Вікіпедія

Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства

Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства — науково-дослідний інститут, який вирішує широкий спектр проблем у таких сферах міського господарства: водопідготовка, очищення стічних вод, міський електротранспорт, санітарне очищення та благоустрій міст, стандартизація та нормування в житлово-комунальному господарстві. Розташований у Києві.

Державне підприємство “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства”
Основні дані
Засновано березень 1963 [1][[Категорія:[1]]]
Приналежність Фонд державного майна України
Контакт
Ключові особи Голюк Марина Геннадіївна
Адреса 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35
Тип науково-дослідний інститут
Вебсторінка nikti.org.ua

Інститут створено у березні 1963 року за постановою Ради Міністрів УРСР за № 14/28 від 20 грудня 1962 року та засновано на державній власності.

Відповідно до постанов Ради Міністрів УРСР за № 17 від 13.01.76 та № 351 від 19.05.80 інститут визначено головною організацією в УРСР з наукових розробок у таких сферах:

  • міського електротранспорту;
  • питного водопостачання;
  • очистки природних і міських стічних вод;
  • санітарної очистки міст;
  • охорони праці для робіт, які проводяться у галузі житлово-комунального господарства.

У 1971 році інститут з вулиці Бастіонної 6 переїхав до 11-поверхового корпусу по вулиці Урицького 35.[2] На початку 1970-х в інституті працювало більш ніж 1200 співробітників. На початку 1980-х у дворі інституту була демонтована випробувальна монорельсова дорога та на її місці збудовано 4 поверховий корпус дослідного виробництва. За створення ефективних методів обробки води, теоретичне обґрунтування і впровадження її у практику колектив вчених АН УРСР і НДКТІ МГ був удостоєний Державної премії УРСР (1976)[1].

У 1992 році під науковим керівництвом доктора технічних наук В. П. Веклича була розроблена стратегія створення власного українського тролейбуса[3], що знайшла своє втілення у затвердженій Кабінетом Міністрів України Програмі.[4][5] Згідно розпорядження кабміну[6] НДКТІ МГ був призначений головною організацією по програмі створення українського тролейбусу,[7][4] а КБ «Південне» — головним розробником конструкторської документації. Володимира Веклича було призначено науковим керівником,[8][4] а Михайла Галася головним конструктором українського тролейбуса.[9] Результатом співпраці двох підприємств стало створення тролейбусів марки ЮМЗ.[5] В інституті був створений науково-випробувальний центр в якому проходять іспити нові типи тролейбусів і трамваїв.

Структура Інституту ред.

  • 1) відділ водопостачання;
  • 2) відділ очищення стічних вод;
  • 3) відділ міського електротранспорту;
  • 4) відділ стандартизації;
  • 5) науково-випробувальний центр.

Директори інституту ред.

  • Квачев Григорій Семенович (1963-1972);
  • Веклич Володимир Пилипович [10] [4] [11] (1973–1987);[5]
  • Щербина Генадій Павлович (1987–2006);
  • Кравченко Валерій Анатолійович (2006–2020);
  • з 2020 — Голюк Марина Геннадіївна.

Видання ред.

  • Республіканський науково-технічний міжвідомчий збірник «Наука и техніка в міському господарстві». [1]

Монографії співробітників інституту ред.

  • Веклич В. Ф. Диагностирование технического состояния троллейбусов М.:Транспорт, 1990. — 295 с. — 15 000 экз. ISBN 5-277-00934-5
  • Приходько Р. В. Управління соціальним розвитком територіальної громади: досвід та шляхи модернізації - К.: Алерта, 2011. - 248 с. - 2 000 прим. ISBN 978-617-566-106-2 [12]

Література ред.

  • Київ: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  • Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354
  • Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
  • Щербина Г.П. Флагману отраслевой науки НИКТИ ГХ - 30 лет. На службе жилищно-коммунального хозяйства. // Городское хозяйство Украины. — 1993. — № 3/4. — С. 1-3. — ISSN 0130-1292
  • Вперше у світі (Збірник спогадів про Володимира Пилиповичя Веклича) /під. ред. К. А. Брамського Київ:2013 — 28 c. 12 іл.
  • Веклич В. Ф. Будущее украинского троллейбуса // Городское хозяйство Украины. — 1993. — № 3/4. — С. 34-35. — ISSN 0130-1292
  • Брамський К.А. Український тролейбус починався так… // Міське господарство України. — 2005. — № 3. — С. 37-40. — ISSN 0130-1284
  • Брамський К.А.. Тролейбусний потяг Володимира Веклича // газета «Всеукраїнська технічна газета», 11 грудня 2003 р.
  • Брамський К.А. Історія електротранспорту міста Києва в особах Київ: 2001 — 60 с, [17] ил.

Посилання ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Київ: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — С. 394 с., іл. — 100 000 экз.
  2. ↑ М. М. Шулькевич, Т. Д. Дмитренко Киев (Архитектурно-исторический очерк) — К.:Будівельник, 1978 — С. 236–100 000 экз.
  3. ↑ Веклич В. Ф. Будущее украинского троллейбуса // Городское хозяйство Украины. — 1993. — № 3/4. — С. 34-35. — ISSN 0130-1292
  4. ↑ а б в г Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
  5. ↑ а б в Крат В. І. Пам'яті В.П. Веклича // газета «Київський електротранспорт», 18 листопада 1998 року. — С. 2.
  6. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1992 р. N 66-р
  7. ↑ Щербина Г. П. Флагману отраслевой науки НИКТИ ГХ — 30 лет. На службе жилищно-коммунального хозяйства. // Городское хозяйство Украины. — 1993. — № 3/4. — С. 1-3. — ISSN 0130-1292
  8. ↑ Брамський К. А. Перший у світі тролейбусний потяг // Міське господарство України. — 2013. — № 4. — С. 30-31. — ISSN 0130-1284
  9. ↑ Вперше у світі (Збірник спогадів про Володимира Пилиповичя Веклича) /під. ред. К. А. Брамського Київ:2013 — 28 c. 12 іл.
  10. ↑ Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354
  11. ↑ Брамський К. А. Світлий розум і велич доктора Веклича // Міське господарство України. — 2003. — № 4. — С. 44-45. — ISSN 0130-1284
  12. ↑ Національна бібліотека України ім. Вернадського.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Науково-дослідний_та_конструкторсько-технологічний_інститут_міського_господарства&oldid=38105140