Відкрити головне меню

Нагородовичі

село Дятловського району Гродненської області Білорусі


Нагородовичі, Ногородовичі (у деяких джерелах — Новгородовичі, біл. Нагародавічы, пол. Nahorodowicze, Nоhorodowicze) — село в Білорусі, в Дятловському районі Гродненської області.

Нагородовичі
Церква св. Миколая в Нагородовичах
Церква св. Миколая в Нагородовичах
Основні дані
53°34′53″ пн. ш. 25°22′23″ сх. д. / 53.581583° пн. ш. 25.373167° сх. д. / 53.581583; 25.373167
Країна Білорусь Білорусь
Область Гродненська область
Район Дятловський район
Рада Жуківщинська
Транслітерація назви Naharodavičy
Телефонний код +375-+375 1563
Нагородовичі. Карта розташування: Білорусь
Нагородовичі
Нагородовичі
Нагородовичі. Карта розташування: Гродненська область
Нагородовичі
Нагородовичі
Нагородовичі (Гродненська область)

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Нагородовичі. Рисунок Вікентія Дмоховського, 1843 р.

У XVI—XVII століттях село було власністю родини Веляминів Рутських[1]. З 20 по 26 липня 1617 року в маєтку відбувся з'їзд настоятелів та деяких видатніших ченців п'яти унійних монастирів (Віленського, Битенського, Жировицького, Новогрудського і Мінського) під керівництвом Київського Митрополита Руської Унійної Церкви Йосифа Велямина Рутського[2]. В історію з'їзд увійшов під назвою Новгородовицька капітула або капітула в Новгородовичах 1617 року, на якій відбулося об'єднання (централізація) цих монастирів у Віленську Конґреґацію Святої Тройці — пізніша назва цього монашого згромадження — Чин святого Василія Великого.

В селі була дерев'яна церква, збудована ще митрополитом Рутським, яку перебудували в 1894 році. Інша пам'ятка — мурована кальвіністська церква в стилі італійського бароко, яка походила з XVI ст. Батько митрополита Рутського Фелікс (†1599) був кальвіністом, а сам Йосиф Велямин Рутський прийняв католицтво в східному обряді вже в дорослому віці. Частина церкви була перетворена на склад, а інша — на помешкання[1].

У 1635 році митрополит Йосиф Велямин Рутський продав Нагородовичі Булгакові, потім село було у власності Суринів, Тизенгауза і Ґлуховського, у ХVIII ст. — генерала Моравського, одруженого з княжною Радзивіллівною, сестрою Кароля Станіслава Радзивілла. Коли через борги генерала маєток потрапив під ексдивізію, Нагородовичі купила старостова Ленська, а в 1820 році перепродала Дмоховським. У 1895 році власником села був художник Владислав Дмоховський[lt][1].

Пам'яткиРедагувати

Церква святого Миколая — пам'ятка народного дерев'яного зодчества. Розташована в центрі с. Нагородовичі. Побудована в другій половині XIX ст. Тризрубний храм складається з прямокутних в плані притвору, молитовної зали і п'ятигранної апсиди з бічною ризницею. Архітектурна виразність храму досягається засобами об'ємної композиції, її просторовим і ярусним наростанням до вертикальної домінанти — від низького притвору до високого центрального зрубу, і врешті, до паліганальної апсиди і низької ризниці[3][4].

Відомі людиРедагувати

У Нагородовичах народився художник Вікентій Дмоховський (18071862) батько Владислава Дмоховського.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Zdzięcioł (Дятлово) Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich… — S. 558.
  2. О. Порфирій Підручний, ЧСВВ. Василіянський Чин від Берестейського З'єднання (1596) до 1743 року… — С. 117.
  3. Shastouski, K. Нагародавічы | Царква Святога Мікалая — Каментарыі. Radzima.org. Процитовано 2016-09-11. 
  4. Ногородовичи. globus.tut.by. Процитовано 2016-09-11. 

ДжерелаРедагувати