Костянтин Павлович
князь, член сім'ї Романових
Костянт́ин П́авлович (рос. Константин Павлович; 8 травня 1779, Царське Село — 14 червня 1831, Вітебськ) — цесаревич та великий князь з дому Гольштейн-Готторп-Романових, другий син Павла I і Марії Федорівни, брат Олександра I.
Костянтин І Павлович рос. Константин Павлович | ||||
Портрет великого князя Костянтина Павловича Джордж Доу, 1834 | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
28 жовтня 1799 — 27 червня 1831 | ||||
Монарх: | Павло I (1796—1801) Олександр І (1801—1825) Микола І (1825—1855) | |||
Попередник: | Олександр Павлович | |||
Наступник: | Микола Павлович | |||
| ||||
1826 — 1830 | ||||
Монарх: | Микола І | |||
Попередник: | Юзеф Зайчонек | |||
Наступник: | Іван Паскевич | |||
| ||||
1 грудня 1825 — 25 грудня 1825 | ||||
Попередник: | Олександр І | |||
Наступник: | Микола І | |||
Не визнав вступу на престол та був імператором тільки де-юре | ||||
| ||||
1825 — 1831 | ||||
Попередник: | Олександр І | |||
Наступник: | Микола І | |||
Народження: |
8 травня 1779[1] Царське Село, Царське Село, Російська імперія[2][1] | |||
Смерть: |
27 червня 1831[3][4] (52 роки) Вітебськ, Російська імперія[5][1] | |||
Причина смерті: | холера[5] | |||
Поховання: | Петропавлівський собор[2] | |||
Країна: | Російська імперія | |||
Рід: | Гольштейн-Готторп-Романови | |||
Батько: | Павло I[2] | |||
Мати: | Марія Федорівна[2] | |||
Шлюб: | Анна Федорівна[6][7] і Жанетта Грудзинська[6][8][9] | |||
Діти: | Костянтин Костянтинов і Павло Олександровd[4] | |||
Нагороди: | ||||
Протягом 16 днів, з 27 листопада (9 грудня) до 13 (25 грудня) 1825 року, офіційні установи в Російської імперії під присягою визнавали його російським імператором під іменем Костянт́ин I. Фактично він ніколи не царював й свого вступу на престол не визнав.
Шлюб
ред.Був одружений з Ганною Федорівною.
Родовід
ред.Фрідріх_IV_(герцог_Гольштейн-Готторпу) | ||||||||||||||||
Карл_Фрідріх_(герцог_Гольштейн-Готторпу) | ||||||||||||||||
Ядвіґа Софія Шведська | ||||||||||||||||
Петро ІІІ | ||||||||||||||||
Петро І | ||||||||||||||||
Анна Петрівна | ||||||||||||||||
Катерина І | ||||||||||||||||
Павло I | ||||||||||||||||
Іоанн Людвіг I | ||||||||||||||||
Христіан Авґуст Ангальт-Цербстський | ||||||||||||||||
Крістіна Елеонора фон Цойч | ||||||||||||||||
Катерина II | ||||||||||||||||
Крістіан Авґуст Гольштейн-Готторпський | ||||||||||||||||
Іоанна Єлизавета Гольштейн-Готторпська | ||||||||||||||||
Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська | ||||||||||||||||
Костянтин I | ||||||||||||||||
Фредерік Карл Вюртемберг-Вінненталь | ||||||||||||||||
Карл Александр | ||||||||||||||||
Елеонора Юліана Бранденбург-Ансбахська | ||||||||||||||||
Фредерік II | ||||||||||||||||
Ансельм Турн-унд-Таксіс | ||||||||||||||||
Марія Августа Турн-унд-Таксіс | ||||||||||||||||
Марія Людовіка з Лобковіц | ||||||||||||||||
Софія Марія Доротея Авґуста Луїза Вертемберзька | ||||||||||||||||
Філіпп Вільгельм Бранденбург-Шведтський | ||||||||||||||||
Фрідріх Вільгельм Бранденбург-Шведтський | ||||||||||||||||
Йоганна Шарлотта Ангальт-Дессау | ||||||||||||||||
Фредеріка Бранденбург-Шведтська | ||||||||||||||||
Фредерік Вільгельм I | ||||||||||||||||
Софія Доротея Марія Прусська | ||||||||||||||||
Софія Доротея Ганноверська | ||||||||||||||||
Примітки
ред.- ↑ а б в Константин Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов, Н. П. Чулков, Н. Д. Чечулин и др. — СПб, Москва.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118864513 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.
- ↑ а б Н. Чечулин Константин Павлович // Русский биографический словарь — СПб: 1903. — Т. 9. — С. 155–240.
- ↑ С. Тр. Анна Феодоровна // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 193–195.
- ↑ Лович, Жаннета Антоновна // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. Курдюмов — СПб: 1914. — Т. 10. — С. 572–573.
- ↑ Лович, Иоанна Антоновна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 890–891.
Посилання
ред.- «Уланы Цесаревича Константина» [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Воспоминания о цесаревиче Константине Павловиче (Д. В. Давыдов) [Архівовано 14 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Данилов И. Д. Рассказ сенатора И. Д. Данилова (о цесаревиче Константине Павловиче) / Сообщ. А. Ф. Бычков // Русская старина, 1870. — Т. 1. — Изд. 3-е. — Спб., 1875 — С. 250—251. [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Колзаков П. А. Рассказ адмирала Колзакова (о цесаревиче Константине Павловиче) / Сообщ. К. П. Колзаков // Русская старина, 1870. — Т. 1. — Изд. 3-е. — Спб., 1875 — С. 252—251. [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Константин Павлович. Письма цесаревича великого князя Константина Павловича к маркизе де-Кюбьер // Русский архив, 1870. — Изд. 2-е. — М., 1871. — Стб. 409—430. [Архівовано 24 липня 2014 у Wayback Machine.]