Населення Ужгорода
Населення Ужгорода станом на 1 січня 2022 року становило 115 449 осіб[1]. За чисельністю населення Ужгород є найменшим обласним центром України і 38-м серед міст України. На місто припадає 9,2 % населення Закарпатської області, зокрема 24,7 % міського[2].
| Рік | Населення (тис.) |
|---|---|
| 1800 | 3 |
| 1830 | 6.6 |
| 1857 | 8.5 |
| 1869 | 11 |
| 1880 | 11.3 |
| 1890 | 11.7 |
| 1900 | 13.4 |
| 1910 | 16 |
| 1918 | 20.6 |
| 1939 | 23.8 |
| 1941 | 35.3 |
| 1944 | 17.3 |
| 1959 | 47.4 |
| 1964 | 56.2 |
| 1970 | 64.6 |
| 1979 | 91 |
| 1989 | 117.1 |
| 1998 | 126.5 |
| 2001 | 117.3 |
| 2010 | 116.4 |
| 2013 | 116.3 |
| 2015 | 115.5 |
| 2021 | 115.5 |
| 2022 | 115.4 |
Вікова та статева структура
ред.Середній вік населення Ужгорода за переписом 2001 року становив 35,7 років. Середній вік чоловіків на 2,9 років менше ніж у жінок (34,2 і 37,1 відповідно). У віці молодшому за працездатний знаходилося 21 694 осіб (18,5 %), у працездатному віці — 76 826 осіб (65,5 %), у віці старшому за працездатний — 18 797 осіб (16,0 %). За статтю у місті переважали жінки, яких налічувалося 62 333 осіб (53,1 %), тоді як чоловіків 54 984 (46,9 %)[4].
Станом на 1 січня 2014 року статево-віковий розподіл населення Ужгорода був таким[5]:
| вік | чоловіки | жінки | обидві статі |
|---|---|---|---|
| 0-14 | 9 769 | 9 275 | 19 044 |
| 15-64 | 38 700 | 43 874 | 82 574 |
| 65 і старше | 4 596 | 8 173 | 12 769 |
Національний склад
ред.| 1930[6] | 1959[7] | 1989[8] | 2001[8] | |
|---|---|---|---|---|
| українці | 24,7 | 50,2 | 69,8 | 77,8 |
| росіяни | 17,3 | 14,9 | 9,6 | |
| угорці | 17,8 | 12,2 | 7,9 | 6,9 |
| чехи і словаки | 31,9 | 12,0 | 3,3 | 2,2 |
| цигани | 0,1 | 1,0 | 1,7 | 1,5 |
| євреї | 23,1 | 3,8 | 0,8 | 0,2 |
Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою «Рейтинг» у січні-лютому 2017 року, українці становили 89 % населення міста, росіяни — 1 %, представники інших народностей — 9 %[9].
Мовний склад
ред.| мова | 1989[10] | 2001[11] |
|---|---|---|
| українська | 65,7 | 75,6 |
| російська | 19,0 | 12,4 |
| угорська | 7,3 | 7,0 |
Українська мова є основною та єдиною офіційною мовою міста[12].
Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою «Рейтинг» у січні-лютому 2017 року, українською вдома розмовляли 68 % населення міста, російською — 1 %, українською та російською в рівній мірі — 15 %, українською та іншою мовою в рівній мірі — 14 %, іншою мовою — 2 %[9].
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 85 % населення міста, російською — 9 %, угорською — 1 %[13].
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляли 90 % населення міста, російською — 26 %, угорською — 4 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів)[14].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б 02012. Розподіл наявного населення за типом місцевості (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ Головне управління статистики у Закарпатській області. Чисельність населення у 2015 р. [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Історична динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 27 квітня 2015.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Закарпатська область [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ П. Стерчо — Карпато-Українська держава. Розділ 3. Національно-державне будівництво [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 27 квітня 2015.
- ↑ а б Третє всеукраїнське муніципальне опитування (Січень – Лютий 2017) – соціологічна група «Рейтинг»
- ↑ Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2015.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Про забезпечення функціонування української мови як державної. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) – соціологічна група «Рейтинг»
- ↑ Дев'яте всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2024) — соціологічна група «Рейтинг»
Посилання
ред.- Сайт головного управління статистики у Закарпатській області - Населення та міграція [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]