Мітреум у Фертьоракош

мітреум (храм) в угорському місті Фертьоракос

Мітреум у Фертьоракош (угор. Fertőrákos Mithraeum) — мітреум (храм римського бога Мітри) в угорському місті Фертьоракош (медьє Дьйор-Мошон-Шопрон). Храм відомий як «mithraeum» — влаштований за типовим планом: нартекс (притвор), за яким слідує власне храмове приміщення, що складається з центрального нава (нефа) з лавами по обидва боки[1][2]. Святилище Мітри являє велику цінність для всього регіону: на теренах сучасної Угорщини сьогодні відомі лише чотири подібні споруди.

Мітреум у Фертьоракош

47°44′29″ пн. ш. 16°39′24″ сх. д. / 47.74142000002777309° пн. ш. 16.65674000002777788° сх. д. / 47.74142000002777309; 16.65674000002777788Координати: 47°44′29″ пн. ш. 16°39′24″ сх. д. / 47.74142000002777309° пн. ш. 16.65674000002777788° сх. д. / 47.74142000002777309; 16.65674000002777788
Країна  Угорщина
Розташування Fertőrákosd
Тип Мітреум і археологічна пам'ятка
Статус  охороняється державою

Мітреум у Фертьоракош. Карта розташування: Hungary
Мітреум у Фертьоракош
Мітреум у Фертьоракош
Мітреум у Фертьоракош (Hungary)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Історія ред.

Культ Мітри ред.

Саме ім'я Мітри і деякі міфи, пов'язані з цим божеством, користувалися надзвичайною популярністю в Римській імперії між II і IV століттями: незважаючи на «таємність» релігії. Релігійні доктрини були мало відомі широкому загалу, оскільки «таємниця божества» відкривалася у сім етапів, кожен з яких вимагав відповідної ініціації обраних. Культ Мітри зберіг свій вплив навіть при імператорі Костянтині I, який був прихильником християнства, з яким культ був серйозним супротивником.

Святилище ред.

 
План святилища
1 = барельєф Мітри (римський оригінал)
2 = барельєф Мітри (копія)
3-6 = вівтарі (копія)
7-8 = леви (копія)

Основна територія храму в поздовжньому напрямку розділена на дві частини: вузький притвор (нартекс) і основне приміщення, яке складається з центрального нефа (нава) з лавами по обидва боки. Розмір приміщення не великий: воно вміщує не більше 18-20 чоловік одночасно.

Серед знахідок у храмі були: два кам'яних лева, лампи, монети і людські останки. Поховання людей не є типовими для інших відомих святилищ Мітри, тому дослідники розходяться в думці з приводу даних могил: чи мали вони відношення до культу Мітри або були додані пізніше? Згода досягнута лише з питання, що ритуальних людських жертвопринесень в храмі не було.

Дата створення святилища — початок III століття — була встановлена по написам і знайденим монетам. Храми Мітри, згідно з указом імператора Граціана від 378 року, підлягали руйнуванню, але Fertőrákos Mithraeum — за щасливою випадковостю — розташовувався у настільки «відокремленому місці», що виявився просто занедбаний, а з плином часу й похований під шаром землі та рослинності. Інша випадковість привела до його відкриття через 1500 років.

У липні 1866 року каменяр György Malleschitz виявив храм. Він також зробив спробу розкопок — на жаль, не цілком професійних — але незабаром його дослідження викликали інтерес (в тому числі і з боку місцевої влади) і до досліджень підключилися археологи. Знайдені кам'яні артефакти були перевезені у Шопрон, а над будівлею, з метою збереження, звели дах — він захищав споруду до 1990 року, коли був замінений новим. Сьогодні територія храму відкрита для відвідування.

 
Рельєф святилища Мітри
(малюнок Стронно Ференца, 1866)

Розкопки та відновлення ред.

Святилище Мітри до 1990 року не викликала великого інтересу у археологів, але, після ряду публікацій, в 1990—1991 роках були знайдені можливості для фінансування розкопок і вивчення святилища. Реставрація храму відбулася в 1992 році; тоді ж з оригінальних кам'яних артефактів, що зберігаються в музеї Шопрона були зроблені копії, які помістили у святилище.

Сьогодні святилище є пам'ятником, що охороняються державою.

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

  • Éri István. Fertőrákos, Mithraeum. — Budapest : Tájak-Korok-Múzeumok Egyesület, 1993. — 452 с. — ISBN 963-555-895-3.
  • Bán, János. Fertőrákos ősi múltja, Fertőrákos politikai, gazdasági, egyházi és kulturális története, sajtó alá rendezte = Die politische, wirtschaftliche, geistliche und kulturelle Geschichte von Kroisbach / Wild Róbert. — Kroisbach : Deutsche Selbstverwaltung, 2001. — 160 с. — ISBN 963-00-6537-1.

Посилання ред.