Населення Донецька
Населення Донецька станом на 1 грудня 2014 року налічувало 953 782 осіб (за даними офіційної статистики).[1] Населення Донецька значно зменшилося у 2014 році внаслідок бойових дій на Донбасі. За оцінками у листопаді 2014 р. чисельність його населення становила бл. 760 тис. осіб (виїхало 20% населення), у грудні - бл. 675 тис. (виїхало 29% населення).[2][3][4]
Донецьк входив до п'ятірки найбільших міст України. У 1978–2004 роках чисельність населення Донецька становила більше 1 мільйона мешканців. За даними всеукраїнського перепису 2001 року на території Донецької міської раді мешкало 1 033 424 осіб, зокрема у власне Донецьку — 1 016 194 осіб. Реальна чисельність населення міста значно відрізняється від населення в адміністративних межах не тільки через агломеративність, але й через неузгодженість адміністративних кордонів між Донецьком та Макіївкою. Так, великі мікрорайони Донський та Східний опинилися за межею міста, та юридично не належать до його території. Реальне населення міста (без агломерації) станом на початок 2014 року могло становити до 1,2 млн мешканців.
2014 | 2015[1] | ||
---|---|---|---|
кількість народжених | 2 841 | ▼ | 893 |
кількість померлих | 4 555 | ▼ | 3 354 |
природний рух населення | - 1 714 | ▼ | - 2 461 |
Історична динаміка ред.
Динаміка зміни чисельності населення:
- 1870 — 164
- 1884 — 5 494
- 1897 — 28 100[6]
- 1910 — 48 000
- 1914 — 70 000
- 1926 — 105 739[7][8]
- 1937 — 246 000
- 1939 — 466 268[9][8]
- 1941 — 507 000
- 1943 — 175 000
- 1959 — 704 821[10][8]
- 1970 — 878 590[11][8]
- 1975 — 966 800[12]
- 1979 — 1 020 799[13][8]
- 1984 — 1 064 000[14]
- 1987 — 1 090 000[15]
- 1989 — 1 109 102[8]
- 1992 — 1 121 400[8]
- 1994 — 1 113 500[8]
- 1995 — 1 102 000[8]
- 1996 — 1 088 000[8]
- 1997 — 1 075 000[8]
- 1998 — 1 065 400[8]
- 1999 — 1 058 000[8]
- 2000 — 1 049 000[8]
- 2001 — 1 016 194[8]
- 2006 — 993 519[8]
- 2010 — 968 250[8]
- 2014 — 949 825[8]
У 2001–2004 роках населення зменшувалось приблизно на 5 тис. осіб на рік, в 2004–2009 — на 3,5 тис. осіб на рік. Очікується, що в 2010—2030-х роках населення міста буде зменшуватись швидшими темпами, що пов'язано зі зменшенням сегменту населення репродуктивного віку (від 20 до 35 років) з теперішніх 1047 тис. осіб у області до близько 480 тис. осіб через 20 років, тобто у 2,2 рази зменшиться кількість населення, яке народжує основну кількість малюків. Враховуючи цей фактор, до 2030 року в місті може залишитися менше 850 тис. осіб.
Райони міста ред.
Донецьк поділяється на 9 адміністративних районів. Найбільшими за населенням є Кіровський та Київський райони, найменшими - Петровський, Будьонівський та Ворошиловський.[16]
район | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2008 |
---|---|---|---|---|---|---|
Будьонівський | - | - | - | 97,646 | 94,875 | 89,618 |
Ворошиловський | - | - | 115,283 | 115,098 | 94,168 | 91,970 |
Калінінський | 140,500 | 200,693 | 116,656 | 114,695 | 107,098 | 108,016 |
Київський | - | 124,232 | 143,650 | 146,618 | 139,177 | 139,222 |
Кіровський | 98,831 | 116,853 | 138,460 | 169,531 | 168,046 | 162,150 |
Куйбишевський | 182,815 | 117,514 | 133,321 | 132,854 | 118,157 | 110,221 |
Ленінський | 90,630 | 99,662 | 110,995 | 116,511 | 106,269 | 100,330 |
Петровський | 71,297 | 78,322 | 87,859 | 97,493 | 85,399 | 80,849 |
Пролетарський | 120,748 | 141,314 | 174,575 | 118,656 | 103,005 | 98,486 |
Донецьк | 704,821 | 878,590 | 1020,799 | 1109,102 | 1016,194 | 980,862 |
Рух населення ред.
Природний рух населенн Донецької міськради:[17]
Рік | Живонароджені | Померлі | Природний приріст |
---|---|---|---|
2012 | 8 783 | 13 042 | -4 259 |
2013 | 8 674 | 12 819 | -4 145 |
Вікова структура ред.
Населення Донецька є одним з найбільш постарілих серед українських обласних центрів, кількість населення старше працездатного віку значно перевищує кількість населення молодше працездатного віку.
За переписом 2001 р. налічувалося 154 814 осіб молодше працездатного віку (15,4%), 615 159 осіб працездатного віку (61,1%) та 236 968 осіб старше працездатного віку (23,5%). Внаслідок стрімкого спаду народжуваності (одного з найбільших в Україні) у 2001 р. осіб у віці 0-4 роки було у 2,4 рази менше осіб у віці 60-64 роки (31 954 і 75 682 відповідно) та у 1,4 рази менше ніж осіб у віці 70-74 роки.[18]
Станом на 2014 р. у Донецьку налічувалося 119 127 осіб у віці 0-15 років (12,4%), 613 706 осіб у віці 16-59 років (64,1%) та 224 344 осіб у віці старше 60 років (23,4%).[19]
Національний склад ред.
1926 | 1939 | 1959 | 1989 | 2001 | |
українці | 26,2% | 41,2% | 40,7% | 39,5% | 46,7% |
росіяни | 56,6% | 47,2% | 50,6% | 53,6% | 48,2% |
євреї | 10,8% | 5,4% | 3,1% | 1,6% | 0,5% |
Національний склад населення Донецька станом на 2001 рік був таким (перепис населення 2001 року)[20]:
№ | Національність | Кількість | (%) |
---|---|---|---|
1 | Росіяни | 493 392 | 48,15 |
2 | Українці | 478 041 | 46,65 |
3 | Білоруси | 11 769 | 1,15 |
4 | Греки | 10 180 | 0,99 |
5 | Євреї | 5 087 | 0,50 |
6 | Татари | 4 987 | 0,49 |
7 | Вірмени | 4 050 | 0,40 |
8 | Азербайджанці | 2 098 | 0,20 |
9 | Грузини | 2 073 | 0,20 |
Інші | 13 001 | 1,27 | |
Загалом | 1 024 678 | 100,00 |
Національний склад населення Донецька за переписом 1989 року[21]
№ | Національність | Кількість | (%) |
---|---|---|---|
1 | Росіяни | 590 400 | 53,58 |
2 | Українці | 434 700 | 39,45 |
3 | Білоруси | 17 900 | 1,62 |
Інші | 58 900 | 5,34 | |
Загалом | 1101 900 | 100,00 |
Національний склад населення Донецька за переписом 1939 року[22]
№ | Національність | Кількість | (%) |
---|---|---|---|
1 | Росіяни | 220 101 | 47,20 |
2 | Українці | 192 284 | 41,24 |
3 | Євреї | 24 991 | 5,36 |
4 | Греки | 8 365 | 1,79 |
5 | Білоруси | 7 918 | 1,70 |
6 | Татари | 3 506 | 0,75 |
7 | Німці | 1 893 | 0,41 |
Інші | 7 210 | 1,55 | |
Загалом | 466 268 | 100,00 |
Національний склад населення Донецька за переписом 1926 року[23]
№ | Національність | Кількість | (%) |
---|---|---|---|
1 | Росіяни | 59 518 | 56,55 |
2 | Українці | 27 582 | 26,21 |
3 | Євреї | 11 342 | 10,78 |
4 | Татари | 1 433 | 1,36 |
5 | Білоруси | 1 399 | 1,33 |
6 | Поляки | 1 346 | 1,28 |
7 | Греки | 719 | 0,68 |
8 | Німці | 417 | 0,40 |
Інші | 1 486 | 1,41 | |
Загалом | 105 242 | 100,00 |
Мовний склад ред.
Переписом 2001 р. зафіксував домінування російської мови, яку назвали рідною майже 88% населення, зокрема 99,3% етнічних росіян та 76,9% українців.[24]
мова | частка, % |
---|---|
російська | 87,83 |
українська | 11,14 |
вірменська | 0,13 |
білоруська | 0,10 |
грецька | 0,04 |
циганська | 0,03 |
молдовська | 0,02 |
болгарська | 0,01 |
Питома вага населення з рідною мовою російської найбільша у Пролетарському районі (91,9%), найменша у Петрівському районі (79,9%). Питома вага української коливається від 6,9% у Пролетарському районі до 19,2% у Петрівському районі.[24]
російська | українська |
Історична динаміка мовного складу Донецька за даними переписів населення, %
1926[23] | 1989[21] | 2001[24] | |
---|---|---|---|
російська | 80,8 | 80,0 | 87,8 |
українська | 11,1 | 17,4 | 11,1 |
єврейська | 4,0 | - | - |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Дані можуть бути уточнені
- ↑ Гуманітарна карта ситуації і портеб Донецької і Луганської областей. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- ↑ В колись мільйонному Донецьку залишилось не більше 800 тис мешканців. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- ↑ ГУС у Донецькій області. Демографічна ситуація. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Згідно з переписом населення 9 лютого (28 січня) 1897 року (перший та єдиний загальний перепис населення в Російській імперії)
- ↑ Згідно з переписом населення 17 грудня 1926 року (перший загальний перепис в СРСР)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Населення міст і населених пунктів України (англ.)
- ↑ Згідно з переписом населення 17 січня 1939 року
- ↑ Згідно з переписом населення 15 січня 1959 року
- ↑ Згідно з переписом населення 15 січня 1970 року
- ↑ Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1975 року (Головна редакція Української Радянської Енциклопедії)
- ↑ Згідно з переписом населення 17 січня 1979 року
- ↑ Згідно з попередніми даними (Демографический энциклопедический словарь /Редкол.: Валентей Д. И. (гол. ред.) та інші. — М.: Сов. энциклопедия, 1985. — 608 с, іл.)
- ↑ Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1987 року (Головна редакція Української Радянської Енциклопедії)
- ↑ Населення районів міст України у 1959 - 2008 рр. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 30 серпня 2014.
- ↑ Таблиця: 03011. Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення (0,1,2). Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Таблиця: 19A050201_06. Розподіл населення міст з кількістю населення більше 100 тис. осіб за статтю та віком (2,3). Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Таблиця: 02041. Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень (0,1,2). Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Джерело: Головне управління статистики у Донецькій області. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найчисельнішими національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. [Архівовано 2007-02-13 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Романцов В. О. — «Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 листопада 2014.
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
- ↑ а б в г Таблиця: 19A050501_02_014. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (1,2,3,4). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 19 березня 2022.
Це незавершена стаття про Донецьк. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |