Населення Донецька станом на 1 грудня 2014 року налічувало 953 782 осіб (за даними офіційної статистики).[1] Населення Донецька значно зменшилося у 2014 році внаслідок бойових дій на Донбасі. За оцінками у листопаді 2014 р. чисельність його населення становила бл. 760 тис. осіб (виїхало 20% населення), у грудні - бл. 675 тис. (виїхало 29% населення).[2][3][4]

Донецьк входив до п'ятірки найбільших міст України. У 1978–2004 роках чисельність населення Донецька становила більше 1 мільйона мешканців. За даними всеукраїнського перепису 2001 року на території Донецької міської раді мешкало 1 033 424 осіб, зокрема у власне Донецьку — 1 016 194 осіб. Реальна чисельність населення міста значно відрізняється від населення в адміністративних межах не тільки через агломеративність, але й через неузгодженість адміністративних кордонів між Донецьком та Макіївкою. Так, великі мікрорайони Донський та Східний опинилися за межею міста, та юридично не належать до його території. Реальне населення міста (без агломерації) станом на початок 2014 року могло становити до 1,2 млн мешканців.

Основні демографічні показники за січень-квітень 2015 року у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року[1][5]
2014 2015[1]
кількість народжених 2 841 893
кількість померлих 4 555 3 354
природний рух населення - 1 714 - 2 461

Історична динаміка ред.

Динаміка зміни чисельності населення:

У 2001–2004 роках населення зменшувалось приблизно на 5 тис. осіб на рік, в 2004–2009 — на 3,5 тис. осіб на рік. Очікується, що в 2010—2030-х роках населення міста буде зменшуватись швидшими темпами, що пов'язано зі зменшенням сегменту населення репродуктивного віку (від 20 до 35 років) з теперішніх 1047 тис. осіб у області до близько 480 тис. осіб через 20 років, тобто у 2,2 рази зменшиться кількість населення, яке народжує основну кількість малюків. Враховуючи цей фактор, до 2030 року в місті може залишитися менше 850 тис. осіб.

Райони міста ред.

 
Мапа районів Донецька:

Донецьк поділяється на 9 адміністративних районів. Найбільшими за населенням є Кіровський та Київський райони, найменшими - Петровський, Будьонівський та Ворошиловський.[16]

Населення районів Донецька у 1959–2008 рр.
район 1959 1970 1979 1989 2001 2008
Будьонівський - - - 97,646 94,875 89,618
Ворошиловський - - 115,283 115,098 94,168 91,970
Калінінський 140,500 200,693 116,656 114,695 107,098 108,016
Київський - 124,232 143,650 146,618 139,177 139,222
Кіровський 98,831 116,853 138,460 169,531 168,046 162,150
Куйбишевський 182,815 117,514 133,321 132,854 118,157 110,221
Ленінський 90,630 99,662 110,995 116,511 106,269 100,330
Петровський 71,297 78,322 87,859 97,493 85,399 80,849
Пролетарський 120,748 141,314 174,575 118,656 103,005 98,486
Донецьк 704,821 878,590 1020,799 1109,102 1016,194 980,862

Рух населення ред.

Природний рух населенн Донецької міськради:[17]

Рік Живонароджені Померлі Природний приріст
2012 8 783 13 042 -4 259
2013 8 674 12 819 -4 145

Вікова структура ред.

Населення Донецька є одним з найбільш постарілих серед українських обласних центрів, кількість населення старше працездатного віку значно перевищує кількість населення молодше працездатного віку.

За переписом 2001 р. налічувалося 154 814 осіб молодше працездатного віку (15,4%), 615 159 осіб працездатного віку (61,1%) та 236 968 осіб старше працездатного віку (23,5%). Внаслідок стрімкого спаду народжуваності (одного з найбільших в Україні) у 2001 р. осіб у віці 0-4 роки було у 2,4 рази менше осіб у віці 60-64 роки (31 954 і 75 682 відповідно) та у 1,4 рази менше ніж осіб у віці 70-74 роки.[18]

Станом на 2014 р. у Донецьку налічувалося 119 127 осіб у віці 0-15 років (12,4%), 613 706 осіб у віці 16-59 років (64,1%) та 224 344 осіб у віці старше 60 років (23,4%).[19]

Національний склад ред.

Динаміка національного складу населення
1926 1939 1959 1989 2001
українці  26,2%  41,2%  40,7%  39,5%  46,7%
росіяни  56,6%  47,2%  50,6%  53,6%  48,2%
євреї  10,8%  5,4%  3,1%  1,6%  0,5%

Національний склад населення Донецька станом на 2001 рік був таким (перепис населення 2001 року)[20]:

Національність Кількість (%)
1 Росіяни 493 392 48,15
2 Українці 478 041 46,65
3 Білоруси 11 769 1,15
4 Греки 10 180 0,99
5 Євреї 5 087 0,50
6 Татари 4 987 0,49
7 Вірмени 4 050 0,40
8 Азербайджанці 2 098 0,20
9 Грузини 2 073 0,20
Інші 13 001 1,27
Загалом 1 024 678 100,00

Національний склад населення Донецька за переписом 1989 року[21]

Національність Кількість (%)
1 Росіяни 590 400 53,58
2 Українці 434 700 39,45
3 Білоруси 17 900 1,62
Інші 58 900 5,34
Загалом 1101 900 100,00

Національний склад населення Донецька за переписом 1939 року[22]

Національність Кількість (%)
1 Росіяни 220 101 47,20
2 Українці 192 284 41,24
3 Євреї 24 991 5,36
4 Греки 8 365 1,79
5 Білоруси 7 918 1,70
6 Татари 3 506 0,75
7 Німці 1 893 0,41
Інші 7 210 1,55
Загалом 466 268 100,00

Національний склад населення Донецька за переписом 1926 року[23]

Національність Кількість (%)
1 Росіяни 59 518 56,55
2 Українці 27 582 26,21
3 Євреї 11 342 10,78
4 Татари 1 433 1,36
5 Білоруси 1 399 1,33
6 Поляки 1 346 1,28
7 Греки 719 0,68
8 Німці 417 0,40
Інші 1 486 1,41
Загалом 105 242 100,00

Мовний склад ред.

Переписом 2001 р. зафіксував домінування російської мови, яку назвали рідною майже 88% населення, зокрема 99,3% етнічних росіян та 76,9% українців.[24]

мова частка, %
російська 87,83
українська 11,14
вірменська 0,13
білоруська 0,10
грецька 0,04
циганська 0,03
молдовська 0,02
болгарська 0,01

Питома вага населення з рідною мовою російської найбільша у Пролетарському районі (91,9%), найменша у Петрівському районі (79,9%). Питома вага української коливається від 6,9% у Пролетарському районі до 19,2% у Петрівському районі.[24]

Рідні мови за переписом 2001 р.[24]
 
 
російська українська

Історична динаміка мовного складу Донецька за даними переписів населення, %

1926[23] 1989[21] 2001[24]
російська 80,8 80,0 87,8
українська 11,1 17,4 11,1
єврейська 4,0 - -

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в Дані можуть бути уточнені
  2. Гуманітарна карта ситуації і портеб Донецької і Луганської областей. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  3. В колись мільйонному Донецьку залишилось не більше 800 тис мешканців. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
  4. ГУС у Донецькій області. Демографічна ситуація. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 12 травня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Згідно з переписом населення 9 лютого (28 січня) 1897 року (перший та єдиний загальний перепис населення в Російській імперії)
  7. Згідно з переписом населення 17 грудня 1926 року (перший загальний перепис в СРСР)
  8. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Населення міст і населених пунктів України (англ.)
  9. Згідно з переписом населення 17 січня 1939 року
  10. Згідно з переписом населення 15 січня 1959 року
  11. Згідно з переписом населення 15 січня 1970 року
  12. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1975 року (Головна редакція Української Радянської Енциклопедії)
  13. Згідно з переписом населення 17 січня 1979 року
  14. Згідно з попередніми даними (Демографический энциклопедический словарь /Редкол.: Валентей Д. И. (гол. ред.) та інші. — М.: Сов. энциклопедия, 1985. — 608 с, іл.)
  15. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1987 року (Головна редакція Української Радянської Енциклопедії)
  16. Населення районів міст України у 1959 - 2008 рр. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 30 серпня 2014.
  17. Таблиця: 03011. Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення (0,1,2). Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 19 березня 2022.
  18. Таблиця: 19A050201_06. Розподіл населення міст з кількістю населення більше 100 тис. осіб за статтю та віком (2,3). Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 19 березня 2022.
  19. Таблиця: 02041. Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень (0,1,2). Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
  20. Джерело: Головне управління статистики у Донецькій області. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найчисельнішими національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. [Архівовано 2007-02-13 у Wayback Machine.]
  21. а б Романцов В. О. — «Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2015.
  22. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 листопада 2014.
  23. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  24. а б в г Таблиця: 19A050501_02_014. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (1,2,3,4). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 19 березня 2022.