Нагібін Олександр Геннадійович
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (19 січня 2022) |
Нагі́бін Олександр Геннадійович — український та європейський діяч дзюдо.
| Нагібін Олександр Геннадійович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Громадянство |
 Україна | ||||
| Народження | 10 грудня 1964 (59 років) | ||||
| Спорт | |||||
| Вид спорту | Дзюдо | ||||
| Участь і здобутки | |||||
| Найвищий рейтинг | 8 Дан Міжнародної Федерації Дзюдо (IJF) | ||||
| |||||
Тренер ШВСМ м. Києва, віце-президент Федерації дзюдо України.
Член виконавчого комітету та маркетинговий директор Європейського союзу дзюдо.
Майстер спорту СРСР з самбо та дзюдо. Заслужений тренер України, Заслужений працівник фізкультури та спорту України.
Біографія ред.
Народився 10 грудня 1964 року в Ангарську Іркутської області.
Освіта вища — Київський державний інститут фізичної культури та спорту (1989) за фахом — «Тренер-викладач».
Призер всесоюзних і міжнародних змагань, чемпіонатів України (1983–89). Виступав за спортивне товариство «Буревісник» та «СКА» (Спортивний клуб армії), обидва — Київ, (1983–90 рр.) у вагових категоріях понад 95 кг (дзюдо) та понад 100 кг (самбо). Тренер — А. Калінський. Працював тренером СДЮШОР «Юний спартаківець» (1991—2011), від 2011 — Школи вищої спортивної майстерності (обидві — Київ). Особистий тренер Марини Прищепи, Заслуженого майстра спорту з дзюдо, самбо та сумо. Багаторазової чемпіонки Європи та світу, учасниці Олімпіади у Пекіні та Лондоні.
- 2005 — організатор та голова оргкомітету чемпіонату Європи з дзюдо. Молодь до 23 років. Київ
- 2006 — до теперішнього часу обраний віце-президентом Федерації дзюдо України.
- 2010 — організатор конгресу Європейського Союзу дзюдо. Київ.
- 1994—2013 — засновник та організатор понад 50 традиційних міжнародних турнірів групи «А» та кубків Європи «Top Ranking», «Олімпійські надії», «Тайфун на татамі»
- 2011 — організатор та голова оргкомітету чемпіонату світу з дзюдо (до 18 років). Київ.
Досягнення та нагороди ред.
- 1994 — Заслужений тренер України
- 2003 — Почесна грамота київського міського голови
- 2005 — Медаль Європейського союзу дзюдо «Найкращий організований захід Європи»
- 2009 — Заслужений працівник фізичної культури та спорту України
- 2009 — Почесна грамота Верховної Ради України
- 2011 — Золотий почесний знак Міжнародної федерації дзюдо [Архівовано 11 травня 2018 у Wayback Machine.] «За персональний особистий внесок у розвиток дзюдо у світі»
- 2012 — Почесний динамівець України
- 2014 — спеціальний знак Європейського союзу дзюдо «50 років — олімпійському дзюдо»
- 2014 — Почесна відзнака НОК України
- 2020 — 8 дан Міжнародної федерації дзюдо
Посилання ред.
- А. О. Сердюк. Нагібін Олександр Геннадійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- EJU: Through the Keyhole — Alexandr Nagibin https://www.eju.net/through-the-keyhole-alexandr-nagibin/ [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Укрінформ: В руководящий состав Европейского союза дзюдо впервые вошёл украинский специалист https://www.ukrinform.ru/rubric-sports/1431404-v_rukovodyashchiy_sostav_evropeyskogo_soyuza_dzyudo_vpervie_voshel_ukrainskiy_spetsialist_1471028.html [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Обозреватель: Марина Прищепа: «На татами все равны!» https://news.obozrevatel.com/sport/news/2006/6/7/27198.htm [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ФДУ: Александр Нагибин — о предстоящем Кубке Европы U20 https://ukrainejudo.com/news/987-nag-sp-476343152 [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ФДУ: Александр Нагибин: «Киев претендует на Чемпионат Мира» https://ukrainejudo.com/news/341-nagibin [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Александр Нагибин — О молодёжном чемпионате Украины * http://wrestling.com.ua/ru/news/article/pankration/17_05_26_aleksandr_nagibin__o_molodejnom_chempionate_ukrainyi/ [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]