Кубок Президента (НХЛ)

Ку́бок Президе́нта (англ. Presidents' Trophy) — нагорода Національної хокейної ліги, яка вручається команді, що завершила регулярний сезон з найбільшою кількістю очок. Якщо ж дві команди набрали однакову кількість очок, то нагорода вручається тій, що має більше перемог протягом сезону. Команда-переможець отримує грошовий бонус в розмірі 350 000 канадських доларів. Кубок вручався 22 рази дванадцятьом різним командам з дати заснування у 1985 році.[1] «Бостон Брюїнс» є поточним володарем Кубку, завершивши сезон 2019—2020 з показником 100 очок та 44 перемоги (з 70 ігор).

Кубок Президента
Presidents' Trophy.jpg
Впроваджено Сезон 19851986
Поточний володар «Нью-Йорк Рейнджерс»
Найбільше перемог {{{Найбільше перемог}}}
Вручається Вручається команді НХЛ, яка набрала найбільшу кількість очок у регулярному сезоні.

ІсторіяРедагувати

Нагороду впроваджено на початку сезону 19851986 Радою Директорів НХЛ. До 1986 року найкраща команда у регулярному сезоні вивішувала банер з текстом «Чемпіони Ліги НХЛ» (англ. NHL League Champions), хоча всі команди-переможці Кубка Стенлі з 1947 року формально були чемпіонами НХЛ.[2] Переможець отримує 350 000 канадських доларів, які розподіляються між всіма гравцями та учасниками команди.[1] Досі лише 7 команд, які були переможцями Кубка Президента, вибороли Кубок Стенлі. Виграш Кубку дає змогу зайняти найвигіднішу позицію для здобуття Кубку Стенлі, оскільки команда отримує перевагу в іграх на домашньому льоду протягом всіх раундів плей-оф, включаючи фінал.

З 1937 по 1968 роки роль Кубка Президента відігравав Приз принца Уельського.[3] З початком Сучасної Ери та розширенням ліги у сезоні 19671968 було створено Західний дивізіон, і Приз принца Уельського почали вручати переможцю регулярного сезону Східного дивізіону НХЛ.[3] Проте не було нагороди яка б вручалася команді, що завершила сезон з найкращим загальним показником. З 1981 року Приз принца Уельського та Приз Кларенса С. Кемпбела почали вручати переможцям плей-оф конференцій. Грошові винагороди гравцям почали видавати у тому ж сезоні, що й впровадили сам трофей.[1]

Єдина команда, яка виграла Кубок Президента більше ніж двічі — «Детройт Ред-Вінгс». У них шість перемог. Однак «Монреаль Канадієнс» 21 раз завершували регулярний сезон у верхівці турнірної таблиці, хоча у той час Кубка Президента не було. Другий показник за Детройтом (18 перемог).[4]

ПереможціРедагувати

 
Гравець «Детройт Ред-Вінгс» Ніклас Лідстрем, який вигравав з командою всі її шість Кубків Президента
 
Кріс Друрі вигравав Кубок Президента з «Колорадо Аваланч» у 2000-01 та з «Баффало Сейбрс» у 2006-07 роках
   Команда виграла Кубок Стенлі.
   Команда програла у фіналі Кубку Стенлі.
Рік Переможець Очок Результати плей-оф Номер перемоги
1985-86 Едмонтон Ойлерс 119 Програли у фіналі дивізіону (КАЛ)[5] 1
1986-87 Едмонтон Ойлерс 105 Виграли Кубок Стенлі 2
1987-88 Калгарі Флеймс 105 Програли у фіналі дивізіону (ЕДМ)[6] 1
1988-89 Калгарі Флеймс 117 Виграли Кубок Стенлі 2
1989-90 Бостон Брюїнс 101 Програли у фіналі Кубку Стенлі (ЕДМ) 1
1990-91 Чикаго Блекгокс 106 Програли у півфіналі конференції (МІН)[7] 1
1991-92 Нью-Йорк Рейнджерс 105 Програли у фіналі дивізіону (ПІТ)[8] 1
1992-93 Піттсбург Пінгвінс 119 Програли у фіналі дивізіону (НЙА)[9] 1
1993-94 Нью-Йорк Рейнджерс 112 Виграли Кубок Стенлі 2
1994-95 Детройт Ред-Вінгс 70 Програли у фіналі Кубку Стенлі (НДД) 1
1995-96 Детройт Ред-Вінгс 131 Програли у фіналі конференції (КОЛ)[10] 2
1996-97 Колорадо Аваланч 107 Програли у фіналі конференції (ДЕТ)[11] 1
1997-98 Даллас Старс 109 Програли у фіналі конференції (ДЕТ)[12] 1
1998-99 Даллас Старс 114 Виграли Кубок Стенлі 2
1999-00 Сент-Луїс Блюз 114 Програли у чвертьфіналі конференції (СХШ)[13] 1
2000-01 Колорадо Аваланч 118 Виграли Кубок Стенлі 2
2001-02 Детройт Ред-Вінгс 116 Виграли Кубок Стенлі 3
2002-03 Оттава Сенаторс 113 Програли у фіналі конференції (НДД)[14] 1
2003-04 Детройт Ред-Вінгс 109 Програли у півфіналі конференції (КАЛ)[15] 4
2004-05 Сезон не проводився через
локаут
- - -
2005-06 Детройт Ред-Вінгс 124 Програли у чвертьфіналі конференції (ЕДМ)[16] 5
2006-07 Баффало Сейбрс 113 Програли у фіналі конференції (ОТТ)[17] 1
2007-08 Детройт Ред-Вінгс[18] 115 Виграли Кубок Стенлі 6
2008-09 Сан-Хосе Шаркс 117 Програли у чвертьфіналі конференції (АНА)[19] 1
2009-10 Вашингтон Кепіталс 121 Програли у чвертьфіналі конференції (Монреаль Канадієнс)[20] 1
2010-11 Ванкувер Канакс 117 Програли у фіналі Кубку Стенлі (Бостон Брюїнс) 1
2011-12 Ванкувер Канакс 111 Програли у чвертьфіналі конференції (Лос-Анджелес Кінгс) 2
2012-13 Чикаго Блекгокс 77 Виграли Кубок Стенлі 2
2013-14 Бостон Брюїнс 117 Програли у півфіналі конференції (Монреаль Канадієнс) 2
2014-15 Нью-Йорк Рейнджерс 113 Програли у фіналі конференції (Тампа-Бей Лайтнінг) 3
2015-16 Вашингтон Кепіталс 120 Програли у півфіналі конференції (Піттсбург Пінгвінс) 2
2016-17 Вашингтон Кепіталс 118 Програли у півфіналі конференції (Піттсбург Пінгвінс) 3
2017-18 Нашвілл Предаторс 117 Програли у півфіналі конференції (Вінніпег Джетс) 1
2018-19 Тампа-Бей Лайтнінг 128 Програли у чвертьфіналі конференції (Колумбус Блю-Джекетс) 1
2019-20 Бостон Брюїнс 100 Програли у півфіналі конференції (Тампа-Бей Лайтнінг) 3
2020-21 Колорадо Аваланч 82 Програли у півфіналі конференції (Вегас Голден Найтс) 3

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Історія Кубку Президента. NHL.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2006. Процитовано 12 липня 2008. 
  2. Presidents Trophy Buffalo Bound. NHL.com. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008. 
  3. а б Історія Приза принца Уельського. Legends of Hockey.net. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 липня 2008. 
  4. Положення команд. NHL.com. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 липня 2008. 
  5. Результати плей-оф НХЛ 1985-86. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008. 
  6. Результати плей-оф НХЛ 1987-88. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 1 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008. 
  7. Результати плей-оф НХЛ 1990-91. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 6 січня 2008. Процитовано 12 липня 2008. 
  8. Результати плей-оф НХЛ 1991-92. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 17 квітня 2007. Процитовано 12 липня 2008. 
  9. Результати плей-оф НХЛ 1992-93. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 12 липня 2008. 
  10. Результати плей-оф НХЛ 1995-96. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 7 серпня 2007. Процитовано 12 липня 2008. 
  11. Результати плей-оф НХЛ 1996-97. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 12 липня 2008. 
  12. Результати плей-оф НХЛ 1997-98. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 12 липня 2008. 
  13. Результати плей-оф НХЛ 1999-00. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 12 липня 2008. 
  14. Результати плей-оф НХЛ. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 9 серпня 2007. Процитовано 12 липня 2008. 
  15. Результати плей-оф НХЛ 2003-04. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 13 липня 2007. Процитовано 12 липня 2008. 
  16. Результати плей-оф НХЛ 2005-06. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008. 
  17. Результати плей-оф НХЛ 2006-07. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008. 
  18. Детройт Ред-Вінгс виграли Кубок Президента. The Sports Network. 3 квітня 2008. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008. 
  19. The Canadian Press (28 квітня 2009). Ducks oust top-seeded Sharks with win in game 6. The Sports Network. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 28 квітня 2009. 
  20. 2010 NHL Playoffs Summary. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 10 січня 2013.