Царський намісник в царстві Польському (пол. namiestnik Królestwa Polskiego, рос. наместник Царства Польского) — еквівалент генерал-губернатора. Спочатку представник імператора в регіоні, а потім голова державного апарату на даній території. Посада намісника царства Польського була заснована згідно Конституції 1815 року (Глава 3).В період відсутності монарха в Польщі намісник головував у Державній раді. Він також був керівником Адміністративної ради. Як представник монарха він мав право вето. У конституції був обговорений порядок призначення тимчасово виконуючого обов'язки намісника. Ним ставав голова Адміністративної ради.

11 січня 1874 року посаду намісника скасовується офіційно, намісництво перетворюється на Варшавське генерал-губернаторство[1].

Генерал-губернатор Варшавського герцогства

ред.
  • Василь Сергійович Ланской (1813-1815), голова Тимчасової Верховної ради Великого герцогства Варшавського.

Примітки

ред.
  1. Bieda, Justyna (2016). Opieka duchowa w więzieniach Królestwa Polskiego w latach 1815–1867 na przykładzie więzienia piotrkowskiego. .), Nil nisi veritas. Księga dedykowana Profesorowi Jackowi Matuszewskiemu. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego. ISBN 9788380881877.