Вільма Неруда-Норман
Вільгельміна Марія Франциска Неруда (нім. Wilma Neruda-Norman, нім. Wilhelmina Maria Franziska Neruda, у другому шлюбі найчастіше просто Леді Галле, англ. Lady Hallé; 21 березня 1839, Брно — 15 квітня 1911, Берлін) — скрипалька чеського походження. Дочка міського органіста Йозефа Неруди, сестра Алоїса і Франца Ксавера Неруди.
| Вільма Неруда-Норман | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 березня 1838[1][2][…] |
| Місце народження | Брно, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[4][5][6] |
| Дата смерті | 15 квітня 1911[4][5][…] (73 роки) |
| Місце смерті | Берлін, Німецька імперія[4][6] |
| Громадянство | Австрійська імперія і Швеція |
| Професії | скрипалька |
| Відомі учні | Maria Wrangeld |
| Інструменти | скрипка |
| Нагороди |   |
| Батько | Йозеф Неруда |
| Діти | Ludwig Norman-Nerudad[8] і Felix Wilhelm Waldemar Norman-Nerudad[8] |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Учениця свого батька, потім займалася у Відні у Леопольда Янси. З семирічного віку виступала з концертами, часто в супроводі своєї старшої сестри Амалії, піаністки, або в складі сімейного квартету (друга скрипка — сестра Марія, віолончель — брат Віктор, а потім брат Франц, альт — батько, Йозеф Неруда). У 1849 році гастролювала в Російській імперії.
У 1864 році вийшла заміж за Людвіга Нормана, композитора і диригента Стокгольмської опери, і деякий час чергувала гастрольну діяльність з викладанням у Шведській Королівській академії музики.
Після смерті чоловіка в 1885 році, через три роки вийшла заміж за піаніста і диригента сера Чарльза Галле. Разом з другим чоловіком концертувала по всьому світу, включаючи Австралію (1890) і Південну Африку (1895), де один з виступів подружжя Галле, в Пітермаріцбурзі, в збірному концерті з Крейцеровою сонатою Бетховена мав такий успіх, що організатори оголосили про скасування решти програми. У 1898, вже після смерті Галле, леді Галле зробила свою єдину гастрольну поїздку в США, а потім оселилася в Берліні, де в 1900—1902 рр. викладала в Консерваторії Штерна.
Серед присвячених Неруді творів — скрипковий концерт Op. 56 і третя скрипкова соната Op. 59 Нільса Гаде, другий зошит «Іспанських танців» Пабло Сарасате, Концерт для скрипки з оркестром № 6 Op. 47 Анрі В'єтана.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Loskotová I. Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
- ↑ Collection of Registry Books at Moravian Regional Archive — (untranslated).
- ↑ 793-794 (Nordisk familjebok / Uggleupplagan. 19. Mykenai - Norrpada) — 1876. — С. 793.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116940255 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- ↑ https://www.musiklexikon.ac.at/ml/musik_N/Neruda_Familie.xml
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
Посилання
ред.- Неруда Вільгеміна Марія Франциска // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 231.