Буніна Ірина Олексіївна

українська акторка

Іри́на Олексі́ївна Бу́ніна (рос. Ирина Алексеевна Бунина; нар. 17 серпня 1939, Магнітогорськ, Челябінська область, РСФСР, СРСР  — пом. 9 липня 2017, Київ, Україна) — радянська, українська та російська акторка, народна артистка України (1992)[1][2][3][4].

Ірина Олексіївна Буніна
рос. Ирина Алексеевна Бунина
Фото 1960-х років
Фото 1960-х років
Фото 1960-х років
Народилася17 серпня 1939(1939-08-17)
Магнітогорськ, СРСР
Померла9 липня 2017(2017-07-09) (77 років)
Київ, Україна
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьакторка
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна (1961)
ЗакладДержавний академічний театр імені Є. Вахтангова і Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки
Роки діяльності1961—2014
ДітиАнастасія Сердюк
IMDbID 0120465
Нагороди та премії
Народний артист України Заслужений артист УРСР

Біографія

ред.

Народилася 17 серпня 1939 року в місті Магнітогорськ, РСФСР.

У 1961 році закінчила Московське театральне училище ім. Щукіна.

З 1961 року по 1966 рік — акторка Театру ім. Євгена Вахтангова в Москві.

З 1966 року — акторка Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки (нині — Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки).

 
Надгробок Ірини Буніної, Байкове кладовище

В останні роки життя тяжко хворіла, перенесла кілька операцій. Померла 9 липня 2017 року у Києві[5][6]. Була кремована, прах похований в колумбарії Байкового кладовища (ділянка № 17\1отк, 50°24′55.03″ пн. ш. 30°30′15.90″ сх. д. / 50.41529° пн. ш. 30.50442° сх. д. / 50.41529; 30.50442).

Сім'я

ред.

Представниця акторської династії. Батько — актор Олексій Бунін, мати — акторка Клавдія Буніна. Перший чоловік — актор Микола Гриценко. Дочка — акторка Анастасія Сердюк (від актора Леся Сердюка)[7]. Онука — акторка Клавдія Дрозд.

Ролі в театрі

ред.
  • «Марія» (Салинського) — Марія
  • «Сподіватися» (Щербака) — Олена Пчілка

В Театрі ім. Євгена Вахтангова

ред.
  • «Живой труп» (Льва Толстого) — Маша
  • «Варвара» (О. Горького) — Монахова
  • «Варвари» (Горького) — Надія Монахова
  • «Влада темряви» (Льва Толстого). Режисер Борис Ерін — Анисія
  • «Пізня любов» (Островського) — Лебьодкіна
  • «Різдвяні мрії» (за п'єсою Надії Птушкіної «Поки вона вмирала»). Режисерка Ірина Дука. — бабуся-мати

Ролі в кіно

ред.

та інші фільми…

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. а б В. А. Гриневич. Рік 1939 / Україна: Хроніка XX століття (Довідкове видання) — Київ, 2007, сторінка 143[недоступне посилання з лютого 2019] із засланням на книгу Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; За ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С.91.
  2. а б Виктор Янукович поздравил народную артистку Украины Ирину Бунину с юбилеем [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  3. а б Ю. А. Кравцов. Основы киноэстетики. (Теория и история кино) Справочнометодическое пособие по истории киноискусства. Часть II. История отечественного кино. Санкт-Петербург. 2005 г. [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — сторінка 163
  4. а б в «Бронек»+«Пектораль» 2009 [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Померла актриса фільмів «Вечный зов» та «Тривожный месяц вересень» Ірина Буніна. Детектор медіа. 12.07.2017. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 13.07.2017.
  6. В Киеве умерла известная актриса /Лайм, 12.07.2017/. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 12 липня 2017.
  7. Біда від ніжного серця. Розповідь про Буніну

Джерела

ред.

Посилання

ред.