Вікіпедія

Міхал Рожек

Міхал Рожек (нар. 19 серпня 1946 у Кракові [3], пом. 10 червня 2015 там же [3] ) — польський історик мистецтва, автор численних публікацій, присвячених переважно мистецтву та історії Кракова.

Міхал Рожек
Народився 19 серпня 1946(1946-08-19)
Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Помер 10 червня 2015(2015-06-10) (68 років)
Краків, Республіка Польща
Поховання Раковицький цвинтар
Країна  Республіка Польща
Діяльність історик, мистецтвознавець
Галузь мистецтвознавство[1] і історіографія[1]
Alma mater Ягеллонський університет
Знання мов польська[2][1]
Раковицький цвинтар, алея Заслужених.
Могила Міхала Рожека.

Біографія ред.

Він був сином Юзефа Рожека, аптекаря [3] . Закінчив загальноосвітню школу №21 імені Владислава Ягелло [3] . У 1964 році склав випускні іспити в II ліцеї ім. Собєського в Кракові [3] . У гімназійні роки він вступив до Товариства любителів історії та пам'яток Кракова та Товариства друзів мистецтв [3] . У 1969 році закінчив факультет історію мистецтва в Ягеллонському університеті [3]. Також відвідував лекції з історії [3] . Під керівництвом Адама Бохнака захистив дисертацію на тему "Архітектура та внутрішнє оформлення єпископського палацу в Кракові" [3] .

У 1972 р. захистив докторську дисертацію на тему "Культурно-мистецьке меценатство краківської буржуазії в XVII столітті" під керівництвом Яніни Бєняжівни [3] . У січні наступного року йому було присвоєно звання доктора [3] . У 1974 році був прийнятий на посаду старшого асистента Краківського педагогічного університету [3] . З 1977 року був доцентом цього університету [3] . Проводив заняття з історії Польщі на культурному тлі, магістерські семінари з історії мистецтва та культури, читав лекції в аспірантурі [4] .

У 1980 році здобув ступінь доктора , габілітований у Кпраківському педагогічному університеті на основі дисертації "Вавельська катедра в XVII столітті" [3] .Того ж року був призначений на посаду доцента [3] . У 1991 році закінчив роботу в університеті [3] . Паралельно з роботою в педагогічному університеті він також викладав заняття в Папській академії теології [3] .

Багато років співпрацював з Інститутом історії та Інститутом мистецтва Польської академії наук [3] . У 1976-1988 роках співпрацював з редакцією Польського біографічного словника, публікуючи переважно біографії художників [3] . У 2009 році був призначений до Соціального комітету реставрації пам’яток у Кракові [3] . З 1974 року, понад 40 років, він готував гідів по Кракову [3] . Був експертом у науково-популярних програмах на телебаченні ( "Краків маловідомий" ) і "TV Kraków" ( "Таємниці старого Кракова" ) [3] .

Мешкав у Кракові на вул. Лобзовській . 16 червня 2015 року похований на алеї Заслужених на Раковицькому цвинтарі.

Творчість ред.

Всього він був автором понад 1300 наукових, науково-популярних публікацій [3] . У 1976 році він опублікував "Краківська катедра на Вавелю", якому передував вступ Кароля Войтили [3] . У 1977 році вийшло перше видання перевиданих "Королівських могил у Кракові" [3] . У 1980-х роках його найвідомішими книжковими публікаціями були книги, присвячені Кургану Костюшка, королівським регаліям і Скалці [3] . Готував тексти для краківських альбомів Адама Буяка [3] . У 1986 році разом з Яном Крациком вони видали популярну книгу під назвою "Пройдисвіти, лиходії та розпусниці в старому Кракові" [3] . Він був автором кількох томів серії «Історія польського народу та держави» [3] . У 1993 році вийшов класичний "Путівник по пам’ятках і культурі Кракова" [3] . У наступні роки опублікував твори про Віта Ствоша, костел Св. Марії або св. Флоріана, він також багато разів змінював, розширював і виправляв свої старі публікації під час наступних видань [3] . Свої статті публікував у в « Rocznik Krakowski », « Історичні студії » та « Бюлетень історії мистецтва ». З 1998 по 2013 рік співпрацював з « Dziennik Polski », пишучи переважно для суботніх випусків газети [3] . З 1975 по 1982 рік, а потім з 1992 по 1997 рік він писав для « Echo Krakowa » [3] .

Нагороди ред.

Лауреат премій, в т.ч. у 1990 році він отримав нагороду міста Кракова, у вересні 1995 року — краківську нагороду «Книга місяця» (за книгу "Вавель і Скалка. Польські пантеони" ).

Вибрані видання ред.

Виноски ред.

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак Róg, 2019.
  4. ↑ Profesor od złoczyńców i hultajów. Autor słynnych książek o Krakowie. dziennikpolski24.pl.
  5. ↑ Zwiedzamy Kraków w trzy dni.

Бібліографія ред.

4, Rafał Róg, "Michał Rożek (1946-2015)" 

Зовнішні посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міхал_Рожек&oldid=39055688