Відкрити головне меню

Буніна Ірина Олексіївна

українська акторка

Іри́на Олексі́ївна Бу́ніна (рос. Ирина Алексеевна Бунина; нар. 17 серпня 1939, Магнітогорськ, Челябінська область, РСФСР, СРСР  — пом. 9 липня 2017, Київ, Україна) — радянська та українська акторка, народна артистка України (1992)[1][2][3][4].

Буніна Ірина Олексіївна
рос. Ирина Алексеевна Бунина
Фото 1960-х років
Фото 1960-х років
Народилася 17 серпня 1939(1939-08-17)
Магнітогорськ, СРСР
Померла 9 липня 2017(2017-07-09) (77 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність акторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1961)
Заклад Державний академічний театр імені Є. Вахтангова і Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки
Роки діяльності 1961—2017
Діти Сердюк Анастасія Олександрівна
IMDb ID 0120465
Нагороди та премії
Народний артист України Заслужений артист УРСР

БіографіяРедагувати

Народилася 17 серпня 1939 року в місті Магнітогорськ, РСФСР.

У 1961 році закінчила Московське театральне училище ім. Щукіна.

З 1961 року по 1966 рік — акторка Театру ім. Євгена Вахтангова в Москві.

З 1966 року — актриса Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки, з 1994 — в Національному російському драматичному театрі імені Лесі Українки.

Померла 9 липня 2017 року після важкої тривалої хвороби у Києві[5].

Поховальна церемонія відбулася 12 липня[6].

Сім'яРедагувати

Батько: актор Олексій Бунін, мати також акторка. Дочка: акторка Анастасія Сердюк, дочка актора Леся Сердюка[7].

Ролі в театріРедагувати

  • «Марія» (Салинського) — Марія
  • «Сподіватися» (Щербака) — Олена Пчілка

В Театрі ім. Євгена ВахтанговаРедагувати

  • «Живой труп» (Льва Толстого) — Маша
  • «Варвара» (О. Горького) — Монахова

В Київському російському драматичному театрі ім. Лесі УкраїнкиРедагувати

  • «Варвари» (Горького) — Надія Монахова
  • «Влада темряви» (Льва Толстого). Режисер Борис Ерін. — Анисія
  • «Пізня любов» (Островського) — Лебьодкіна
  • «Різдвяні мрії» (за п'єсою Надії Птушкіної «Поки вона вмирала»). Режисер Ірина Дука. — бабуся-мати

Ролі в кіноРедагувати

та інші фільми…

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б В. А. Гриневич. Рік 1939 / Україна: Хроніка XX століття (Довідкове видання) — Київ, 2007, сторінка 143[недоступне посилання з лютий 2019] із засланням на книгу Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; За ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С.91.
  2. а б Виктор Янукович поздравил народную артистку Украины Ирину Бунину с юбилеем(рос.)
  3. а б Ю. А. Кравцов. Основы киноэстетики. (Теория и история кино) Справочнометодическое пособие по истории киноискусства. Часть II. История отечественного кино. Санкт-Петербург. 2005 г.[недоступне посилання з травень 2019](рос.) — сторінка 163
  4. а б в «Бронек»+«Пектораль» 2009 Архівовано 12 грудень 2013 у Wayback Machine.(рос.)
  5. Померла актриса фільмів «Вечный зов» та «Тривожный месяц вересень» Ірина Буніна. Детектор медіа. 12.07.2017. Процитовано 13.07.2017. 
  6. В Киеве умерла известная актриса /Лайм, 12.07.2017/
  7. Біда від ніжного серця. Розповідь про Буніну

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати