Наталія Янота
Марія Цецилія Наталія Янота (пол. Maria Cecilia Natalie Janotha, іноді Janothówna; 8 червня 1856, Варшава, Королівство Польське, Російська імперія — 9 червня 1932, Гаага, Нідерланди) — польська піаністка і композиторка. Дочка Юліуша Янота.
| Наталія Янота | |
|---|---|
| пол. Natalia Maria Krystyna Janotha | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 8 червня 1856[1][2][3] |
| Місце народження | Варшава, Російська імперія |
| Дата смерті | 9 червня 1932[1][2][3] (76 років) |
| Місце смерті | Гаага, Нідерланди |
| Громадянство | Республіка Польща |
| Професії | композиторка, піаністка |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | класична музика |
| Батько | Юліуш Янота |
| Мати | Анна Олещінськаd |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Почавши займатися музикою під керівництвом батька, Янота потім навчалася в Берліні в Ернста Рудорфа[de] і Вольдемара Баргіля, займалася також у Франкфурті-на-Майні під керівництвом Клари Шуман; стверджують, що їй дав кілька уроків Йоганнес Брамс. Дружні стосунки пов'язували Яноту з Ігнацієм Падеревським, який присвятив їй «Польські танці» Op. 5 (1881). Виступивши вперше на концертній сцені 1868 року, Янота успішно гастролювала Європою, зокрема її виступ 1874 року з оркестром Гевандгауса високо оцінили музичні критики. 1885 року Янота дістала посаду придворної піаністки в Берліні. Потім вона влаштувалася в Лондоні, де виступала, зокрема, в ансамблі зі скрипалькою Вільмою Нерудою і віолончелістом Альфредо Пьятті[en]. Від 1916 року жила в Гаазі.
Композиторська спадщина Янота широка (кілька сотень п'єс), проте вичерпується фортепіанними творами, здебільшого легкими; деякі з них навіяні сілезьким музичним фольклором. 1906 року в англійському перекладі Яноти (не дуже вдалому[4]) видано збірку листів Фридерика Шопена, укладену Станіславом Тарновським. Крім того, Янота переклала працю Яна Клечіньського[pl] «Найважливіші твори Шопена» англійською та німецькою.
Янота також була однією з перших польських альпіністок, протягом 1880—1883 років здійснила низку сходжень у Татрах, зокрема стала першою полькою, яка підкорила Герлаховський пік[5].
Примітки ред.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б FemBio database
- ↑ а б Musicalics
- ↑ Jolanta T. Pekacz. The Nation's Property: Chopin's Biography as a Cultural Discourse // Musical biography: towards new paradigms / Ed. by Jolanta T. Pekacz. — Ashgate Publishing, Ltd., 2006. — P. 50.(англ.)
- ↑ Zofia Stecka. Kobiety-turystki w Tatrach // Tygodnik podhalański, 12.02.2001.(пол.)
Посилання ред.
- Silke Wenzel. Natalie Janotha // Musik und Gender im Internet(нім.)