Відкрити головне меню

Нафтонасиченість пласта (рос. нефтенасыщенность пласта, англ. reservoir oil saturation, bed oil saturation, нім. Erdölsättigung f der Schicht) – вміст нафти в породі-колекторі.

Виражається в частках або відсотках від об’єму порового простору. Неповне насичення нафтою всього порового простору зумовлене наявністю в ньому залишкової, або зв’язаної води і газу у вільному стані. Для переважного числа порід-колекторів початкова Н.п. (визначається до початку розробляння родов.) залежить від проникності (чим менша проникність, тим менша Н.). На практиці Н. визначають за даними геофізичних і гідродинамічних досліджень свердловин, а також на основі аналізу керна. Результати визначення Н. використовують для підраховування запасів і контролювання за розроблянням родовища.

НАФТОНАСИЧЕНІСТЬ [ПЛАСТА] ЗАЛИШКОВАРедагувати

НАФТОНАСИЧЕНІСТЬ [ПЛАСТА] ЗАЛИШКОВА, (рос. нефтенасыщенность [пласта] остаточная; англ. residual oil saturation; нім. Resterdölsättigung f (der Schicht)) – нафтонасиченість пористого середовища (пласта) в заводненій частині пласта (чи після завершення розробляння покладу на інших режимах або застосування інших витіснювальних аґентів); визначають в лабораторії за результатами витіснення нафти витіснювальними аґентами, використовують для оцінювання видобувних запасів нафти і при проектуванні показників розробляння нафтового покладу.

Коефіцієнт залишкової нафтонасиченості (газонасиченості) – гранично нижня значина коефіцієнта насиченості пустотного простору даною фазою, при якої можливий її рух.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати