Вікіпедія

НХЛ у сезоні 1988—1989

сезон змагань з хокею

НХЛ у сезоні 1988/1989 — 72-й регулярний чемпіонат НХЛ. Сезон стартував 6 жовтня 1988. Закінчився фінальним матчем Кубка Стенлі 25 травня 1989 між Калгарі Флеймс та Монреаль Канадієнс перемогою «Флеймс» 4:2 в матчі та 4:2 в серії. Це перша перемога в Кубку Стенлі «Калгарі».

Сезон НХЛ 1988—1989
Ліга Національна хокейна ліга
Спорт Хокей із шайбою
Тривалість 6 жовтня 1988 — 25 травня 1989
Регулярний сезон
Кубок Президента Калгарі Флеймс
MVP сезону Вейн Грецкі (Лос-Анджелес Кінгс)
Найкращий бомбардир Маріо Лем'є (Піттсбург Пінгвінс)
Плей-оф
Плей-оф MVP Ел Мак-Інніс (Калгарі Флеймс)
Кубок Стенлі
Переможець фіналу Калгарі Флеймс
  Фіналіст Монреаль Канадієнс
Сезони НХЛ
← 1987/1988

1989/1990 →

Драфт НХЛ

ред.
Докладніше: Драфт НХЛ 1988

26-й драфт НХЛ. У 12-и раундах було обрано 252 хокеїстів. Першим номером драфту став Майк Модано, якого обрав клуб «Міннесота Норз-Старс».

Огляд

ред.

Вейн Грецкі провів свій перший сезон у складі нового клубу «Лос-Анджелес Кінгс», який став для клубу одним із найкращих за останні три сезони. «Королі» вперше здобули понад 40 перемог в регулярному чемпіонаті.

Маріо Лем'є з «Піттсбург Пінгвінс» здобув Трофей Арта Росса набравши за сезон 199 очок. Треба відзначити, що одразу чотири гравці набрали 150 очок, окрім Маріо та Вейна Грецкі ще Стів Айзерман («Детройт Ред-Вінгс») та Берні Ніколлс («Лос-Анджелес Кінгс»).

Новобранець «Нью-Йорк Рейнджерс» захисник Браєн Літч набравши 71 очко здобув Пам'ятний трофей Колдера.

22 березня 1989 року, коли «Баффало Сейбрс» приймали «Сент-Луїс Блюз», захисник «Баффало» Уве Крупп, легенда німецького хокею, вів боротьбу з «блюзменом» Стівом Таттлом. Боротьба завершилася падінням обох на лід. Коли Крупп штовхнув Таттла, нога останнього здійнялася вгору й лезо ковзана потрапило точно на горло Маларчука трохи нижче від воротарської маски, перерізавши яремну вену[1]. Відразу після цього під Маларчуком почала з великою швидкістю збільшуватись пляма крові, яка фонтанувала з його шиї. Видовище було настільки жахливим, що дев'ять вболівальників на перших рядах знепритомніли[2], двох вхопив серцевий напад, а трьох хокеїстів, які перебували на льоду, тут же знудило[3]. Маларчука врятувала тільки оперативність фізіотерапевта «Баффало» Джима Піццутеллі. Той затиснув вену, допоміг воротареві дістатися до лавки запасних і підтрибунного приміщення[4]. Працівники арени взялися прибирати з льоду калюжі крові, для чого довелося переморожувати лід. Після цього матч продовжився і «Сент-Луїс» святкував перемогу з мінімальним рахунком 2:1.

Підсумкові турнірні таблиці

ред.

Конференція Принца Уельського

ред.
Дивізіон Адамса І В П Н О ШЗ ШП
Монреаль Канадієнс 80 53 18 9 115 315 218
Бостон Брюїнс 80 37 29 14 88 289 256
Баффало Сейбрс 80 38 35 7 83 291 299
Гартфорд Вейлерс 80 37 38 5 79 299 290
Квебек Нордікс 80 27 46 7 61 269 342
Дивізіон Патрик І В П Н О ШЗ ШП
Вашингтон Кепіталс 80 41 29 10 92 305 259
Піттсбург Пінгвінс 80 40 33 7 87 347 349
Нью-Йорк Рейнджерс 80 37 35 8 82 310 307
Філадельфія Флайєрс 80 36 36 8 80 307 285
Нью-Джерсі Девілс 80 27 41 12 66 281 325
Нью-Йорк Айлендерс 80 28 47 5 61 265 325

Конференція Кларенса Кемпбела

ред.
Дивізіон Норріса І В П Н О ШЗ ШП
Детройт Ред-Вінгс 80 34 34 12 80 313 316
Сент-Луїс Блюз 80 33 35 12 78 275 285
Міннесота Норз-Старс 80 27 37 16 70 258 278
Чикаго Блекгокс 80 27 41 12 66 297 335
Торонто Мейпл-Ліфс 80 28 46 6 62 259 342
Дивізіон Смайт І В П Н О ШЗ ШП
Калгарі Флеймс 80 54 17 9 117 354 226
Лос-Анджелес Кінгс 80 42 31 7 91 376 335
Едмонтон Ойлерс 80 38 34 8 84 325 306
Ванкувер Канакс 80 33 39 8 74 251 253
Вінніпег Джетс 80 26 42 12 64 300 355

Матч усіх зірок НХЛ

ред.

40-й матч усіх зірок НХЛ пройшов 7 лютого 1989 року на «Нортландс-колісіум» (Едмонтон): Уельс — Кемпбел 5:9 (2:2, 1:3, 2:4).

Статистика регулярного чемпіонату

ред.

Найкращі бомбардири

ред.
Статистика гравців (регулярний чемпіонат)
Гравець Команда І Г П О +/- ШХ
Маріо Лем'є Піттсбург Пінгвінс 76 85 114 199 +41 100
Вейн Грецкі Лос-Анджелес Кінгс 78 54 114 168 +15 26
Стів Айзерман Детройт Ред-Вінгс 80 65 90 155 +17 61
Берні Ніколлс Лос-Анджелес Кінгс 79 70 80 150 +30 96
Роб Браун Піттсбург Пінгвінс 68 49 66 115 +27 118
Пол Коффі Піттсбург Пінгвінс 75 30 83 113 -10 193
Джо Маллен Калгарі Флеймс 79 51 59 110 +51 16
Ярі Куррі Едмонтон Ойлерс 76 44 58 102 +19 69
Джиммі Карсон Едмонтон Ойлерс 80 49 51 100 +3 36
Люк Робітайл Лос-Анджелес Кінгс 78 46 52 98 +5 65

Найкращі воротарі

ред.
Гравець Команда І ЧНЛ В П Н ША СП %ВК
Патрік Руа Монреаль Канадієнс 48 2743 33 5 6 4 2.47 .908
Майк Вернон Калгарі Флеймс 52 2938 37 6 5 0 2.65 .897
Режан Лемелен Бостон Брюїнс 40 2392 19 15 6 0 3.01 .887
Пітер Сидоркевич Гартфорд Вейлерс 44 2635 22 18 4 4 3.03 .890
Джон Кейсі Міннесота Норт-Старс 55 2961 18 17 12 1 3.06 .900
Кірк Мак-Лін Ванкувер Канакс 42 2477 20 17 3 4 3.08 .891
Енді Муг Бостон Брюїнс 41 2482 18 14 8 1 3.22 .877
Рон Гекстолл Філадельфія Флаєрс 64 3756 30 28 6 0 3.23 .891
Клінт Маларчук Вашингтон Кепіталс/Баффало Сейбрс 49 2754 19 19 8 2 3.36 .880

Джерело: Quanthockey.com[5]
І = матчі; ЧНЛ = часу на льоду (хвилини: секунди); В = перемоги; П = поразки; Н = нічиї; ГП = голів пропушено; ША = шатаути; %ВК = відбитих кидків (у %); СП = Середня кількість пропущених шайб

Плей-оф

ред.
Докладніше: Плей-оф Кубка Стенлі 1989
Докладніше: Фінал Кубка Стенлі 1989
  1/8 фіналу Чвертьфінали Півфінали Фінал Кубка Стенлі
                                     
1  Монреаль 4     A1  Монреаль 4  
8  Гартфорд 0     A2  Бостон 1  
2  Бостон 4 Східна конференція
7  Баффало 1  
    A1  Монреаль 4  
  P4  Філадельфія 2  
3  Вашингтон 2  
6  Філадельфія 4  
4  Піттсбург 4   P4  Філадельфія 4
5  Н-Й Рейнджерс 0     P2  Піттсбург 3  
  A1  Монреаль 2
(Пари пересіяні після першого раунду)
  S1  Калгарі 4
1  Детройт 2     N4  Чикаго 4
8  Чикаго 4     N2  Сент-Луїс 1  
2  Сент-Луїс 4
7  Міннесота 1  
  N4  Чикаго 1
  S1  Калгарі 4  
3  Калгарі 4  
6  Ванкувер 3   Західна конференція
4  Лос-Анджелес 4   S1  Калгарі 4
5  Едмонтон 3     S2  Лос-Анджелес 0  

Призи та нагороди сезону

ред.
Призи НХЛ (індивідуальні)
Нагороди Гравець Команда
Пам'ятний трофей Колдера Браєн Літч Нью-Йорк Рейнджерс
Нагорода Теда Ліндсея Стів Айзерман Детройт Ред-Вінгс
Трофей Арта Росса Маріо Лем'є Піттсбург Пінгвінс
Пам'ятний трофей Гарта Вейн Грецкі Лос-Анджелес Кінгс
Трофей Конна Смайта Ел Мак-Інніс Калгарі Флеймс
Приз Білла Мастерсона Тім Керр Філадельфія Флайєрс
Приз Франка Селке Гі Карбонно Монреаль Канадієнс
Нагорода Джека Адамса Пет Бернс Монреаль Канадієнс
Приз Джеймса Норріса Кріс Челіос Монреаль Канадієнс
Приз Кінга Кленсі Браян Троттьє Нью-Йорк Айлендерс
Приз Леді Бінг Джо Маллен Калгарі Флеймс
Трофей Лестера Патріка Ден Келлі, Лу Нанні, Лін Патрік та Бад Пойль
Трофей Везини Патрік Руа Монреаль Канадієнс
Трофей Вільяма М. Дженнінгса Патрік Руа
Браян Гейвард		 Монреаль Канадієнс
Нагорода Плюс-Мінус Джо Маллен Калгарі Флеймс
Клубні призи НХЛ
Нагорода Клуб
Приз Кларенса С. Кемпбела Калгарі Флеймс
Приз принца Уельського Монреаль Канадієнс
Кубок Президента Калгарі Флеймс
Кубок Стенлі Калгарі Флеймс

Команда всіх зірок

ред.
Перша команда   Позиція   Друга команда
Патрік Руа, Монреаль Канадієнс Воротар Майк Вернон, Калгарі Флеймс
Кріс Челіос, Монреаль Канадієнс Захисник Ел Мак-Інніс, Калгарі Флеймс
Пол Коффі, Піттсбург Пінгвінс Захисник Рей Бурк, Бостон Брюїнс
Маріо Лем'є, Піттсбург Пінгвінс Центральний нападник Вейн Грецкі, Лос-Анджелес Кінгс
Джо Маллен, Калгарі Флеймс Правий нападник Ярі Куррі, Едмонтон Ойлерс
Люк Робітайл, Лос-Анджелес Кінгс Лівий нападник Жерар Галлан, Детройт Ред-Вінгс

Примітки

ред.
  1. ↑ The Canadian Press (12 лютого 2008). Malarchuk still haunted by accident. The Sports Network. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 1 січня 2012.
  2. ↑ The 10 Spot: September 16, 2005. CNNSI.com. 16 вересня 2005. Архів оригіналу за лютий 14, 2010. Процитовано 30 квітня 2010.
  3. ↑ Zednik's injury brings Malarchuk's own nightmare back to surface - NHL - ESPN. Sports.espn.go.com. 12 лютого 2008. Архів оригіналу за 20 вересня 2013. Процитовано 1 квітня 2013.
  4. ↑ Video of Malarchuk injury at YouTube.com (Warning: Graphic). Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 26 грудня 2015.
  5. ↑ 1988-89 NHL Goalie Leaders | QuantHockey.com. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=НХЛ_у_сезоні_1988—1989&oldid=36562366