Буніна Ірина Олексіївна

українська акторка

Іри́на Олексі́ївна Бу́ніна (рос. Ирина Алексеевна Бунина; нар. 17 серпня 1939, Магнітогорськ, Челябінська область, РСФСР, СРСР  — пом. 9 липня 2017, Київ, Україна) — радянська, українська та російська акторка, народна артистка України (1992)[1][2][3][4].

Ірина Олексіївна Буніна
рос. Ирина Алексеевна Бунина
Фото 1960-х років
Фото 1960-х років
Фото 1960-х років
Народилася 17 серпня 1939(1939-08-17)
Магнітогорськ, СРСР
Померла 9 липня 2017(2017-07-09) (77 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність акторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1961)
Заклад Державний академічний театр імені Є. Вахтангова і Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки
Роки діяльності 1961—2014
Діти Анастасія Сердюк
IMDb ID 0120465
Нагороди та премії
Народний артист України Заслужений артист УРСР

Біографія ред.

Народилася 17 серпня 1939 року в місті Магнітогорськ, РСФСР.

У 1961 році закінчила Московське театральне училище ім. Щукіна.

З 1961 року по 1966 рік — акторка Театру ім. Євгена Вахтангова в Москві.

З 1966 року — актриса Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки (нині — Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки).

 
Надгробок Ірини Буніної, Байкове кладовище

В останні роки життя тяжко хворіла, перенесла декілька операцій. Померла 9 липня 2017 року у Києві[5][6]. Похована в колумбарії Байкового кладовища (ділянка № 17\1отк).

Сім'я ред.

Представниця акторської династії. Батько — актор Олексій Бунін, мати — акторка Клавдія Буніна. Перший чоловік — актор Микола Гриценко. Дочка — акторка Анастасія Сердюк (від актора Леся Сердюка)[7]. Онука — акторка Клавдія Дрозд.

Ролі в театрі ред.

  • «Марія» (Салинського) — Марія
  • «Сподіватися» (Щербака) — Олена Пчілка

В Театрі ім. Євгена Вахтангова ред.

  • «Живой труп» (Льва Толстого) — Маша
  • «Варвара» (О. Горького) — Монахова

В Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки ред.

  • «Варвари» (Горького) — Надія Монахова
  • «Влада темряви» (Льва Толстого). Режисер Борис Ерін. — Анисія
  • «Пізня любов» (Островського) — Лебьодкіна
  • «Різдвяні мрії» (за п'єсою Надії Птушкіної «Поки вона вмирала»). Режисер Ірина Дука. — бабуся-мати

Ролі в кіно ред.

та інші фільми…

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. а б В. А. Гриневич. Рік 1939 / Україна: Хроніка XX століття (Довідкове видання) — Київ, 2007, сторінка 143[недоступне посилання з лютого 2019] із засланням на книгу Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; За ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С.91.
  2. а б Виктор Янукович поздравил народную артистку Украины Ирину Бунину с юбилеем [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  3. а б Ю. А. Кравцов. Основы киноэстетики. (Теория и история кино) Справочнометодическое пособие по истории киноискусства. Часть II. История отечественного кино. Санкт-Петербург. 2005 г. [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — сторінка 163
  4. а б в «Бронек»+«Пектораль» 2009 [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Померла актриса фільмів «Вечный зов» та «Тривожный месяц вересень» Ірина Буніна. Детектор медіа. 12.07.2017. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 13.07.2017. 
  6. В Киеве умерла известная актриса /Лайм, 12.07.2017/. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 12 липня 2017. 
  7. Біда від ніжного серця. Розповідь про Буніну

Джерела ред.

Посилання ред.