Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»

Націона́льний істо́рико-культу́рний запові́дник «Чигири́н» — заповідник розташований в Чигиринському районі Черкаської області. Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут зберігаються пам'ятки різних часів, але найбільша частина їх пов'язана з історією козацтва та становленням державності українського народу.

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»

Чигирин. Каплиця Святої Покрови під Замковою горою. Чигирин. Каплиця Святої Покрови під Замковою горою.
49°04′51″ пн. ш. 32°39′27″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Україна, Черкаська область, Чигиринський район
Найближче місто	Чигирин
Площа	1249,65 га
Засновано	7 березня 1989
Вебсторінка	chigirinzapovidnyk.org.ua
Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» (Україна)
Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» у Вікісховищі

Чигирин — перша столиця України часів гетьмана Богдана Хмельницького, село Суботів — його родинний маєток.

Чигиринщина була одним із центрів гайдамацького руху. Мотронинський монастир в Холодному Яру відіграв ключову роль у повстанні гайдамаків — Коліївщині, котре охопило значні території Правобережної України.

Склад заповідника

Заповідник охоплює: місто Чигирин, села Суботів, Стецівка, Медведівка, а також дубово-ясеневе урочище Холодний Яр та Атаманський парк.

На території заповідника розташовані 35 пам'яток археології, історії, архітектури, етнографії, мистецтва, природи, які входять до складу заповідника.

Музей Богдана Хмельницького

Археологічний музей

Дуб Максима Залізняка

Серед них: Замкова гора Б. Хмельницького, Дуб Максима Залізняка, Сухі колодки, Три криниці, Залізнякова криниця та інші.

У заповіднику працює 5 музеїв:

• Музей Богдана Хмельницького в Чигирині
• Музей археології НІКЗ «Чигирин»
• Суботівський історичний музей
• Медведівський краєзнавчий музей
• Етнографічний музей «Українська хата кін. XIX-поч. ХХ ст.» — в с. Стецівці

Ведуться роботи по створенню нових музеїв та музеєфікованих комплексів:

• в Чигирині — музею зброярства в башті Дорошенка на Богдановій горі,
• в Стецівці — музею млинарства просто неба,
• в Суботові — музейного павільйону над підмурками будинку Б.Хмельницького;
• в Холодному Яру — по музеєфікації залишків житла та зовнішнього оборонного валу і рову Мотронинського городища скіфського часу.

Територія заповідника складається з 18 ділянок заповідника та 5 ділянок окремих пам'яток, що розташовані за межами заповідника, і становить 1249,65 га. Його території, межі та охоронні зони визначені Генеральною схемою зон охорони Чигиринського історико-культурного заповідника (1991) та Генеральним планом розвитку Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», розробленим Державним науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування (2001).

Ділянки заповідника мають різне призначення:

• території та охоронні зони пам'яток,
• адміністративні приміщення, музеї, виробнича база заповідника;
• території майбутніх туристсько-рекреаційних об'єктів.

У заповіднику працює 1 філіал, 10 наукових відділів та 1 науковий сектор:

• Філіал «Холодний Яр»;
• науково-дослідний відділ охорони пам'яток історії, культури та природи;
• науково-дослідний відділ масово-освітньої роботи;
• відділ фондів;
• відділ відродження народних промислів зі студією «Творчість»;
• відділ комп'ютерного програмування;
• відділ ландшафтно-паркової архітектури «Богданова гора»;
• відділ «Музей Богдана Хмельницького»;
• відділ «Суботівський історичний музей»;
• відділ «Стецівський етнографічний музей»;
• відділ «Археологічний музей»;
• сектор археологічних досліджень.

У заповіднику є наукова бібліотека, в якій сьогодні нараховується вже близько 4,5 тисяч одиниць, та науковий архів. Роботу наукових відділів заповідника забезпечують фінансово-економічний відділ та великий господарчий відділ, який має сучасну матеріально-технічну базу, необхідний парк автотранспорту і технічне устаткування.

На 01.01.2004 р. в фондах заповідника налічувалось більше 23000 одиниць зберігання.

Історія створення

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» створений 7 березня 1989 р. згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 77 «Про оголошення комплексу пам'яток історії, культури та природи міста Чигирина, с. Суботова і урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником» з метою вивчення, збереження та відтворення національно-культурної спадщини та пам'яток природи одного з своєрідних регіонів України — Чигиринщини.

Основними завданнями заповідника були визначені

• виявлення, дослідження та охорона пам'яток історії, культури та природи району;
• збереження та відновлення історико-культурного середовища пам'яток і пам'ятних місць у межах заповідника;
• популяризація та ефективне використання в науково-дослідній, науково-освітній, експозиційній роботі пам'яток та музейних колекцій регіону;
• відродження народних промислів;
• створення умов для туризму та відпочинку відвідувачів заповідника.

Подальший розвиток заповідника був визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1992 року № 254 «Про Чигиринський Державний історико-культурний заповідник».

23 вересня 1995 року, під час відзначення 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького Указом Президента України заповіднику було надано статус національного.

Нові можливості щодо розбудови козацької столиці — Чигирина і заповідника відкриває затверджена Кабінетом Міністрів України 2 червня 2004 р. Комплексна програма розвитку історико-архітектурного комплексу «Резиденція Б. Хмельницького» на 2004—2010 рр., яка передбачає відтворення історичного центру середньовічного міста.

Архітектурно-археологічні дослідження

За час існування заповідника на його території проведені значні науково-дослідні роботи. В 1989—1994 рр. до відзначення 400-річчя від дня народження Б. Хмельницького здійснені комплексні архітектурно-археологічні дослідження на Замковій горі та в центрі м. Чигирина, в Іллінській церкві та на Замчищі в с. Суботові.

Реставрація та відтворення історичних пам'яток

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» послідовно здійснює реставрацію та відтворення історичних пам'яток.

• Протягом 1992—1994, 1996—2000 рр. були проведені 2 черги робіт по реставрації Іллінської церкви — пам'ятки архітектури XVII ст. національного значення. В 1995 р. на основі архівних матеріалів відновлено її первісний іконостас.
• У м. Чигирині була завершена І-ша черга відбудови бастіону Дорошенка — частини середньовічної Чигиринської фортеці.
• В 1994—1995 рр. проведені роботи по відтворенню комплексу «Присутственних місць» (повітової управи) кінця XVIII — початку XIX ст. (проект архітектора І. Кедріна). В будинках комплексу розміщено музей Б. Хмельницького та службові приміщення НІКЗ «Чигирин».
• В 1995 р. на місці козацького цвинтаря XVII ст. побудовано каплицю Святої Покрови (проект архітектора С. Кілессо), яка стала окрасою історичного центру Чигирина.
• Протягом 2000—2003 рр. проводилась III черга реставраційних робіт: в с. Суботові зведена підпірна стіна Замчища Б. Хмельницького, реставрована пам'ятка гідрології та історії «Три криниці», в с. Стецівці здійснено реконструкцію млина та будинків етнографічного комплексу «Козацький хутір», завершуються роботи по відтворенню козацької дерев'яної церкви Святого Миколая XVIII ст.

Дослідження і популяризація пам'яток

Важливим напрямком роботи науковців заповідника є дослідження і популяризація пам'яток історії, культури та природи, музейних колекцій.

• В 2003 р. завершені роботи по створенню постійної експозиції залу № 1 музею Б. Хмельницького, реекспозиція Медведівського краєзнавчого музею, проводиться колекційний збір експонатів для будинків етнографічного села «Козацький хутір» на території туристично-етнографічного комплексу с. Стецівки.
• Протягом 1995—2004 рр. музеями заповідника організовано і проведено більше 60 виставок. Значного розголосу набула Міжнародна виставка «Атрибути гетьманської влади. Особисті речі Б. Хмельницького із музеїв Європи», що проводилась за сприяння Всеукраїнського Фонду інтелектуальної співпраці «Україна — XXI століття».

Колектив заповідника

Адміністрація заповідника розташована за адресою: Україна, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Грушевського, 26.

З дня заснування НІКЗ «Чигирин» його очолює заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії 1997 р. Полтавець Василь Іванович. За цей час був сформований творчий колектив молодих науковців, які досліджують теми, пов'язані з історичними подіями краю та його пам'ятками.

Науково-освітня робота

Силами науковців проведені науково-практичні конференції: «Історичний феномен Чигиринського краю» (2001 р.), «Свідок козацької слави: погляд крізь століття» до 350-річчя церкви Св. Іллі в с. Суботові (2003 р.). Вони постійно беруть участь у конференціях, наукових читаннях, круглих столах, що проводяться у містах Києві, Білій Церкві, Лубнах, Черкасах, Кіровограді, Каневі, Одесі та інших містах України.

В заповіднику склалася система науково-освітньої роботи. Для учнів різних вікових категорій розроблені цикли занять, лекції, бесіди, які охоплюють теми, тісно пов'язані з рідним краєм: «Козацькому роду нема переводу», «Моє рідне село», «Українська хата», «Життя і побут українського народу», «Стежками заповідника», «Історія стародавнього Чигирина» та ін. Для учнів спеціалізованих шкіл розроблені авторські програми з історії рідного краю.

Заповідник є ініціатором проведення історичних вікторин, конкурсів дитячої творчості. Науковці заповідника постійно займаються удосконаленням туристичного обслуговування. Розширюється сітка автомобільних та пішохідних туристичних маршрутів. Відвідувачам пропонуються тематичні екскурсії, відпочинок у природно-ландшафтних зонах. Щорічно заповідник відвідує 40000 туристів, їх кількість постійно зростає.

Популяризація діяльності

Адміністрація НІКЗ «Чигирин» займається популяризацією діяльності закладу: видані буклети, листівки, які знайомлять з пам'ятками Чигиринщини.

• В 2002 р. вийшли з друку: науковий часопис «Пам'ятки України», присвячений діяльності заповідника та історії краю, часопис «Національний історико-культурний заповідник „Чигирин“: історія, сьогодення, майбуття».
• В 2003 р. — збірки наукових статей «Історичний феномен Чигиринського краю», «Свідок козацької слави: погляд крізь століття (до 350-річчя церкви Святого Іллі в с. Суботові)».

Науковці закладу мають численні публікації у наукових збірках. Матеріали про діяльність заповідника постійно висвітлюються в засобах масової інформації.

НІКЗ «Чигирин» — порівняно молодий науковий заклад, але він має всі можливості, щоб стати потужним науково-дослідним і методичним центром в Центральній Україні по вивченню, збереженню, охороні та популяризації багатої історичної спадщини українського народу.

Бібліографія видань співробітників НІКЗ «Чигирин»

• Терновський В. І. Чигиринська фортеця // Українська козацька держава: історія і культура. — Біла Церква, 1995.
• Гугля В. І. Система укріплень маєтку Хмельницьких в с. Суботові // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали 6-х Всеукраїнських історичних читань. — Черкаси, 1997. — Кн. 2. — С. 13.
• Солодар О. І. Чигирин — столиця козацької держави (1648—1678 рр.) // Там само. — С. 138.
• Гугля В. І. Підземні ходи — складова частина системи укріплень маєтку Хмельницького в с. Суботові // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1997. — Вип. 6. — С. 96.
• Кукса Н. В. Іллінська церква в с. Суботові: історія і сучасність // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1997. — Вип. 6. — С. 98.
• Кукса Н. В. З історії Іллінської церкви // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1998. — Вип. 7. — С. 96.
• Гугля В. Із матеріалів рятувальних розкопок в с. Суботові // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1998. — Вип. 7. — С. 161.
• Попованова О., Горішній П. Люльки XVII — XVIII ст. із фондів НІКЗ «Чигирин» (за матеріалами археологічних розкопок 1991—1993 рр. у м. Чигирин) // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1998. — Вип. 7. — С. 157.
• Попованова О. О. Чигиринський козацький полк та його полковники після поразки Української національної революції 1677—1714 рр. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2000. — Вип. 9. — С. 102.
• Попованова О. О. Чигиринські полковники періоду руїни 1657—1676 рр. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К.: Шлях, 2001. — Вип. 10. — С. 176.
• Діденко Я. Л. Фрагмент складня «Ілля Пророк на вогненій колісниці» II пол. XVI — 1 пол. XVII ст. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2001. — Вип. 10.
• Кукса Н. В. Дерев'яна скульптура Спасителя XVIII ст. з Мотронинського монастиря // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2001. — Вип. 10. — С. 169.
• Діденко Я. Л. Фрагменти жіночого костюма XVII ст. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2001. — Вип. 10.
• Кукса Н. В. Наукові досліди Гната Яковича Стелецького по з'ясуванню історичної тайни Богдана в Суботові (20-ті рр. XX ст.) // Регіональна наукова конференція, присвячена пам'яті К. Скаржинської. — Лубни, 2002.
• Харченко Л. Пам'ятники Богдану Хмельницькому на карті України // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К.: ХІК, 2003. — Вип. 12. — С. 236.
• Дерев'янко Н. В. Археологічні дослідження Чигиринської фортеці XVI — XVII ст. // Історичний феномен Чигиринського краю: Матеріали науково-практичної конференції. НІКЗ «Чигирин», 3-4 жовтня 2001 р. — К: Тов. «Видавництво Аратта», 2003. — С. 67.
• Попованова О. О. Генеральная старшина в оточенні Б. Хмельницького. Військовий обозний Іван Чернята // Там само. — С. 87.
• Кукса Н. В. Збірка Марка Грушевського «Гетьманське гніздо. Урочища і перевози с. Суботова» як джерело дослідження пам'яток козацької доби // Там само. — С. 126.
• Кукса Н. В. Церква Святого Пророка Іллі у Суботові в історико-мистецьких студіях першої чверті XIX — поч. XX століть // Свідок козацької слави: погляд крізь століття. Матеріали Науково-практичної конференції НІКЗ «Чигирин». 1-2 серпня 2003 р. — Черкаси: НДІТЕХІМ, 2003. — С. 60.
• Кукса Н. В. Церква Святого Пророка Іллі в Суботові: реалії та перспективи пам'ятки архітектури XVII ст. // Там само, 2003. — С. 91.
• Кукса Н. В. Православні церкви Чигиринщини у візитації 1726 р. // Там само. — С. 99.
• Попованова О. О. Православні храми середини XVII ст. у гетьманській столиці Чигирині // Там само. — С. 109.

Газетні статті

• Білецька О. XVII ст. в пам'ятках нашого краю // Чигиринські вісті, 1997. — вересень.
• Гугля В. Суботівські знахідки // Чигиринські вісті, 1992. — 5 травня.
• Гугля В. Зарубки на сокирі // Чигиринські вісті, 1993. — 9 жовтня.
• Гугля В. Маєток Хмельницьких у Суботові // Чигиринські вісті, 1995. — 22, 25, 29 листопада; 2, 6 грудня.
• Гугля В. Вічний вогонь Чигиринщини // Чигиринські вісті, 1995. — 11, 15 лютого.
• Гугля В. Сотник Іван Компанієць // Чигиринські вісті, 2000. — 23 серпня.

Гугля В. Сучасниця козацтва і Богдана. Правічна наче світ цей — дереза // Чигиринські вісті, 2003. — 22 березня.

• Капуста В. Місто козацької доблесті // Чигиринські вісті, 1992. — 3 жовтня.
• Капуста В. Семен неживий // Чигиринські вісті, 1993. — 29 травня.
• Капуста В. Чигиринський замок // Чигиринські вісті, 1994. — 1-4 лютого.
• Капуста В. Творець нашої державності // Чигиринські вісті, 1995. — 23, 27, 30 серпня; 2, 6, 13, 18, 20 вересня.
• Кукса Н. В. Суботів — родинний маєток Хмельницьких // Чигиринські вісті, 1997. — грудень.
• Кукса Н. В. В історії Іллінської церкви — історії української держави // Чигиринські вісті, 2001. — 26 грудня.
• Кукса Н. Стоїть у селі Суботові, на горі високій… До історії Богданових церков // Нова доба, 2000. — 20 серпня.
• Кукса Н. Мамаїв дуб // Чигиринські вісті, 2003. — 26 листопада.
• Маломуж О. «…велю я вам междо собою козака на гетьманство обирати…» // Чигиринські вісті, 1996. — 3 серпня.
• Мартинова Г. Хто під яким прапором // Чигиринські вісті, 1996. — 7 вересня.
• М'якота О. Козацька Покрова // Чигиринські вісті, 2002. — 12 жовтня.
• Руденко О. К. « ..На унію не пристану» // Чигиринські вісті, 1996. — 18 грудня.
• Руденко О. К. Богдан Хмельницький і Чигиринщина // Чигиринські вісті, 1995. — 4, 7 січня.
• Руденко О. К. На героїчних традиціях // Чигиринські вісті, 1995. — 26 квітня.
• Сашка Т. А. «З прадіда козак (П. Дорошенко)» // Чигиринські вісті, 1998. — 18 листопада.
• Попованова О. О. Доля дітей Богдана // Чигиринські вісті, 1996. — 3 серпня.
• Попованова О. О. Патрік Гордон // Чигиринські вісті, 1997. — червень.
• Попованова О. О. Чигиринські полковники // Чигиринські вісті, 1998. — 22 липня.
• Попованова О. О. Чигиринські полковники періоду Визвольної війни українського народу 1648—1657 рр. // Чигиринські вісті, 1998. — 1 липня.
• Попованова О. О. Герб Богдана Хмельницького // Чигиринські вісті, 2001. — 26 грудня.
• Солодар О. «Я є одновладуем і самодержавцем» // Чигиринські вісті, 1995. — 23 вересня.
• Солодар О. Скарби Богдана // Чигиринські вісті, 1995. — 23 грудня.
• Солодар О. Чумацькими шляхами // Чигиринські вісті, 1996. — 18 грудня.
• Солодар О. Гетьмана .підступно вбито? Одна із версій смерті Богдана Хмельницького // Чигиринські вісті, 1996. — 3 серпня.
• Солодар О. З руїни (нарис історії Чигиринщини кінця XVII — поч. XVIII ст.) // Чигиринські вісті, 1996. — 13 березня.
• Солодар О. В місті стольному козацькому // Чигиринські вісті, 1997. — 13 серпня.
• Чепурний О. Останнього гетьмана обирали в Чигирині // Чигиринські вісті, 2003. — 16 квітня.
• Шмиголь Л. Хмельницький очима чужинців // Чигиринські вісті, 2000. — 27 грудня.
• Шмиголь Л. В одному ряду з найвидатнішими… (до 380-річчя Батозької битви) // Чигиринські вісті, 2002. — 18 травня.
• Шмиголь Л. «Муж хоч і простий, але сміливий» (П. Павлюк-Бут) // Чигиринські вісті, 2003. — 16 квітня.

Джерела та література

• Д. Я. Вортман. Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 544. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Посилання

• Відео 5 каналу
• www.history.univ.kiev.ua
• Музейний простір України^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Українська спадщина
• who-is-who.com.ua