (1974);
  • скульптурна група «Засновники Києва» (1982);
  • композиція «Київський каштан» (1982);
  • серія паркових ваз у місті Лубнах (1985).

Одна з авторів безшовної керамічної плитки для облицювання будинків.

Брала участь у республіканських виставках з 1954 року, всесоюзних — з 1968 року.

Література

ред.