Назаренко Степан Григорович
Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2019) |
Степа́н Григо́рович Назаре́нко (*12 травня 1932, Ларіонівка — †24 березня 2006) — український фотохудожник, фотопортретист, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки фотохудожників України (1989 — 2006).
| Назаренко Степан Григорович | |
|---|---|
 портрет Степана Назаренка, автор — Василь Борис | |
| Народився | 12 травня 1932 Ларіонівка, Полтавський район, Омська область |
| Помер | 24 березня 2006 (73 роки) Івано-Франківськ, Україна |
| Національність | Українець |
| Місце проживання | Івано-Франківськ |
| Діяльність | Фотохудожник, голова Івано-Франківської обласної організації НСФХУ (1989-2006) |
| У шлюбі з | Назаренко Орися Степанівна |
| Діти | Назаренко Віктор, Назаренко Ольга |
Дитинство
ред.Степан Григорович Назаренко народився 12 травня 1932 року в селі Ларіонівка Полтавського району Омської області, де проживав перші 14 років свого життя. Батько — Назаренко Григорій Семенович (30 квітня 1890 — ?); мати — Назаренко Євфимія Іванівна (? — 28 липня 1944). Рано втратив батька, матір, трьох братів.
Творча діяльність
ред.Свою дорогу у фотографічній діяльності розпочинав 1948 року ретушером в одній з фотостудій Харкова. Потім працював в Дрогобичі, Станіславі, Коломиї і знову в Станіславі. Працювати часом доводилося в складних умовах, при мінусовій температурі, коли замерзали фотопластинки. Джерелом його майстерності була солідна школа відомих фотопортретистів, серед яких Стігліц, Стейхен, Камерон, Петров, Трапані, Наппельбаум, Надар, Тальбот, Дагер, Красінський, Едер і Кіблер. Москва була змушена наздоганяти українських портретистів після персональних виставок Барана, Вишкіна і Гольдбаума — членів фотоклубу, який створила група молодих портретистів, серед яких був і Степан Назаренко.
Серед робіт Назаренка чітко виділяються портрети мужчин: своєрідна глибина індивідуальності, делікатний рисунок форми. Цілком інших підхід до жіночих портретів: легкі, пастельні, поетизовані.
У самому центрі Івано-Франківська тривалий час функціонувало фотоательє «Горизонт». Його вважали однією із кращих фотостудій в Україні. Серед відвідувачів його закладу: музичні виконавці Дмитро Гнатюк, Муслім Магомедов, Ніна Матвієнко, видатний українських художник Іван Марчук, актор Микола Гринько, танцюрист Махмуд Есамбаєв, піаніст світового масштабу Святослав Ріхтер та багато інших легендарних особистостей. [1]
Здобутки
ред.Степан Назаренко був одним із фундаторів Національної спілки фотохудожників України (грудень 1989 р.), першим головою її обласної організації. Його заслуги перед українською фотографією відзначені обласною премією ім. Василя Стефаника (1998 р.), почесною відзнакою «За подвижництво в культурі Прикарпаття» (2002 р.), стипендіями Міністерства культури, низкою урядових нагород.
Фотопортрет
ред.У 2007 році було вперше проведено національний конкурс ім. Степана Назаренка ФОТОПОРТРЕТ 2007. Експозицію було присвячено 75-річчю від дня народження Степана Назаренка. На конкурс поступило 1052 роботи 279 авторів з 24 областей України, 8 робіт з Росії. Для експозиції відібрано 101 роботу 69 авторів з 20 областей. Перше місце — Серж Рубле (Чернівці) за роботу «Настя»; друге місце — Василь Бурляєв (Севастополь) за роботу «Ірина»; третє місце — Юрій Вербовський (Львів) за роботу «Іринка та Олеся».
У 2009 році національний конкурс ім. Степана Назаренка ФОТОПОРТРЕТ 2009 проведено вдруге. Експозицію присвятили 20-річчю НСФХУ. На конкурс поступило 1349 робіт 335 авторів з 23 областей України, 15 робіт 3 авторів з Білорусі та 3 роботи 1 автора з Росії. До експозиції було відібрано 102 роботи 72 авторів з 19 регіонів України. Перше місце — Вадим Козловський (Вінниця) за роботу «Конєв»; друге місце — Софія Райхман (Сімферополь) за роботу «Сестри»; третє місце — Серж Рубле (Чернівці) за роботу «Погляд».
Джерела
ред.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
ред.- ↑ Світлини, що стали історією Франківська: життя і творчість видатного фотохудожника Степана Назаренка - frankivski.info (укр.). 21 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.