Найостанніший день

радянський кінофільм 1972 року

«Найостанніший день»[1] (рос. «Самый последний день») — радянський художній фільм, драма режисера Михайла Ульянова за однойменною повістю Бориса Васильєва. Перший і останній фільм Михайла Ульянова як режисера, після чого він вирішив більше не знімати фільми через невдалий, на його думку, досвід.

Найостанніший день
рос. Самый последний день
Жанрдрама
РежисерМихайло Ульянов
СценаристБорис Васильєв
Михайло Ульянов
На основіНайостанніший день[d]
У головних
ролях
Михайло Ульянов
Оператор Елізбар Караваєв
Композитор Ісаак Шварц
ХудожникІполит Новодерьожкин
КінокомпаніяМосфільм
Тривалість69 хв
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1972
IMDbID 0185659

Сюжет

ред.

Останній робочий день дільничного оперуповноваженого міліції, колишнього фронтовика Семена Митрофановича Ковальова (Михайло Ульянов), який йде на пенсію. Ковальов обходить свою дільницю, прощається з друзями і знайомими і здає справи новому дільничному. Настає вечір, Ковальов повертається на автобусі додому і зауважує підозрілому громадянину, зовнішність якого відповідає орієнтировці на небезпечного злочинця. Чуття не підвело колишнього міліціонера, він намагається поодинці затримати злочинця, але вмирає від отриманих в сутичці поранень.

У ролях

ред.

Знімальна група

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Найостанніший день - Фільми - Телеканал НТН. web.archive.org. 18 травня 2018. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 21 липня 2021.

Посилання

ред.