Костянтин Павлович

князь, член сім'ї Романових

Цесаревич і великий князь Костянтин Павлович (8 травня 1779, Царське Село — 14 червня 1831, Вітебськ) — другий син Павла I і Марії Федорівни, брат Олександра I.

Костянтин Павлович
ст.укр. Константин Павлович
Костянтин Павлович
Портрет великого князя Костянтина Павловича
Джордж Доу, 1834
Костянтин Павлович
Його Імператорська Високість Государ Цесаревич і Великий Князь
28 жовтня 1799 — 27 червня 1831
Монарх: Павло I (1796—1801)
Олександр І (1801—1825)
Микола І (1825—1855)
Попередник: Олександр Павлович
Наступник: Микола Павлович
Прапор
головнокомандувач Польської армії
1826 — 1830
Монарх: Микола І
Попередник: Юзеф Зайчонек
Наступник: Іван Паскевич
Прапор
Імператор Всеросійський
Прапор
1 грудня 1825 — 25 грудня 1825
Попередник: Олександр І
Наступник: Микола І
Не визнав вступу на престол та був імператором тільки де-юре
Прапор
титулярний Герцог Гольштейн-Готорпський
Прапор
1825 — 1831
Попередник: Олександр І
Наступник: Микола І
 
Народження: 8 травня 1779(1779-05-08)[1][2]
Царське Село, Царське Село, Російська імперія[1][3]
Смерть: 27 червня 1831(1831-06-27)[4][5] (52 роки)
Вітебськ, Російська імперія[6][3]
Поховання: Петропавлівський собор[1]
Країна: Російська імперія
Батько: Павло I[1]
Мати: Марія Федорівна[1]
Шлюб: Анна Федорівна[7][8], Жанетта Грудзинська[7][9][10] і Жанетта Грудзинська
Діти: Константинов Костянтин Іванович і Pavel Alexandrovd[5]
Нагороди:
орден Білого Орла орден Андрія Первозванного орден Святого Георгія 2 ступеня орден Святого Георгія 3 ступеня орден Святого Володимира 1 ступеня Орден Святого Олександра Невського Орден Святої Анни Військовий орден Марії Терезії Великий Хрест ордена Почесного легіону Військовий орден Максиміліана Йозефа орден Чорного орла орден Святих Маврикія та Лазаря орден Серафимів орден Меча Knight Grand Cross of the Military Order of William Knight of the Order of the Holy Spirit Орден Золотого руна орден Святого Фердинанда за заслуги Knight of the Order of Saint-Michel
Золота зброя «За хоробрість»
Орден Святого Іоанна Єрусалимського Вищий орден Святого Благовіщення Орден Кармельської Діви і Святого Лазаря Залізний хрест 2-го класу Royal Order of the Two-Sicilies

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Протягом 16 днів, з 27 листопада (9 грудня) до 13 (25 грудня) 1825 року, офіційні установи в Петербурзі та Москві під присягою визнавали його імператором і самодержцем Всеросійським Костянтином I, хоча фактично він ніколи не царював і свого вступу на престол не визнав.

Був одружений з Ганною Федорівною.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов, Н. П. Чулков, Н. Д. Чечулин и др. — СПб, Москва.
  2. Большая советская энциклопедия / под ред. О. Ю. ШмидтМосква: Большая российская энциклопедия, 1926. — ISBN 978-5-85270-292-0, 978-5-85270-324-8
  3. а б Константин Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118864513 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. а б Lundy D. R. The Peerage
  6. Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. ПетрушевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.
  7. а б Н. Чечулин Константин Павлович // Русский биографический словарьСПб: 1903. — Т. 9. — С. 155–240.
  8. С. Тр. Анна Феодоровна // Русский биографический словарьСПб: 1900. — Т. 2. — С. 193–195.
  9. Лович, Жаннета Антоновна // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. КурдюмовСПб: 1914. — Т. 10. — С. 572–573.
  10. Лович, Иоанна Антоновна // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 890–891.

ПосиланняРедагувати